Категорія №6.12
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 квітня 2010 року Справа № 2а-2040/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Захарової О.В.,
при секретарі – Сіряцькому А.С.,
за участю:
представника позивача: Хорольського І.В. (довіреність №1 від 11.01.2010),
представника відповідача: Гераськіної О.А. ( довіреність №03/5-15 від 04.01.2010),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відособленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» про стягнення заборгованості по страховим внескам в розмірі 993050,30 грн., -
ВСТАНОВИВ:
23 березня 2010 року Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відособленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» про стягнення заборгованості по страховим внескам в розмірі 993050,30 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що в порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ВП «Шахта «Лутугинська» ДП «Луганськвугілля» не в повному розмірі перераховує страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно розрахункової відомості за 4 квартал 2009 станом на 01.01.2010 недоїмка за платежами ВП «Шахта «Лутугинська» ДП «Луганськвугілля» за період з 01.10.2009 по 01.01.2010 складає 993050,30 грн., погашення заборгованості не проводилося.
У зв’язку чим, позивач просить суд стягнути з відповідача - державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відособленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» заборгованість по страховим внескам в розмірі 993050,30 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, суду пояснив, що заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань склалася у зв’язку з несвоєчасним надходженням коштів від реалізації вугілля, станом на 01.01.2010 згідно бухгалтерського обліку дійсно існує заборгованість у сумі 993050,30 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач — визнати адміністративний позов протягом всього часу судового засідання, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначенно, що суб’єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із Законом України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Статтею 46 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон № 1105-XIV) регламентовано, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, здійснює збір та акумулювання страхових внесків.
Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідач - відособлений підрозділ «Шахта «Лутугинська» Державного підприємства «Луганськвугілля» згідно довідки №37282 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України немає статусу юридичної особи ( а.с.6), діє на підставі Положення, затвердженого Державним підприємством «Луганськвугілля» (а.с.4).
У відповідності до ст.ст. 6, 7 Закону №1105-XIV юридичні особи або структурні підрозділи із відокремленим балансом є страхувальниками з обов'язкового страхування від нещасних випадків.
Відповідач у відповідності із вимогами статті 10 Закону 1105-XIV взятий на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області як страхувальник, про що свідчить заява про реєстрацію платником страхових внесків (а.с. 5).
Частиною 2 ст. 45 Закону встановлено, що роботодавець як страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно із ч. 8 статті 47 Закону страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.
Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі –Інструкція).
Розділом 4 Інструкції встановлено порядок обчислення та строки сплати страхових внесків до Фонду.
Страхові внески сплачуються в день перерахування коштів на особові рахунки - страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків.
Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків. (п. 4.12 Інструкції).
Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду (п. 4.13 Інструкції).
Згідно зі ст. 1, 2 Закону України 22 лютого 2001 року N 2272-III «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (із змінами і доповненнями) (далі Закон N 2272-III) структурним підрозділам встановлені страхові тарифи у розмірі фіксованих відсотків від фактичних витрат на оплату праці.
У відповідності до ст.1 Закону N 2272-III відповідачу встановлений страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників) – 13,5%.
Відповідно до п.5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством.
При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.
З розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 4 квартал 2009 року, підписаної керівником та головним бухгалтером підприємства та акту звірки взаєморозрахунків вбачається, що відособлений підрозділ «Шахта «Лутугинська» ДП «Луганськвугілля» станом на 01.01.2010 за період з 01.10.2009 по 01.01.2010 має недоїмку зі сплати страхових внесків у сумі 993050,30 грн.(а.с.7-8).
За змістом ч.1, ч.3 ст.95 Цивільного Кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Відповідно до ст.96 Цивільного Кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобов’язань як на Головному підприємстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.
Таким чином, відповідальність за несвоєчасне перерахування страхових внесків відособленим підрозділом «Шахта «Лутугинська» ДП «Луганськвугілля» повинно нести Державне підприємство «Луганськвугілля» як юридична особа.
Сума заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 993050,30 грн. за період з 01.10.2009 по 01.01.2010 обґрунтована та підтверджена матеріалами справи.
За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Дії представника відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.
При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись Законом України ”№1105-XIV від 23.09.1999 „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст.ст. 2, 17, 87, 94, 112, 136, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відособленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» про стягнення заборгованості по страховим внескам в розмірі 993050,30 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відособленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» (92023, Лутугинський район, с.Георгіївка, р/р 2600430182753, МФО 304308 в Лутугинському БО ЛЦО ПІБ м.Лутугине) на користь держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області на р/р 37174413001206 в ГУ ДКУ у Луганській області МФО 804013, код 25926796 заборгованість по страховим внескам за період з 01.10.2009 по 01.01.2010 у розмірі 993050,30 грн.(дев’ятсот дев’яносто три тисячі п’ятдесят гривень тридцять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 09 квітня 2010 року
СуддяО.В. Захарова