КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-5987/09/2370                              Головуючий у 1-й інстанції:   Кульчицький С.О.  

Суддя-доповідач:  Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" вересня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

Суддів

при  секретарі  

за участю:  

   Федорової Г.Г.,

Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.,

Скирді Б.К.

представника відповідача ДПА Черкаської області –Сало В.Д.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Державної податкової адміністрації в Черкаській області, Канівської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання планової перевірки незаконною, її результатів нечинними та такими, що підлягають скасуванню,-

ВСТАНОВИВ:

           У грудні 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (далі –позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової адміністрації в Черкаській області та Канівської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області (далі –відповідачі), в якому просив визнати незаконною планову перевірку ДПА у Черкаській області, яка була проведена 19 листопада 2009 року з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

           Крім того, позивач просив визнати нечинними та скасувати акт планової перевірки ДПА в Черкаській області № 002101 від 19.11.2009 року та протокол про адміністративне правопорушення серії КР № 337722 від 19.11.2009 року, що був складений посадовими особами ДПА в Черкаській області.

            В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив свої вимоги та просив суд окрім заявлених ним вимог визнати нечинним та скасувати рішення про застосування щодо нього штрафних (фінансових) санкцій від 08.12.2009 року № 0001298800/9752, яке було прийняте Канівською об’єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області.  

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2010 року в задоволенні позову фізичної особи-підприємця  ОСОБА_6, відмовлено.

            Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та  процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.   

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову  або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм  матеріального та  процесуального  права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті  (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19 листопада 2009 року на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України, відповідно до плану проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів на листопад 2009 року, затвердженого головою ДПА у Черкаській області 30.10.2009 року та направлень від 19.11.2009 року № 008592, № 008594, службовими особами Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка на предмет дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: кафе, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Г. Дніпра, 1 а, за результатами якої складено акт № 002101 від 19.11.2009 року.

В ході перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_6 здійснює свою підприємницьку діяльність з порушенням п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: господарською одиницею позивача було видано розрахунковий документ невстановленої форми, а саме на чеку не було вказано адресу господарської одиниці.

На підставі акту перевірки № 002101 від 19.11.2009 року, 08.12.2009 року Канівською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області 08.12.2009 року було винесено рішення № 0001298800/9752 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4 182,00 грн (а.с. 27).

Вказане рішення позивач вважає незаконним, з підстав протиправності дій відповідача по проведенню ним 19.11.2009 року планової перевірки, а її результати вважає нечинними та такими, що підлягають до скасуванню по причині порушення ним вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Крім того позивач зазначає, що його не було попереджено про проведення перевірки за 10 днів, чим порушено визначений законом порядок.  

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Порядок проведення перевірок з питань додержання платниками податків порядку проведення готівкових розрахунків регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»        № 265/95-ВР від 06.07.1995 року та Порядком взаємодії підрозділів при проведенні виїзних планових та позапланових перевірок щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу, затвердженим наказом ДПА України від 11.10.05 № 441 (далі - Порядок №441), положення яких визначають підстави та порядок проведення таких перевірок, а також положенням статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ від 04.12.1990 року, яка встановлює умови допущення посадових осіб до їх проведення.

При проведені перевірки посадові особи податкових органів у своїй діяльності керуються Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, які затверджені Наказом ДПА України від 11.10.05 р. за №441.

Так, п. 2.6 Методичних рекомендацій передбачено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка підприємницької діяльності позивача була передбачена в плані роботи ДПА в Черкаській області на листопад 2009 року.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведена перевірка є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем як суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Відповідно до ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ від 04.12.1990 року дозволяє приступити до проведення перевірок (в т.ч. перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу) за умови надання суб'єкту господарювання під розпис направлення на перевірку та копію наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки. Наказ на проведення планової перевірки не видається.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач допустив перевіряючи до перевірки, за наслідками якої був складений акт № 002101 від 19.11.2009 року (а.с. 12-13) і протокол про адміністративне правопорушення Серії КР № 337722 від 19 листопада 2009 року (а.с. 14).

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином колегія суддів зазначає, що в ході перевірки позивача повноваження державної податкової інспекцієї використовувалися з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вчинення дії; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Що стосується порушень виявлених при проведенні перевірки, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до абз. 4 ст. 2 Закону України № 265/95-ВР, розрахункова операція –це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно до п. 5 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, у разі незастосування РРО у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.

Форма і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків СПД для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, визначається Положенням про форму та зміст розрахункових документів, що затверджено наказом ДПА України від 01.12.2000 року            № 614.

Згідно п. 4.1 вказаного Положення, фіскальний касовий чек видачі коштів –це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державні лотереї та в інших випадках.

Пункт 4.2 Положення містить перелік обов’язкових реквізитів, які мають міститись у фіскальному касовому чеку.

Як вбачається з копії реєстраційного посвідчення № НОМЕР_1 судом встановлено, що Канівською ОДПІ Черкаської області здійснено реєстрацію реєстратора розрахункових операцій, що належить позивачу та призначений для використання в господарській одиниці за адресою: Автовокзал, м. Канів, вул. Г. Дніпра, 1а. Однак у розрахунковому документі  під час здійснення планової перевірки не було зазначено адреси господарської одиниці позивача –кафе, розташованого за адресою: м. Канів, Черкаської області, вул. Г. Дніпра, 1-А.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що працівниками податкової служби правомірно зафіксовані порушення вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до СПД, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через РРО, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 21.12.2000 року № 2156-III).

Відповідно до ст. 25 Закону № 265/95-ВР, суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Таким чином відповідачем було правомірно винесено рішення про застосування штрафних санкцій, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та є такими, а тому позовні вимоги слід визнати такими, що не підлягають до задоволення.   

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.  

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.  

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст.  195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2010 року  - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

                      суддя

                      суддя      Г.Г. Федорова

Я.Б. Глущенко

А.Ю. Коротких

  Повний текст ухвали складено та підписано –13.09.10 р.