Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 20 вересня 2010 р.                                                                       справа № 2а-19821/10/0570

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

13 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванченкова А.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові  Донецької області

до державного підприємства «Красноармійськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Автомобіліст»

про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 43304 грн. 71 коп.,-

ВСТАНОВИВ:  

Управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові  Донецької області (надалі – позивач, Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Красноармійськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Автомобіліст» (далі – відповідач) про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 березня 2010 року по 31 липня 2010 року в розмірі 43304 грн. 71 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що правовою підставою вважає норми частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція).

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за відсутності представника підприємства.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі наведеної норми, а також врахувавши клопотання сторін, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання  адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до  справи.

Частиною 3 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Державне підприємство «Красноармійськвугілля» код ЄДРПОУ 32087941, є юридичною особою, має відокремлений підрозділ «Автомобіліст», без права юридичної особи, який відповідно до пунктів 2.1.1 та 6.1 наведеної вище Інструкції є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тобто відповідальність за господарську та іншу діяльність відокремленого підрозділу «Автомобіліст» несе Державне підприємство «Красноармійськвугілля».

Як встановлено судом, у відповідача працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування» визначено поняття страхових внесків як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно  із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і, в розумінні цього Закону, це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо  шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що органом Пенсійного фонду України – позивачем по справі, були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які надіслані Управлінням відповідачу (а.с. 9-10).

Відповідно до пункту 6.8 вищезазначеної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що складалися позивачем протягом спірного періоду, відповідач мав сплатити за період з 01 березня 2010 року по 31 липня 2010 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 43304 грн. 71 коп.  Відповідач вказану суму не сплатив, у зв’язку з чим має заборгованість перед Управлінням  у зазначеному розмірі.

Крім того, наявність заборгованості підтверджується актом звірки заборгованості, складеним між Управлінням Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області та відокремленим підрозділом «Автомобіліст» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (а.с. 7).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач визнав наявність заборгованості в розмірі 43304 грн. 71 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства  України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122, 138, 143, 153-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові  Донецької області до державного підприємства «Красноармійськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Автомобіліст» про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 березня 2010 року по 31 липня 2010 року в розмірі 43304 грн. 71 коп. задовольнити повністю.  

Стягнути з державного підприємства «Красноармійськвугілля» (85322, Донецька область, місто Димитров, вул. Ватутіна,1, код ЄДРПОУ 32087941) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові  Донецької області заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі  43304 (сорок три тисячі триста чотири) грн. 71 коп.  

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                Іванченков А. С.