У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів: Григор’євої Л.І.,
Балюка М.І., Луспеника Д.Д.,-
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що не прийняла спадщину та про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 1 квітня 2010 року,
встановила:
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його брат, ОСОБА_5, якому на підставі спільної часткової власності належала 1/3 частина квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_4, який є спадкоємцем першої черги, спадщину не прийняв. Вказував, що він провів за власний кошт ремонт у квартирі брата, проживає у спірній квартирі, що свідчить про те, що він прийняв спадщину після смерті брата. Просив визнати ОСОБА_4 таким, що не прийняв спадщину та визначити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті брата.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 січня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 1 квітня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 1 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Л.І. Григор’єва
М.І. Балюк
Д.Д. Луспеник