Судове рішення #11344572

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2-а-4393/09/0670                                   Головуючий у 1-й інстанції:   Романченко Є.Ю.,  

Суддя-доповідач:  Бабенко К.А


У Х В А Л А

Іменем України

"06" жовтня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                    Бабенка К.А.,

суддів:                                Попович О.В.,

                                 Шведа Е.Ю.,

при секретарі:                        Спєлковій М.В.,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Житомирспецлісмаш» на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Житомирспецлісмаш»до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира про визнання нечинними та скасування рішень, -  

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду  від  03 вересня 2009 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким  задовольнити його позовні вимоги.

Відповідачем подано клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, заслухавши пояснення представника Позивача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що 04 червня 2009 року Відповідачем рішеннями про  застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, № 1366, № 1367 та № 1368 застосовано до Позивача штраф та пеню за наступні періоди:

- з 20 квітня 2004 року по 26 травня 2009 року (рішення №1366) у сумі 3 787 грн. 85 коп.;

- з 20 липня 2004 року по 05 травня 2005 року (рішення №1367) у сумі 5 587 грн. 51 коп.;

- з 20 жовтня 2004 року по 05 травня 2005 року (рішення №1368) у сумі 1 999 грн. 42 коп.

Загальна сума штрафних санкцій та пені, що підлягають сплаті за зазначеними рішеннями становить 11 374 грн. 78 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивачем несвоєчасно сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України у періоди з 20 квітня 2004 року по 26 травня 2009 року, що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника та розрахунками штрафних санкцій та пені, як наслідок до Позивача на підставі положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі –Закон  № 1058-IV) застосовано фінансові санкції у вигляді стягнення сум штрафу в розмірах 10%, 20% та 50% несвоєчасно сплачених страхових внесків за затримку строку їх сплати та нараховано пеню у розмірі 0,1% на суми недоїмки.

Відповідно до ст. 14 Закону № 1058-IV, страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи —суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною шостою ст. 19 Закону № 1058-IV передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно  від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

У відповідності до частини шостої ст. 20 вищезазначеного Закону, нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку страхувальника, яка формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно та інших узгоджених зобов’язань в порядку, передбаченому частиною п’ятою ст. Закону № 1058-IV.

Правовідносини, які виникають між страхувальниками та Пенсійним фондом України також регулюються Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою Міністерством юстиції України 16.01.2004 року (далі –Інструкція  № 21-1), у п. 9.1 якої зазначено, що до страхувальника за порушення норм законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону № 1058-IV.

Відповідно до п. 2 частини дев’ятої ст. 106 Закону України Закону № 1058-IV, в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, виконавчі  органи   Пенсійного   фонду   застосовували  до страхувальників фінансові санкції за  несплату  (неперерахування)  або  несвоєчасну  сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків,  у тому  числі  донарахованих  страхувальниками  або  територіальними органами  Пенсійного фонду, штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум -  у  разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 відсотків  зазначених  сум  -  у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 відсотків  зазначених  сум  -  у разі затримки їх сплати у строк більше 90 календарних днів.

Одночасно на  суми  своєчасно не сплачених (не перерахованих)  страхових  внесків  і фінансових  санкцій  нараховується  пеня  в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Щодо прийняття Відповідачем рішень з порушенням строків, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України вiд 16.01.2003 № 436-IV, на що посилається Позивач, як на підставу своїх вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок сплати страхових внесків, стягнення недоїмки, нарахування штрафів та пені регулюється спеціальним Законом № 1058-IV, а відповідно до частини пятнадцятої ст. 106 вищезазначеного Закону, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Проаналізувавши положення вищевказаних нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та обґрунтовано відмовив Позивачу у задоволені його позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, об’єктивно оцінив надані сторонами докази, вірно вирішив спір та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції –без змін.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Житомирспецлісмаш» залишити –без задоволення, а Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 08.10.2010 року.

    Головуючий суддя                                                                                          Бабенко К.А.

                     

Судді:                                                                                                                    Попович О.В.

                                                                                                                               Швед Е.Ю.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація