Справа № 11- 576/ 2006 рік              Головуючий у 1 інстанції - Головченко М.М.

Категорія 125 ч.2 КК                                     Доповідач        - Оседач М.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 серпня 2006 року                  Колегія судової палати   з кримінальних справ

апеляційного суду Чернігівської області у складі:

Головуючого- Навозенко Л.С.

Суддів - Оседача М.М., Демченка О.В.

З участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали справи за апеляцією скаржниці ОСОБА_1 на постанову Ічнянського районного суду від 23 червня 2006 року про відмову у порушенні кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,

встановила:

Вказаною постановою відмовлено в порушенні кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, за відсутністю в її діях зазначеного складу злочину.

Скаржниця ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила притягти до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, посилаючись на те, що остання, 21 квітня 2006 року, в ранковий час, перебуваючи в службовому кабінеті ТОВ „ Берегиня " в с. Івангород Ічнянського району Чернігівської області, застосувавши фізичну силу, схопила її за руки та виштовхнула з кабінету, заподіявши тим самим легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій руці, що підтверджується відповідним актом судово - медичного дослідження.

Відмовляючи скаржниці в порушенні кримінальної справи, суд зазначив, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбаченого ст.. 125 ч.1 КК України, оскільки   легкі    тілесні    ушкодження    ОСОБА_1    заподіяні    з    необережності, відповідальність за які діючим КК України не передбачена.

На постанову суду ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Зазначає, що висновок суду про наявність необережності в діях ОСОБА_2 є необгрунтованим, безпідставним і таким, що не відповідає фактичним обставинам, які були встановлені під час перевірки, проведеної працівниками райвідділу міліції. Вона ж вказує, що наявні в неї тілесні ушкодження були заподіяні умисними, цілеспрямованими та насильницькими діями ОСОБА_2, яка застосувала до неї грубу фізичну силу в своєму службовому кабінеті.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає необхідним її задовольнити виходячи з наступного.

Відповідно до вимог, які містяться в ст.. 251 КПК України, суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, за наявності до того підстав, відмовляє в порушенні кримінальної справи або ж порушує кримінальну справу. Таким чином, законодавцем визначено, що за відсутності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, суддя виносить відповідну постанову.

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 вбачається, що останньою заподіяні тілесні ушкодження скаржниці з необережності, тобто, відсутній умисел на їх заподіяння. Виходячи з таких міркувань, суддею без порушення кримінальної справи та з'ясування всіх обставин, які мали місце 21 квітня 2006 року, фактично дана оцінка діям ОСОБА_2 та передчасно зроблений висновок про відсутність в її діях складу злочину.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що зазначена постанова не відповідає вимогам закону, тому підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд зі стадії прийняття скарги, яка не відповідає вимогам, що встановлені КПК щодо обвинувального висновку, на що не звернув уваги суд при її прийнятті.

Керуючись ст.ст.365, 366, 379 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Ічнянського районного суду від 23 червня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі зі стадії прийняття скарги до розгляду.

СУДДІ:

Навозенко Л.С.     Оседач М.М.      Демченко О.В.