Справа № 2а-1359/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого – судді Котешко Л.Л.
при секретарі Потєєвій О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя про визнання бездіяльності протиправною, нарахуванні та сплаті недосплаченої надбавки до пенсії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 16 лютого 2010 року звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень щодо виплати не донарахованої щомісячної надбавки до пенсії як «дитині війни» у розмірі 20% протиправною, та зобов’язати відповідача призвести їй перерахунок щомісячної надбавки до пенсії як «дитині війни» виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та сплатити заборгованість.
В судове засідання позивач не з’явилась, просить справу розглянути без її участи у письмовому провадженні, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача, УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя, в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи без участи представника та заперечення проти позову, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач діяв в межах наданих йому законами та підзаконними нормативно-правовими актами повноважень, вважає, що позивач пропустила строки звернення до адміністративного суду згідно ст. 99 КАС України, що також є підставою для відмови в позові.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Згідно зі статтями 99,100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлено цим Кодексом, або іншими законами. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки відповідачем у своїх запереченнях до суду заявлено клопотання про пропуск позивачем річного процесуального строку звернення до суду передбаченого ст. 99 КАС України, суд приходить до висновку, що для захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1, необхідно вирішувати спір про стягнення недоплаченої частки державної соціальної допомоги, яка складає певну суму грошових коштів у період з 16.02.2009 року по грудень 2009 року включно у зв’язку з незгодою розміру їх виплати, оскільки представник відповідача наполягав на застосуванні зазначеного строку. Також суд зауважує на те, що позивачем відповідних клопотань про поновлення процесуального строку для звернення до суду, не надавалося.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року є дитиною війни, яка на час закінчення (02.09.1945 р.) Другої світової війни не досягла 18 років. Дана обставина не заперечується відповідачем та підтверджується наданою суду копією посвідчення позивача, у якому зазначено, що вона є дитиною війни. Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 01.01.2008 року, дітям війни повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно чинному законодавству розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав або встановлював цей розмір, немає. Мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( в редакції до 28.12.2007 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV, на 2007 рік зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, положення п.12. ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії ст.6 «Про соціальний захист дітей війни» визнані не конституційними.
Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.
Правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач набула з 09.07.2007 року, відповідно до зазначеного Рішення Конституційного Суду України.
Згідно пп. 2,41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-IV, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV, викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої до учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, пп..2,41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих акті України» від 28.12.2007 року № 107-VI, визнано неконституційними.
Тобто з 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії не на 10% від прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, а на 30% мінімальної пенсії за віком.
Також суд звертає увагу відповідача на те, що у Рішенні КСУ N 6-рп/2007 у питанні щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, Конституційним судом вказано на те, що: "закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України", що також узгоджується з абзацом шостим пункту 4 мотивувальної частини Рішення N 6-рп/2007 ) ; "законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони" (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення N 10-рп/2008 ) .
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, враховуючі вищевикладене, суд прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача, щодо нарахування та сплати позивачу суми пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та визнає необхідним зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії позивачу з 16.02.2009 року по грудень 2009 року включно, з урахуванням сплачених коштів, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки крім вищезазначеного: реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки саме на органи пенсійного фонду України покладено обов’язок перерахування на виплати пенсії з відповідними підвищеннями. З огляду на викладене, на думку суду, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV, ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст. 2,12, 70, 71, 76, 79, 94, 99, 100, 159-163, 186 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя в період з 16 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року щодо не нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя призвести перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, виходячи з розміру встановленого ст..28 Закону України про «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за період з 16 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням сплачених коштів.
В решті позову відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту оголошення постанови та подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя - підпис
Копія вірна.
Суддя Нахімовського районного
суду міста Севастополя Котешко Л.Л.