< Копия >
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.09.10Справа №2а-2239/10/2770
м. Севастополь
10 год. 05 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді - Водяхіна С.А.;
при секретарі - Єньшиній Н.Б.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 - НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі;
представника позивача: ОСОБА_1 - ОСОБА_2, за усним клопотання позивача, посвідчення адвоката № 112;
представника відповідача – Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя - з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 - в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання розпорядження втратившим чинність,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання втратившим чинність п. 38 додатку № 1, 2 до п. 1 Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя № 240 від 25.03.1997 року "Про передачу в приватну і спільну (часткову) власність земельних ділянок громадянам, раніше наданих для будівництва та обслужування жилих будинків та господарських споруд" у частині передачі земельної ділянки площею 0,0678 га в м. Севастополі по АДРЕСА_1 ОСОБА_3.
В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, надавши до суду письмову заяву, просив суд визнати втратившим чинність п. 38 додатку № 1, 2 до п. 1 Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя № 240 від 25.03.1997 року "Про передачу в приватну власність і спільну (часткову) власність земельних ділянок громадянам, раніше наданих для будівництва та обслужування жилих будинків та господарських споруд" у частині передачі земельної ділянки площею 0,0678 га в АДРЕСА_1 ОСОБА_3.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача заперечував проти позову, надав до суду письмові заперечення, просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви.
17.09.2010 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю (а.с. 46).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
17.09.2010 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю (а.с. 42).
Неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України не є перешкодою для розгляду справи.
При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача та третьої особи.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, встановивши обставини у справі та вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що Розпорядженням Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 240 від 25.03.1997 року "Про передачу в приватну і спільну (часткову) власність земельних ділянок громадянам, раніше наданих для будівництва та обслужування жилих будинків та господарських споруд" ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0678 га за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування жилого будинку та господарських будівель, зобов’язане надати до міського Управління земельних ресурсів: у місячний строк паспорт для внесення відповідної відмітки, у двохмісячний строк виконаний через Севастопольський відділ "Укргеодезкартографія", узгоджений у встановленому порядку технічний звіт з встановлення в натурі (на місцевості) меж і площі земельної ділянки для отримання державного акту на право приватної власності на землю (а.с. 6-7).
ОСОБА_3 вимоги Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 240 від 25.03.1997 року не виконала, та державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0678 га за адресою: АДРЕСА_1/2, не отримувала.
Згідно довідки Севастопольської міської філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру України" від 11.05.2010 року № 2757 станом на 11.05.2010 р. інформації в Державному реєстрі земель про наявність чинних державних актів на право власності на землю, договорів оренди землі, державних актів на право постійного користування та договорів на право тимчасового користування на земельну ділянку за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_1 відсутня.
Міститься довідкова інформація про Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя від 25.03.1997 року № 240 про передачу земельної ділянки на ім'я ОСОБА_3 за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), код 1.8 по УКЦВЗ, яка розташована: м. Севастополь, АДРЕСА_1 у приватну власність (а.с. 13).
17 червня 2009 року між ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться м. Севастополь АДРЕСА_1 (а.с. 8).
З 17.06.2009 року та по теперішній час фактичним користувачем земельної ділянки площею 0,0678 га за адресою: м. Севастополь АДРЕСА_1/2 є позивач - ОСОБА_1
Позивач має намір приватизувати вказану земельну ділянку, однак, оскільки до даного часу Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя від 25.03.1997 року № 240 силу не втратило, відомості про нього не виключені з Державного земельного кадастру, позивач, як користувач цієї земельної ділянки, не може оформити земельну ділянку, що порушає його права.
Відповідно до частин 2, 3 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача, посилаючись на приписи ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок" від 26.12.1992 р. № 15-92, ст. 17 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-ХІІ, зазначав, що ОСОБА_3 Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя від 25.03.1997 року № 240 не виконала, право власності громадян на земельну ділянку виникає з моменту прийняття рішення органу влади, та може бути припинено виключно у порядку ст. 142 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ.
Суд не може прийняти до уваги вказані доводи представника відповідача, а саме.
Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок" від 26.12.1992 р. № 15-92, право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.
Статтею 17 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-ХІІ встановлено, що передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для: будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо). Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення.
Отже, вказаними нормами передбачений порядок передачі у власність земельної ділянки, а не момент виникнення права власності на земельну ділянку.
Крім того, відповідно до положень статей 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-XII, що діяв на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Таким чином, судом встановлено, що Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя від 25.03.1997 року № 240 винесено законно, в межах повноважень відповідача, та у спосіб, що передбачений законом.
Проте, зазначене розпорядження ОСОБА_3 не виконано, встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не відбувалося, у зв’язку з чим, державний акт на права власності на земельну ділянку площею 0,0678 га за адресою: АДРЕСА_1, не видавався, та, відповідно, права власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_3 не набувала.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.
В ході судового розгляду ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, надавши до суду письмову заяву, вважала їх обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що вимоги Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя від 25.03.1997 року № 240 вона не виконувала, державний акт на права власності на земельну ділянку площею 0,0678 га за адресою: АДРЕСА_1, не отримувала, права власності на вказану земельну ділянку не набувала.
17.06.2009 року між ній та позивачем укладений договір купівлі-продажу частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться м. Севастополь АДРЕСА_1, та з цього часу вона не використовує земельну ділянку площею 0,0678 га за адресою: АДРЕСА_1
Таким чином, Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя від 25.03.1997 року № 240 не має юридичної сили для ОСОБА_3 у зв’язку з продажем частки жилого будинку позивачу.
Але у Державному земельному кадастрі залишалися відомості про наявність Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя від 25.03.1997 року № 240 про передачу зазначеної земельної ділянки у власність ОСОБА_3
Поряд с тим, Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя від 25.03.1997 року № 240 порушує права позивача ОСОБА_1, якій є власником частки жилого будинку у АДРЕСА_1 та фактично використовує земельну ділянки для обслуговування зазначеного жилого будинку та побутових споруд.
Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності.
Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, якій не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
При таких обставинах, Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя № 240 від 25.03.1997 року "Про передачу в приватну власність і спільну (часткову) власність земельних ділянок громадянам, раніше отриманих для будівництва та обслужування жилих будинків та господарських споруд" підлягає визнанню втратившим чинність у частині передачі ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0678 га в АДРЕСА_1
Враховуючи наведене, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 3 ст. 160 КАС України повний текст постанови складено 22.09.2010 року
Керуючись ст. ст. 11, 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати втратившим чинність Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя № 240 від 25.03.1997 року "Про передачу в приватну власність і спільну (часткову) власність земельних ділянок громадянам, раніше отриманих для будівництва та обслужування жилих будинків та господарських споруд" у частині передачі ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0678 га в АДРЕСА_1.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя < підпис > С.А. Водяхін
< З оригіналом згідно >
< Суддя > < підпис > < Суддя >