Судове рішення #11339314


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 20 вересня 2010 р.                                                                       справа № 2а-19796/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  14 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого          судді  Іванченкова А.С.

при секретарі          Чалян Н.А.,

за участю представників:

від позивача: Ткаченко Н.С., за довіреністю №24 від 25 червня 2010 року,  

від відповідача: Кійко С.С.,  за довіреністю №1/430 від 26 квітня 2010 року,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області

до державного підприємства «Селидіввугілля»

про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 3303 грн. 21 коп.,-

ВСТАНОВИВ:  

Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області (надалі – позивач, Управління) звернулось до суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Селидіввугілля» (далі – відповідач) про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відокремленого підрозділу «Автобаза» державного підприємства «Селидіввугілля» за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2010 року в розмірі 3303 грн. 21 коп.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час судового засіданні вважає норми частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні  надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Державне підприємство «Селидіввугілля», код ЄДРПОУ 33426253, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 06 червня 2005 року, має відокремлений підрозділ «Автобаза», код ЄДРПОУ 33644449, без права юридичної особи, який відповідно до пунктів 2.1.1 та 6.1 наведеної вище Інструкції є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а. с. 4-6).

Як встановлено судом, у відповідача працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування» визначено поняття страхових внесків як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно  із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і, в розумінні цього Закону, це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо  шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як вбачається з розрахунку суми позову відповідач мав сплатити за квітень-червень 2010 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №2 у розмірі 3303 грн. 21 коп. (а. с. 9-10).  Відповідач вказану суму не сплатив, у зв’язку з чим має заборгованість перед Управлінням.

Відповідно до пункту 6.8 вищезазначеної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Наявність заборгованості підтверджується актом звірки №02-34/1/82 розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій  за квітень-червень 2010 року, складених представниками позивача та відповідача 24 червня 2010 року (а. с. 8).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач визнав наявність заборгованості в розмірі 3303 грн. 21 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства  України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відокремленого підрозділу «Автобаза» державного підприємства «Селидіввугілля» за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2010 року в розмірі 3303 грн. 21 коп. задовольнити повністю.  

Стягнути з державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, місто Селидове, вулиця К.Маркса, буд. 41, код ЄДРПОУ 33426253) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 3303 (три тисячі триста три) грн. 21 коп.  

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 вересня 2010 року в присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі складена  25 вересня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

  

Суддя                                                                                      Іванченков А. С.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація