ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.04.2007 Справа № 32/66-07(25/452-06)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Неклеси М.П. (доповідач)
суддів: Павловського П.П., Логвиненка А.О.
при секретарі судового засідання Мацекос І.М.,
за участю представників сторін:
від відповідача Гріценко В.В., довіреність №1 від 05.01.07, юрисконсульт;
від позивача представник у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Зарічний", с.Лозуватка, Криворізького р-ну, Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2007р. у справі № 32/66-07(25/452-6)
за позовом Державного підприємства дослідного господарства "Новатор" Інституту олійних культур УААН, с.Сонячне
до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Зарічний", с.Лозуватка
про стягнення 12690,00 грн.
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2006р. державне підприємство дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур УААН, с.Сонячне звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Зарічний", с.Лозуватка про стягнення 12690,00грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2007р. у справі №32/66-07(25/452-06) (суддя Васильєв О.Ю.) поновлено строк позовної давності та позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,а саме:
- суд першої інстанції зі своєї ініціативи відновив строк позовної давності позивачу, порушивши при цьому норму статті 267 Цивільного кодексу України, яка вказує на те, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення;
- позивач не заявляв клопотання про відновлення строку позовної
давності.
Представник позивача в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з’явився. 04.04.07р. до апеляційного суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю забезпечити явку представника державного підприємства дослідного господарства "Новатор" Інституту олійних культур УААН в судове засідання.
Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність позивача, якому достеменно було відомо про час та місце слухання справи. Крім того, відповідач не був позбавлений можливості направити іншого представника.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, вислухавши пояснення представника відповідача та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Зарічний" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2003р. між Інститутом олійних культур (продавець) та ТОВ Агрофірма «Зарічний»(покупець) укладено договір №25/1 купівлі-продажу на умовах товарного кредиту. Згідно з умовами договору позивач передав у власність відповідача насіння соняшнику вартістю 12 690,00грн. У відповідності з п.8.1 договору відповідач повинен був в строк до 30.05.2003р. оплатити вартість отриманого товару. Однак відповідач в порушення умов договору оплату товару не здійснив.
Таким чином, строк позовної давності за даною угодою закінчився 30.05.2006р., а позивач звернувся з позовом до суду лише 06.12.2006р., тобто поза межами строку визначеного ст.257 Цивільного кодексу УкраїниУкраїни і про відновлення строку позовної давності не заявляв.
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначені наслідки спливу позовної давності: особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Суд першої інстанції, поновивши строк позовної давності, зазначив, що реорганізація підприємства є поважною причиною для поновлення строку позовної давності.
З таким висновком суду погодитись не можна, адже реорганізація підприємства була розпочата 29.10.2002р. відповідно до наказу №95 Української академії аграрних наук, а дебіторська і кредиторська заборгованість перейшла до позивача на підставі акту приймання –передачі №20 від 31.05.2003р.(а.с.15,16). Тобто у позивача з моменту реорганізації підприємства було досить часу для звернення до суду з позовом в установлений законом строк для захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Зарічний", с.Лозуватка, Криворізького р-ну, Дніпропетровської області задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2007р. у справі № 32/66-07(25/452-06) скасувати.
В позові відмовити.
Головуючий суддя М.П.Неклеса
Суддя П.П.Павловський
Суддя А.О.Логвиненко
З оригіналом згідно.
Помічник заступника голови суду О.В.Врона