ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" вересня 2007 р. Справа № 14/286-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "Енергія", м. Херсон,
до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, м. Херсон,
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю "Тенгиз Дніпро", м. Херсон, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виноградівської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області, про визнання нечинною відмови відповідача у зміні підстав для реєстрації права власності на зерноток, спонукання відповідача зареєструвати право власності на підставі договору міни від 21.11.01 р. на нерухоме майно –зерноток, спонукання відповідача внести запис в Реєстр прав власності на нерухоме майно, за участю представників
позивача: Сінаєв О.Е., керівник, довідка ЄДРПОУ № 1213 від 13.07.06 р.,
відповідача: не прибув,
третьої особи-1: Кравченко С.А., юрист, дов. від 04.09.07.,
третьої особи-2: Білецький О.В., представник, дор. від 04.09.07 р.
Позивач у позовній заяві просить визнати нечинною відмову відповідача у зміні підстав для реєстрації права власності на зерноток, спонукати відповідача зареєструвати право власності на підставі договору міни від 21.11.01 р. на нерухоме майно –зерноток, спонукати відповідача внести запис в Реєстр прав власності на нерухоме майно , вказавши власника цілісного майнового комплексу –зернотоку, розташованого за адресою Херсонська область, Цюрупинський район, с. Виноградове, вул. Ларіонова, 12 –ТОВ "фірма "Енергія" та підставу виникнення права власності –договір міни від 21.11.2001 року, накладну № 2 від 25.08.04 р., накладну № 1 від 25.08.04 р. В обґоунтування позовних вимог позивач посилаєтся на п. 1 Додатку № 1 до пункту 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 р. № 7/5, відповідно до якого до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна віднесено і договори міни.
Представник позивача на засіданні суду надав усні пояснення відповідно до яких підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору. Увідзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначаючи, що договір міни від 21.11.2001 року, наданий позивачем, не підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку, оскільки у продавця не було правового документу, який би підтверджував його право власності на спірне нерухоме майно.
Представник третьої особи-1 в ході судового засідання проти адміністративного позову не заперечував. Письмових заперечень проти позову не представив.
Представник третьої особи-2 в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог, відповідно до письмових заперечень проти позову, пославшись на положення ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" згідно з якою підставою для державної реєстрації прав на нерухоме майно зокрема є нотаріально посвідчений договір міни. Представлений позивачем договір міни нотаріально не посвідчений, тому, на думку третьої особи-2, не є підставою для здійснення державної реєстрації.
За згодою представників учасників судового процесу, судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Херсонської області від 31.07.07 р. № 171 справу передано на розгляд судді Гридасову Ю.В.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі (їхніх представників), що прибули на судове засідання, дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд,
в с т а н о в и в :
21.11.2001 року між ТОВ "фірма "Енергія" (Покупець) та ТОВ "Тенгіз-Дніпро" (Продавець) укладено договір міни, за умовами якого Продавець зобов’язався передати Покупцю майно згідно Специфікації, у якій зазначено частину об'єктів цілісного майнового комплексу - зернотоку, без зазначення адреси місця знаходження, про що Продавцем та Покупцем також складено акт приймання передачі майна від 21.11.2001 р.
Інша частина майна цілісного майнового комплексу (зерносховище № 2 та зерносховище № 3) була передана на баланс ТОВ "Надія" для подальшого виділення на
майнові паї.
В подальшому ТОВ "Надія", по накладній № 282 від 25.08.2004 р., передала в рахунок майнового паю громадянину Шарому Володимиру Івановичу зерносховище № 2, а по накладній № 283 від 25.08.2004 р. Шарой Любові Олексіївні - зерносховище № 3.
25.08.2004 р. по накладній № 2 Шарий Володимир Іванович передав ТОВ "фірма
"Енергія" зерносховище № 2, а 25.08.2004 р. по накладній № 1 Шарая Любов Олексіївна
передала ТОВ "фірма "Енергія" зерносховище № 3.
Таким чином, своє право власності на зерноток позивач обґрунтовує договором міни 21.11.2001 року (нотаріально не посвідчений), а також накладними № 2 від 25.08.04 р. та № 1 від 25.08.04 р. Саме вказані договір міни і накладні позивач представив відповідачу для здійснення державної реєстрації за ним права власності на об’єкт нерухомого майна –зерноток, що знаходиться за адресою Херсонська область, Цюрупинський район, с Виноградове, вул. Ларіонова, 12.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Відповідно до п. 7 прикінцевих положень даного Закону, до приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що йому не суперечить. Так, у відповідності до ст. 19 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна.
У відповідності до Додатку 1 Інструкції про порядок державної реєстрації права
власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року № 121 (яка діяла на момент укладення договору міни від 21.11.2001 року) до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності на нерухоме майно, відносяться договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, посвідчені державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами.
Договір міни від 21.11.2001 року не зареєстрований нотаріально, отже не є правовстановлюваним документом на підставі якого здійснюється реєстрація права власності на нерухоме майно.
Крім того, з самого договору міни від 21.11.2001 року не вбачається на яке саме нерухоме майно переходить право власності до ТОВ "фірма "Енергія", оскільки за вказаним договором ТОВ "Тенгіз-Дніпро" передає Позивачу перелік різного майна, але не визначено ні місцезнаходження даного майна, ні його опис, та не зазначено на якій підставі майно, зокрема нерухоме, відчужує ТОВ "Тенгіз-Дніпро".
Відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти
нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року № 121, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності за зразком - місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам на підставі документів, встановлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна.
Тобто, у відповідності до чинного законодавства, яке діяло на момент укладення договору міни від 21.11.2001 року, особа, яка вважає себе власником нерухомого майна повинна була оформити за собою право власності, та отримати свідоцтво про право власності на зерноток у Виноградівській сільській раді, на території якої він знаходиться, а тоді вже здійснювати відчуження майна.
Крім того, будівництво нерухомого майна закінчується після прийняття об'єкту в експлуатацію державними комісіями. Отже, особа, яка збудувала зерноток повинна була надати документи про його будівництво та отримати свідоцтво про право власності.
Зерноток, який просить перереєструвати за собою в ХДБТІ позивач, раніше не був
зареєстрований в органах БТІ і свідоцтво про право власності на даний об'єкт, Виноградівська сільська рада нікому не видавала, тому остання вважає, що дане майно - зерноток є безгоспним, так як ніхто раніше у встановленому законодавством порядку не оформлював право власності на нього.
Крім того, слід зазначити, що Позивач посилається як на підставу для реєстрацію за ним права власності на нерухоме майно, на накладні за якими він нібито придбав частину зернотоку у фізичних осіб. Але накладні не можуть бути підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки не віднесені Законом до відповідного переліку правовстановлюючих документів.
За вказаних обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. ст. 94, 98 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 94, 161-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
3. Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата складення постанови у повному
обсязі відповідно до статті 160 Кодексу
адміністративного судочинства України "24" жовтня 2007 р.