Справа №   2а-1394/10  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  12 квітня 2010 року    Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:  

головуючого - судді Котешко Л.Л.,  

при секретарі – Потєєвої О.С.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі в м. Севастополі про спонукання до виконання певних дій,  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про поновлення строку для звернення до суду за захистом порушених прав та стягнення недоплаченої щомісячної разової допомоги за січень-грудень 2009 року в сумі 1240,20 гривень. Вимоги позову мотивував тим, що   він   має статус дитини війни та відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання до пенсії надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Сторони у судове засідання не з'явилися, надали на адресу суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження. Позивач на позові наполягає в повному обсязі. Відповідач УПФ в Нахімовському районі м. Севастополя із позовом не згоден, у своїх запереченнях просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не визначений механізм розрахунку підвищення пенсії, передбачений ст. 6 цього Закону, а саме зі змісту даної статті не вбачається яким саме органом, за рахунок яких коштів та джерел і в якому саме порядку здійснюється призначення та виплата пенсії, також вказував на те, що  відповідач діяв в межах наданих йому законами та підзаконними нормативно-правовими актами повноважень.  

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Згідно зі статтями 99,100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлено цим Кодексом, або іншими законами. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

Оскільки відповідачем клопотання про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем процесуального строку для звернення до суду не заявлялося, а суд за власною ініціативою не застосовує такий строк,  суд вирішує спір без врахування меж позовної давності.          

Таким чином, суд приходить до висновку, що для захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1, необхідно  вирішувати  спір  про стягнення недоплаченої частки державної соціальної допомоги, яка складає певну суму грошових коштів у період січень-грудень 2009 року у зв’язку з незгодою  розміру їх виплати, оскільки такий спосіб захисту прав особи у даному випадку, на думку суду є  доцільним.    

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що підтверджується посвідченням встановленого зразка, у зв'язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року та «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено до 10% мінімальної пенсії за віком.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якою зупинено дію статті б Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" становить з 1 січня -470,00грн., з 1 квітня -481,00грн., з 1 липня –482 грн., з 1 жовтня -498,00 грн. Статтею 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” №835 від 26.12.2008 року було встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто з 1 січня 2009 року –498 грн.  

Суд не може прийняти до уваги письмові доводи відповідача про те, що не може бути прийнятий за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки він застосується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно цього закону, тому що відповідно до положень Конституції України за відсутності закону, регулюючого дані правовідносини, повинен застосовуватись закон, регулюючий подібні правовідносини. Крім того, згідно з ч.4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, та відповідно до ч. 1,2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи має застосовуватись принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими  

цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.  

Також суд не може взяти до уваги посилання відповідача на те, що фінансування виплат, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", здійснюється з Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, оскільки п. 3 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.07 року, встановлено, що до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пунктом 8 зазначеної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Згідно з Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.01 затверджено Положення про Пенсійний фонд України, у п. З якого визначено, що до основних засад Пенсійного фонду відносяться також забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних витрат, отже саме відповідач мав здійснювати позивачу виплату підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

За таких обставин, позов підлягає задоволенню, в частини вимог щодо стягнення щомісячної державної соціальної допомоги, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   у період з січня по грудень 2009 року в сумі 1240,20 гривень   .  

На підставі ст.152 Конституції України, ст.ст.5,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від     18 листопада 2004 року із наступними змінами та доповненнями, ст.69 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, керуючись ст.ст. 71,122,160-163, 167 КАС України, суд  

  ПОСТАНОВИВ:  

  Адміністративний позов задовольнити.  

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя на користь   ОСОБА_1     державну соціальну допомогу як дитині війни   , відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за   січень - грудень 2009 року в сумі 1240,20 гривень.  

Судові витрати віднести за рахунок держави.  

Постанова суду може бути оскаржена. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів до Нахімовського районного суду м. Севастополя. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Севастопольського адміністративного апеляційного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Нахімовський районний суд м. Севастополя.  

    Головуючий – суддя           /підпис/         Л.Л. Котешко  

  Згідно з оригіналом:  

  Суддя Нахімовського районного  

суду м. Севастополя         Л.Л. Котешко