ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2007 Справа № 16/215
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)
суддів: Тищик І.В., Чоха Л.В.
при секретарі судового засідання: Савін В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Кругаль Є.О представник, довіреність №8/35-07 від 21.03.07;
від відповідача - 1: Самсонов А.П. директор, наказ №1 від 17.01.05;
від відповідача - 2: Самсонов А.П. представник, довіреність №б/н від 12.06.07;
від третьої особи на стороні позивача: Сидоренко В.П. представник, довіреність №б/н від 10.09.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Українського Фонду сприяння пенітенціарним реформам імені Джона Говарда, м. Кіровоград,
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.07.07р. у справі №16/215
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, м.Кіровоград,
за участю 3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління статистики у Кіровоградській області,
м. Кіровоград
до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю “Турбоенергоресурс”, м.Кіровоград
до відповідача-2: Кіровоградського обласного відділення Українського Фонду сприяння пенітенціарним реформам імені Джона Говарда, м. Кіровоград
про спонукання вчинити певні дії.
ВСТАНОВИВ:
В червні 2007 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю “Турбоенергоресурс” повернути окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення поліграфічного цеху площею 125,9кв.м балансоутримувачу –Головному управлінню статистики у Кіровоградській області.
16 липня 2007р. позивач, керуючись ст.ст.22, 83 Господарського процесуального кодексу України, заявив клопотання і просив суд вийти за межі позовних вимог, визнати недійсним договір суборенди нежитлового приміщення площею 63кв.м від 14.07.2006р. укладений між Кіровоградським обласним відділення Українського фонду сприяння пенітенціарним реформам імені Джона Говарда та товариством з обмеженою відповідальністю “Турбоенергоресурс”, застосувати наслідки недійсності договору –зобов’язати відповідача-2 повернути відповідачу-1 нежитлове приміщення площею 63кв.м.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.07.2007р. по справі №16/215 (суддя Коротченко Л.С.) позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю “Турбоенергоресурс” повернути окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення поліграфічного цеху площею 125,9кв.м балансоутримувачу - головному управлінню статистики у Кіровоградській області. Визнано недійсним договір суборенди нежитлового приміщення площею 63кв.м, укладений 14.07.2006р. між Кіровоградським обласним відділення Українського фонду сприяння пенітенціарним реформам імені Джона Говарда та товариством з обмеженою відповідальністю “Турбоенергоресурс”. Зобов'язано Кіровоградське обласне відділення Українського фонду сприяння пенітенціарним реформам імені Джона Говарда повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Турбоенергоресурс” нежитлове приміщення площею 63кв.м (кімнати №№ 7, 11, 12, 13, з урахуванням допоміжної площі), що знаходиться за адресою: м.Кіровоград, вул. 50-річчя Жовтня, 7а. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Турбоенергоресурс” у доход Державного бюджету 85 грн. державного мита та 118грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивовано тим, що строк дії договору оренди від 06.03.2006р. №21-59 припинено 03.03.2007р. внаслідок закінчення строку, на який його було укладено; Орендодавцем протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди була подана заява про припинення договору оренди; договір суборенди укладено з порушенням ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградське обласне відділення Українського Фонду сприяння пенітенціарним реформам імені Джона Говарда звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.07.2007р. по справі №16/215 та направити справу у суд першої інстанції іншому судді.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на неповне з’ясування судом обставин справи, порушення норм міжнародного, матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутністю його представника, чим не дав йому у повному обсязі скористатися процесуальними правами; третьою особою без попереднього повідомлення було припинено постачання електроенергії в спірному приміщенні, що поставило під сумнів програму інтеграції України до Європейського Союзу .
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає рішення господарського суду таким, що повністю відповідає вимогам процесуального та матеріального права, а апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головне управління статистики у Кіровоградській області, у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.
6 березня 2006р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Турбоенергоресурс” (Орендар) було укладено договір оренди №21-59 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, а саме, нежитлового приміщення площею 125,9кв.м., що знаходиться за адресою: м.Кіровоград, вул.50 років Жовтня 7а.
Згідно з п.5.7 зазначеного договору Орендар зобов’язався у разі припинення або розірвання договору повернути Орендодавцеві або підприємству, вказаному Орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням його нормального фізичного зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини Орендаря.
Згідно з п.2.4 договору оренди, у разі припинення договору майно повертається Орендарем балансоутримувачу (а.с.4-6 т.1).
Договір було укладено строком на 360 днів з 06 березня 2006р. по 02 березня 2007р. включно.
Згідно п.10.8 договору, чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
З матеріалів справи вбачається, що Орендодавець листом №1510-43 від 15.12.2006р. та листом №376-43 від 16.03.2007р., тобто в період, обумовлений законом та договором оренди, повідомив орендаря про те, що договір оренди продовжено не буде.
Балансоутримувач також листом №18-1813 від 21.03.2007р. повідомив Орендаря про намір балансоутримувача використовувати в подальшому орендоване приміщення для власних потреб.
Таким чином, орендар зобов’язаний відповідно до умов договору, а саме п.2.4. та п.2.5, повернути орендоване майно балансоутримувачу.
Відповідно до ч.1 ст27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найма наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.
Враховуючи те, що Орендодавцем протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди була подана заява про припинення договору оренди, строк дії договору оренди від 06.03.2006р. №21-59 припинено 03.03.07р. внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, господарський суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку про зобов’язання Орендаря повернути орендоване майно Балансоутримувачу.
14 липня 2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Турбоенергоресурс” (Орендар) та Кіровоградським обласним відділенням Українського Фонду сприяння пенітенціарним реформам імені Джона Говард (Суборендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення площею 63 кв. м за адресою: м.Кіровоград, вул.50-річчя Жовтня 7а, строком з 06.07.2006р. по 02.03.2007р. включно згідно договору №21-59 від 06.03.2006р.
Згідно з п.6.2 договору оренди від 06.03.06р. №21-59 орендар має право за згодою орендодавця здавати майно у суборенду іншій особі за умови, що це не порушує інших положень цього договору.
Листом від 25.09.2006р. №2/09 товариство з обмеженою відповідальністю “Турбоенергоресурс” звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області з проханням надати дозвіл на укладання договору суборенди. Листом від 10.10.2006р. №1194-43 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області відмовило ТОВ “Турбоенергоресурс” у наданні такого дозволу.
Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна в суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.
Відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
На підставі аналізу матеріалів справи та з посиланням на ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України господарський суд першої інстанції обґрунтовано визнав договір суборенди від 14.07.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Турбоенергоресурс” та Кіровоградським обласним відділенням Українського Фонду сприяння пенітенціарним реформам імені Джона Говард недійсним.
Щодо посилання скаржника на припинення з 18.08.2006р. постачання електроенергії в спірному приміщенні, то зазначена обставина не звільняє Орендаря та Суборендаря від обов’язку повернути нежитлове приміщення після закінчення строку дії договору оренди та суборенди.
Щодо посилання скаржника на розгляд справи судом першої інстанції без участі відповідача-2, то слід зазначити наступне. Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст.93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Судом першої інстанції було надіслано процесуальні документи за адресою відповідача-2, зазначеною у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на 17.07.07р., наданій Головним управлінням статистики у Кіровоградській області (а.с.99 т.1), за адресою, зазначеною у договорі суборенди нежитлового приміщення від 14.07.06р. (а.с.22 т.1). Ця ж адреса була визначена і самим відповідачем-2 в апеляційній скарзі (а.с.107 т.1).
Вимога скаржника про направлення справи на новий розгляд не ґрунтується на нормах процесуального права.
Слід зауважити, що угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладання. Проте, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє. Таким чином, для визначення моменту, з якого угода може бути визнана недійсною необхідно встановити можливість або неможливість повернення в натурі всього отриманого за такою угодою. Що стосується досліджуваної справи, то оспорюваний договір може бути припинений лише на майбутнє, оскільки повернення всього одержаного за ним є неможливим зі сторони відповідача-2 у зв’язку із вже здійсненим користуванням нежитловим приміщенням.
На підставі вищевикладеного абзац 3 резолютивної частини рішення господарського суду першої інстанції слід змінити, зазначивши про визнання договору суборенди нежитлового приміщення від 14.07.2006р. між Кіровоградським обласним відділення Українського фонду сприяння пенітенціарним реформам імені Джона Говарда та товариством з обмеженою відповідальністю “Турбоенергоресурс” недійсним на майбутнє.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.07.2007р. по справі №16/215 змінити, виклавши абзац 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: “Визнати договір суборенди нежитлового приміщення площею 63 кв. м, укладений 14.07.2006р. між Кіровоградським обласним відділення Українського фонду сприяння пенітенціарним реформам імені Джона Говарда та товариством з обмеженою відповідальністю “Турбоенергоресурс”, недійсним на майбутнє.”
В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.
Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Українського фонду сприяння пенітенціарним реформам імені Джона Говарда, м.Кіровоград залишити без задоволення.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.В. Тищик
Суддя Л.В. Чоха