ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2007 року Справа № А35/257
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання :Стуковенковій Н.В..
за участю представників сторін:
від позивача: Орлова О.А., довіреність №141/67-33 від 10.01.07, завідуюча юридичним сектором;
від відповідача: у судове засідання не з»явився, про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпродзержинську, Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2006року у справі № А35/257
за позовом : Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська
до відповідача : Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпродзержинську
про зобов”язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2006 року у справі № А35/257 ( суддя Широбокова Л.П.) задоволено адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську про зобов’язання включити до акту щомісячної звірки для відшкодування на централізованому рівні витрати за особовою справою потерпілого Яловенко Г.І.
Зобов”язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпродзержинську включити до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у зв”язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, витрати по виплаченій Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська пенсії громадянину Яловенко Г.І. за період з 01.04.2001 року по 30.04.2005 року в загальній сумі 4451,35 грн.
Оскаржуючи постанову, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпродзержинську в апеляційній скарзі просить постанову господарського суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Скаржник посилається на те, що діючим законодавством не передбачено право Пенсійного фонду України передати Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документи для проведення соціальних виплат у формі виплати пенсій по інвалідності і пенсій у зв’язку з втратою годувальника. Сплату таких пенсій на даний час здійснює Пенсійний фонд України, згідно з Законом України „Про пенсійне забезпечення” та Законом України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України діє в межах України і здійснює страхування застрахованих в Україні осіб з дати набрання чинності Закону № 1105 Потерпілий –Яловенко Г.І. отримав ушкодження за межами України, а саме на території Російської Федерації на час існування СРСР. Спірне питання повинно було б бути врегульовано міжнародним законодавством. Норми міжнародного договору України, які передбачають інші норми правил, ніж , ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, підлягають застосуванню лише тоді, коли згода на обов”язковість даного договору надана Верховною Радою України. Господарський суд не вправі застосовувати норми міжнародних договорів, які не ратифіковані Верховною Радою України. Потерпілі, які отримали каліцтво поза межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання не є застрахованими в Україні і за них не сплачувались страхові внески до Фонду соціального страхування, а тому у відділенні Фонду немає підстав відшкодовувати виплачену пенсію управлінню Пенсійного Фонду. Таке відшкодування діючим законодавством не передбачено.
Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, посилаючись на те, що Угода про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями здоров’я, які пов’язані із виконанням трудових обов’язків від 09.09.1994 року передбачає відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров»я, які пов’язані із виконання ними трудових обов’язків і не регулює питання виплати пенсій. Відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у зв’язку з трудовим каліцтвом –це різні поняття, які регулюються різними нормативно –правовими актами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав:
Як вбачається з матеріалів справи потерпілий Яловенко Г.І. отримав каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві, розташованому за межами України на Будівельно-монтажному поїзді №276 тресту транспортного будівництва “Красноярськтрансбуд”(під час існування СРСР) та відповідно до довідки ВТЕК від 12.04.1990р. йому встановлена 3-я група інвалідності внаслідок трудового каліцтва безстроково. Він переїхав на постійне проживання в Україну і є її громадянином. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення”громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська виплачена зазначеному потерпілому пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.04.2001р. по 30.04.2005р. в сумі 4451,35 грн.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинськ відмовляється включити суми заборгованості по пенсіях, виплачених цьому потерпілому в акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві для подальшого відшкодування, що є причиною виникнення спору.
Відповідно до ст. 10 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1999 року № 1788-Х11 пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного Фонду України.
Статтею 81 вказаного Закону встановлено, що призначення та виплата пенсій здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Підпунктами “г” і “д” пункту 1 статті 21 Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов”язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров”я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсію у зв”язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 5 частини 2 ст. 24 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-Х1V „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
В силу статті 7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 1 квітня 2001 року відшкодовують органам Пенсійного Фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв”язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
16.05.2003 р. Міністерством юстиції України зареєстрована сумісна постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4, якою затверджено ”Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов”язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв”язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання”(надалі –Порядок).
Згідно п.2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (надалі –Фонд) Пенсійному фонду України витрат, пов”язаних з виплатою відповідних пенсій.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісячно проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов”язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов”язаних з виконанням ними трудових обов”язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до вищевказаного Закону.
Згідно із ст. 1 Угоди країн –учасниць Співдружності Незалежних Держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у галузі пенсійного забезпечення ( яка підписана сторонами 13 березня 1992 року) встановлюється, що пенсійне забезпечення громадян держав –учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. При цьому, усі витрати, пов”язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе Держава, що надає пенсійне забезпечення. ( с. 3 Угоди)
Відповідно до статті 5 Угоди, ця угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Статтею 17 Закону України від 22.12.1993 року № 3767-Х11 „Про міжнародні договори України” встановлено, що укладені Україною міжнародні договори є невід’ємною частиною національного законодавства.
Посилання відповідача на те, що вказана Угода не може бути застосована, оскільки не ратифікована Верховною Радою України є безпідставним, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 12.07.2000 року № 9-рп2000 встановлена неконституційність положень ст. 7 Закону України „Про міжнародні договори”, а саме ратифікація міжнародних договорів шляхом ухвалення Верховною Радою України спеціального закону про ратифікацію.
За таких обставин позовні вимоги підлягали задоволенню.
З огляду на викладене рішення прийнято господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи, з правильним застосування норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 195,198,200,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд ,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м.Дніпродзержинську, Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2006року у справі № А35/257 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України в місячний строк.
Головуючий суддя Л.О.Лотоцька
Судді Р.М.Бахмат
Судді О.С.Євстигнеєв