ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 рокуСправа № 2а-2622/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Курбаї О.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Басарабчук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області про скасування рішення № 331 від 07.09.2010 року,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області про скасування рішення № 331 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені про несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі до нарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 07 вересня 2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що начальником управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Семенюк Т.Є., на підставі п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками або органом Пенсійного фонду застосовано до ОСОБА_1 у вигляді стягнення сум і штрафу у розмірі 120,25 грн., та нарахування пені у розмірі 177,97 грн. за період з 31 березня 2010 року по 26 серпня 2010 року. З вищевказаним рішенням позивач незгідний, оскільки 26 серпня 2010 року суму боргу в розмірі 1202,47 ним сплачено, про що свідчить квитанція про оплату.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, в наданих суду письмових запереченнях та усних поясненнях посилається на те, що до позивача на законних підставах за несвоєчасну сплату страхових внесків застосовано фінансову санкцію та пеню. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
Згідно ст.17 ч. 1 КАС України компетенція адміністративних судів поширюються на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень, щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем Ківерцівською районною державною адміністрацією Волинської області 02.04.2007 року, що стверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 та перебуває на загальній системі оподаткування.
07.09.2010 року Управлінням Пенсійного фонду України і Ківерцівському районі прийнято рішення № 331 про застосування фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до ОСОБА_1 у вигляді стягнення сум штрафу в розмірі 120,25 грн. та нарахування пені в розмірі 177,97 грн.
Відповідно до абзацу 1 п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (надалі Закон України N 1058-IV) страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону
Пунктом 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97 - ВР передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно з п.6 ч.2 ст. 17 Закону України N 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п.2 та п. 2.1.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (надалі Інструкція) платниками страхових внесків є: фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Згідно п. 5.3.2 Інструкції суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації.
З повідомлення Ківерцівської МДПІ № 1719/10/17-112 від 07.10.2010 року вбачається, що СПД ОСОБА_1 перебуває на обліку, згідно поданої декларації чистий дохід за 2009 рік становить 3621,91 грн.
Пунктом 4.3 вище вказаної інструкції встановлено, що для платників, зазначених у підпунктах 2.1.3 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), 2.1.4 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, — 33,2 відсотка від суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 20 цього ж Закону страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому, для відповідача базовим звітним періодом є календарний місяць.
Згідно розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку ОСОБА_1, вбачається, що станом на 31.03.2010 року сума боргу у платника становить 1202,47 грн., дата зарахування 26.08.2010 року, сума зарахування 1202,47 грн., кількість днів затримки складає 148 днів за період з 31.03.2010 року по 26.08.2010 року, отже у позивача існувала заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області.
Судом з картки особового рахунку та матеріалів справи, встановлено, що у позивача з 31.03.2010 року по 26.08.2010 року існувала недоїмка по внесках в розмірі 1202,47 грн., яка погашена позивачем в повному обсязі 26.08.2010 року, що стверджується квитанціє долученої до матеріалів справи від 26.08.2010 року.
Суд не приймає посилання позивача на ту обставину, що ним вчасно сплачені страхові внески в зазначені строки, оскільки ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Пунктом 9.3.2. Інструкції передбачено, що у разі коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно — 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Згідно п.10.1 Інструкції на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованого винесення постанови про застосування до позивача фінансової санкції та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.
Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підстави, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Зважаючи на вище викладене, Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області при прийнятті рішення № 331 за несплату несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків, діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , з використанням цих повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
Отже, суд визнає постанову начальника управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Семенюк Т.Є., щодо застосування до ОСОБА_1 за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником у вигляді стягнення сум і штрафу у розмірі 120,25 грн., та нарахування пені у розмірі 177,97 грн. за період з 31 березня 2010 року по 26 серпня 2010 року, законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст.11,17,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування «, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області про скасування рішення № 331 від 07.09.2010 року, відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 15 жовтня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський