Судове рішення #11339852

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ


ПОСТАНОВА

Іменем України



26.08.10Справа №2а-1439/10/2770


м. Севастополь

10 год. 57 хв.

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді - Водяхіна С.А.;

при секретарі - Сігнаєвськом І.О.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1, НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі;

представника відповідача: Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі - не з'явився, повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив;

представника відповідача: Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі - Куцеконь Романа Івановича, довіреність від 23.03.2010 р., службове посвідчення УСВ № 008786;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ленінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Співробітників відділу кадрового забезпечення Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі, якою просить суд провести перевірку законності звільнення позивача із ОВС України та законності дій начальника кадрового забезпечення Ленінського РВ УМВС України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 18.05.2010 р. позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху з підстав не відповідності вимогам статей 105 та 106 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлений строк для усунення недоліків до 04.06.2010 р.

04.06.2010 р. ОСОБА_1 надав до суду позовну заяву з усунутими недоліками.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 07 червня 2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1439/10/2770 та призначено попереднє судове засідання на 29 червня 2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29 червня 2010 р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі, закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу № 2а-1439/10/2770 до судового розгляду.

У адміністративному позові позивач просив суд визнати наказ № 57 о/с від 30.04.2010 року про звільнення протиправним та скасувати, наказ про відрахування з Євпаторійського училища професійної підготовки працівників міліції визнати незаконним та скасувати, поновити позивача на посаді дільничного інспектора міліції Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі.

05.07.2010 року позивач уточнив позовні вимоги, надавши до суду уточнену позовну заяву, просив суд визнати протиправним та скасувати наказ № 57 о/с від 30.04.2010 року про звільнення, поновити позивача на посаді дільничного інспектора міліції Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні з мотивів, викладених в адміністративному позові, зокрема зазначав, що при оформленні на службу до ОВС за проханням співробітників кадрового забезпечення Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі при заповненні документів не вказав міста попередньої роботи та надав нову трудову книжку.

У зв’язку з цім, позивач вважає що при оформленні на службу до ОВС недостовірних відомостей не надавав, а тому звільнення з ОВС, на думку позивача, є незаконним.

Відповідач Ленінський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним, в судове засідання не з'явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив, причин неявки або поважності причин суду не повідомив.

Представник відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав його необґрунтованості.

Суд заслухавши позивача, представника відповідача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, наявні доказі у справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України "Про міліцію" встановлено, що міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про міліцію" визначено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Відповідно до ст.ст. 17, 18, 20 Закону України "Про міліцію", на службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу може бути встановлено іспитовий строк до одного року. Працівники міліції приносять присягу, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України. Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов'язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам.

Судом встановлено, що у вересні 2009 року позивач звернувся до Ленінського УМВС України в м. Севастополі з проханням про прийняття на службу.

12.09.2009 року позивач заповнив власноруч та надав до відповідачів автобіографію (а.с. 65-66) та анкету (а.с. 67-70), у яких зазначив про навчання з 2004 року по 2009 рік Севастопольському військово-морському ордена Червоної Зірки інституті ім. П.С. Нахімова.

Інших відомостей про роботу, що виконувалась з початку трудової діяльності, позивач ані в автобіографії, ані в анкеті не вказав.

Позивач був ознайомлений із Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, Дисциплінарним Статутом, Законом України "Про пенсійне забезпечення", ознайомлений із специфікою служби, характером службової діяльності, умовами матеріального забезпечення та попереджений про відповідальність за порушення дисципліни (а.с. 46-51).

Наказом Управління МВС України у м. Севастополі від 01.02.2010 р. № 12 о/с позивач був призначений на посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі з 01 лютого 2010 року з іспитовим строком до 01 лютого 2011 року (а.с. 57).

Статтею 1 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460 (далі Статут), визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Статуту визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Як зазначено у ст. 7 Статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, в тому числі: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку.

Статтею 14 Статуту передбачено, зокрема, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Відповідно до п.п. 7.1. п. 7 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 №552, підставами для проведення службового розслідування є: заяви, скарги та листи громадян.

02.04.2010 року на адресу відповідача надійшов лист генерального директора Дочірнього підприємства "Пі Джі Трейд" Аполлонова Р.А. № 483 від 29.03.2010 року, в якому повідомлено про факт праці позивача на вказаному підприємстві. Також, було повідомлено, що позивач порушував трудову дисципліну, що призвело до звільнення позивача 08.02.2010 року за прогули. Також, керівництвом Дочірнього підприємства "Пі Джі Трейд" проведені перевірки, за результатами яких встановлено, що в період з 12.12.2009 року по 25.01.2010 року позивачем незаконно вивезено товару зі складу підприємства на суму 24801,39 грн. (а.с. 45).

Отримавши лист ДП "Пі Джі Трейд" № 483 від 29.03.2010 року відповідачем було проведено службове розслідування за фактом надання недостовірних відомостей про місце роботи при прийнятті на службу в ОВС громадянина ОСОБА_1

За результатами проведення службового розслідування відповідачем складений висновок від 29.04.2010 року (а.с. 61-63), із якого вбачається наступне.

При наданні трудової книжки та військового квітка ОСОБА_1 надав нову трудову книжку НОМЕР_3, навмисно скривши факт працевлаштування у ДП "Пі Джі Трейд".

ОСОБА_1 працював у ДП „Пі Джі Трейд” мерчендайзером, про що навмисно не вказав у своїй анкеті і автобіографії та не повідомив працівників з кадрового забезпечення Ленінського РВ.

24.04.2010 р. при бесіді із заступником начальника відділу - начальником ІОС ВКЗ УМВС України в м. Севастополі підполковником міліції Набокою О.І., начальником сектору комплектування ВКЗ УМВС України в м. Севастополі майором міліції Власенком О.В. та заступником начальника відділу з КЗ Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі капітаном міліції Дроздом В.Ю. ОСОБА_1 надавати будь-які пояснення з цього приводу відмовився.

Підтвердженнями висновків службового розслідування стали трудова книжка НОМЕР_4 від 28.08.2006 ОСОБА_1, розписки ОСОБА_1 про отримання мобільної SIM-карти (НОМЕР_2), КПК IPAQ s/n:3СС8120DWG та комплектуючих до нього, мобільного телефону NOKIA 6070 (а.с. 79-89).

Відповідно до п. 18 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 №552 керівник органу внутрішніх справ при затвердженні висновку по результатах службового розслідування вивчає пропозиції осіб, що проводили службове розслідування, а також викладені в окремих думках, і приймає одну із запропонованих пропозицій або своє, відмінне від інших, рішення.

Якщо у висновку про результатах службового розслідування приймається інше рішення, ніж запропоноване особами, що здійснювали перевірку, то про це власноручно робить записи керівник органу внутрішніх справ при затвердженні висновку.

Відповідно до ст. 5 Статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Статуту встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до підпункту "і" пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): у зв'язку з непроходженням випробування в період іспитового строку.

Пунктом 2 Висновку службового розслідування від 29.04.2010 року (а.с. 61-63) внесені пропозиція, зокрема, про звільнення з органів внутрішніх справ України старшини міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі за ст. 63 п. "і" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України за надання неправдивої інформації про наявність трудового стажу, що виразилося в приховуванні факту роботи, звідки ОСОБА_1 звільнили за прогули, та навмисне введення в оману працівників з кадрового забезпечення Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі.

На підставі висновку службового розслідування від 29.04.2010 р. начальником УМВС України в м. Севастополі, був виданий наказ від 30.04.2010 № 57 о/с (по особовому складу), про звільнення позивача з органів внутрішніх справ України на підставі п. 63, п.п. „і” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (а.с. 58).

Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача трудового стажу та наявність трудових відносин ОСОБА_1 з Підприємцем - фізичною особою ОСОБА_2 у період з 28.08.2006 р. по 29.12.2006 р., з Підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" у період з 24.05.2007 р. по 01.10.2007 р. з Дочірнім підприємством "Пі Джі Трейд" з 21.04.2008 р. по 08.02.2010 р.

Вказані обставини підтверджуються записами у трудової книжці НОМЕР_4 (а.с. 79-80), лист № 483 від 29.03.2010 року (а.с. 45), витягом з наказу № 28-К від 08.02.2010 р. (а.с. 64), розписками позивача (а.с. 81-89), Постановою В.о. начальника Інкерманського МВМ капітана міліції Олейник П.А. від 04.02.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. ст. 185, 190, 366 Кримінального кодексу України відносно гр. ОСОБА_1 (а.с. 77-78).

Наявність трудових відносин позивача з суб’єктами господарювання у період з 28.08.2006 р. по 08.02.2010 р. позивач не оспорює.

Доводи позивача про те, що не зазначення позивачем міст попередньої роботи та надання нової трудової книжки відбулось за проханням співробітників кадрового забезпечення Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі, не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки не знайшли підтвердження при розгляді справи.

Крім того, вказані доводи спростовуються письмовими доказами по справі, зокрема, власноруч заповненими 12.09.2009 року автобіографією (а.с. 65-66) та анкетою (а.с. 67-70), які містять особистий підпис позивача.

Вказані письмові докази містяться в матеріалах особової справи позивача та заповнювались при прийнятті позивача на службу до ОВС України.

Судом не може бути прийнято у якості доказу по справі анкета, надана позивачем в ході судового розгляду, яка нібито заповнена позивачем при прийняти на службу, а саме.

Вказана анкета містить більш пізню дату заповнення, чім документи,  які були підставою для прийняття позивача на службу, та які містяться в особової справі позивача.

При прийнятті на службу до ОВС України позивачу були роз’ясненні умови прийняття на службу в ОВС України та доведені вимоги, що пред’являються до працівників ОВС України, про що свідчать підпис позивач про ознайомлення 28.12.2009 року з Кодексом честі працівника органів внутрішніх справ України (а.с. 46) та зобов’язаннями працівників ОВС України (а.с. 47-51).

Зокрема, до позивача було доведена вимога щодо неможливості виконання роботи на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької і творчої діяльності) (а.с. 47).

Суд звертає увагу на те, що станом на 01.02.2010 року, тобто на час прийняття на службу до ОВС, позивач ще знаходився у трудових відносинах з ДП "Пі Джі Трейд" та був звільнений з роботи лише 08.02.2010 р.(а.с. 64, 79), що є порушенням вимог ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" щодо заборони державним службовцям та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій держави виконувати роботу на умовах сумісництва.

Доказів звернення до керівництва ОВС м. Севастополя за фактом не зазначення міст попередньої роботи при оформленні на службу позивачем до суду не надано.

Також позивачем не надано доказів оскарження у встановленому законом порядку висновку службового розслідування.

Крім того, при прийнятті на службу до ОВС м. Севастополя позивачу був встановлений іспитовий строк з 01.02.2010 р. до 01.02.2011 р.

Отже результати службового розслідування, які зафіксовані у висновку від 29.04.2010 р. свідчать про непроходження позивачем випробування в період іспитового строку, що є підставою для звільнення позивача з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності , відповідно до якого:

- суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, при виданні наказу УМВС України в м. Севастополі від 30.04.2010 № 57 о/с (по особовому складу), відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом. Недотримання відповідачем процедури при прийнятті спірного наказу від 30.04.2010 № 57 о/с судом не встановлено.

При таких обставинах, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанова складено у повному обсязі 31.08.2010 року.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                  < підпис >                                        С.А. Водяхін

< З оригіналом згідно > 

< Суддя >                                                  < підпис >                                        < Суддя >

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація