Справа №2-864/10

РІШЕ Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2010 року    Кагарлицький районний суд Київської області

          в складі: головуючого                                                   Шевченко І.І.

                         при секретарі                                                   Балакіній С.В.

розглянувши під час судового засідання в місті Кагарлик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Кагарлицьке районне бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на спадковий житловий будинок, -

в с т а н о в и в:

позивач просить суд визнати  за нею, ОСОБА_1, право власності на спадковий житловий будинок АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1, у віці 69 років, померла її мати, ОСОБА_3, яка до дня смерті проживала у  власному будинку АДРЕСА_1.

Вказаний будинок є спадковим майном, яке фактично  перейшла до неї, її дочки, єдиного спадкоємця за її заповітом. Спадщина нею прийнята шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини, його охорону та утримання в належному технічному та санітарному стані, обробітку земельної ділянки.

Про те, оформити спадкові права на будинок після смерті заповідача вона не має змоги, так як вказаний будинок, що належав померлій на праві власності та віднесений до спадкового майна, нею в установленому порядку в БТІ зареєстрований не був, а відтак відсутній правовстановлюючий документ на об‘єкт нерухомості, який відповідно до вимог закону підлягає обов‘язковій державній реєстрації.

За таких умов, коли спадкодавець  за життя не оформила та не зареєструвала право власності на даний будинок, БТІ, як реєстратор права власності на нерухоме майно, не може видати їй витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Станом на даний час, Кагарлицьким БТІ здійснена інвентаризація належного спадкодавцю житлового будинку в зв‘язку з тим, що відповідно до п.2.3, п.3.3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року заяву для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно подає власник (власники) або особа, яка належним чином ним (ними) уповноважена.

    Враховуючи, що власник нерухомого майна, спадкодавець, померла і згідно частини 4 ст. 25 ЦПК України її цивільна правоздатність припинилася в момент смерті, вона не може подати від свого імені заяву до органу реєстрації права власності на нерухоме майно чи належним чином уповноважити другу особу здійснити вказану вище дію, виникла необхідність  звернутися до суду для визнання права власності на об‘єкта нерухомості, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 за нею, спадкоємцем за її заповітом.

    Відповідач позовні вимоги позивача визнала частково та пояснила, що вона вважає, що також має право на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3, яка є також її матір’ю.  Про існування заповіту вона не знала.  Доглядала за матір’ю та проживала з нею разом, тому вона має право на частину спадкового майна.  Іншого житла у неї немає, хоча на даний час вона проживає у свого сина.

Представник третьої особи в судове засідання не з‘явився, про час і місце судового засідання  був повідомлений завчасно, про що свідчить розписка про вручення судової повістки, причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає розглянути справу на підставі наявних у матеріалах справи документах.

    Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позовні вимоги позов задовольнити повністю.     В судовому засіданні суд  встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1, у віці 69 років, померла мати позивача та відповідача, ОСОБА_3, яка до дня смерті проживала у  власному будинку АДРЕСА_1, про підтверджується довідкою № 160 від 18.06.2010 року видана виконкомом Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району, на підставі орахунка № 178 погосподарської книги № 5 за 1991-1995 роки.

Вказаний будинок є спадковим майном, яке фактично перейшло до позивача, її дочки, спадкоємиці за заповітом.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, який був 12.01.1985 року посвідчений секретарем виконкому Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Згідно вищевказаного заповіту заповідач ОСОБА_3 заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалося, все, що належатиме їй на день смерті і на що вона матиме право, належану їй її частину всього заповідаю у власність її дочці ОСОБА_4.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 09 лютого 1972 року ОСОБА_4 матір’ю зазначена – ОСОБА_3. 18 травня 1987 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, який було розірвано 22 лютого 1994 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції м. Києва, про що свідчить копія довідки  Головного управління юстиції у Київській області Кагарлицького управління юстиції відділу реєстрації актів цивільного стану від 22 січня 2008 року за № 20/02.03-45.

Отже, згідно ст.. 524 ЦК в редакції 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.  Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно  не змінено заповітом.

Згідно ст.. 534 ЦК в редакції 1963 року вказує, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом , а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Спадщина позивачем прийнята шляхом  охорони та утримання спадкового житлового будинку в належному технічному і санітарному стані  на протязі шести  місяців з дня відкриття спадщини, обробітку присадибної ділянки, що підтверджується довідкою  № 159 від 18 червня 2010 року. Тобто, позивачем вчинено дії, що свідчать про прийняття спадщини, що зазначені у ст.. 549 ЦК в редакції 1963 року.

Позивач не має змоги спадковий житловий будинок переоформити на себе, оскільки при житті спадкодавця він був  не зареєстрований у визначеному законом порядку,  а тому в позивача відсутній документ про право власності на вище вказаний будинок, що і змусило позивачів  звернутися до суду.

10 липня 2009 року Кагарлицьким БТІ  було виготовлено технічний паспорт на вищевказаний будинок, однак у наданні витягу з реєстру прав на нерухоме майно відмовлено, у зв‘язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на будинок, який крім того, в БТІ не зареєстрований у встановленому порядку.

Отже, право на спадкування згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України мають особи, які визначені в заповіті.

Згідно ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені, зокрема із право чинів.

Згідно ст.. 392 ЦК України власник майна може пред‘явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які засвідчують право власності.

Станом на даний час, Кагарлицьким БТІ здійснена інвентаризація належного спадкодавцю житлового будинку в зв‘язку з тим, що відповідно до п.2.3, п.3.3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року заяву для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно подає власник (власники) або особа, яка належним чином ним (ними) уповноважена.

Враховуючи, що власник нерухомого майна, спадкодавець, померла і згідно частини 4 ст. 25 ЦПК України її цивільна правоздатність припинилася в момент смерті, вона не може подати від свого імені заяву до органу реєстрації права власності на нерухоме майно чи належним чином уповноважити другу особу здійснити вказану вище дію, виникла необхідність  звернутися до суду для визнання права власності на об‘єкта нерухомості, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 за нею, спадкоємцем за її заповітом.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснили, що відповідач в дійсності доглядала за своєю матір’ю,   про спадщину відповідач нічого не говорила. Останні дні ОСОБА_3 проживала у відповідача, а коли померла, то її поховали у с. Бендюгівка.  

Суд не може до уваги взяти той факт, що спадщина після смерті ОСОБА_3 повинна бути поділена між сторонами – позивачем та відповідачем, оскільки заповіт, який був складений 12.01.1985 року ОСОБА_3 та посвідчений секретарем виконкому Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області не скасований і не визнаний не дійсним, що підтверджується наданим позивачем копією даного заповіту,  де зроблена відмітка секретарем Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що цей заповіт станом на 02.04.1993 року ніким не змінений і не скасований.  

Окрім того, суд приходить до висновку, що  житловий будинок АДРЕСА_1 дійсно належав померлій 02.04.1993 року ОСОБА_3, що підтверджується копією виписки з протоколу № 2 виконавчого комітету  Бендюгівської сільської ради від 15 серпня 1995 року та довідкою № 160 від 18 червня 2010 року виданою виконкомом Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Вказане у позовній заяві позивачем в судовому засіданні дані підтверджується  наявними  в справі доказами, а саме: копією паспорта ОСОБА_1; копією свідоцтва про народження на ОСОБА_4; копією довідки про шлюб на ОСОБА_1; копією свідоцтва про смерть на ОСОБА_3; копією заповіту; копією виписки з протоколу № 2 виконавчого комітету Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області; довідками із сільської ради № 160 від 18.06.2010 року та № 159 від 18.06.2010; копією технічного паспорта на будинок АДРЕСА_1, а тому суд визнає за ОСОБА_1 право власності на спадковий житловий будинок АДРЕСА_1..

На підставі викладеного  та керуючись ст. ст. 524, 525, 526, 527, 529, 534, 541, 542, 548 ЦК (в редакції 1963 р.),  п. п. 2.3 та 3.3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» , затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5,  ст.. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд ,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Кагарлицьке районне бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на спадковий житловий будинок - задовольнити.

Визнати  за ОСОБА_1 право власності на спадковий житловий будинок АДРЕСА_1.

Рішення може бути  оскаржене  до  апеляційного  суду Київської області через  Кагарлицький районний суд  протягом  десяти   днів з дня проголошення,  а  особами , які брали  участь  у  справі і  не були присутніми в  судовому  засіданні протягом 10 днів з дня отримання  копії рішення.    

Суддя                                                   Шевченко І.І.