копія

справа № 2-868/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

02 вересня 2010 року   Кагарлицький районний суд Київської області  

в складі: головуючого - судді                       Шевченко І.І.

                     при секретарі                             Камхі А.Д.  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до  Управління Держкомзему у Кагарлицькому районі про визнання право власності  на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, -

 в с т а н о в и в:

позивачі просять суд визнати за ними право власності на земельні ділянки площею: 0,0866 га., цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, 0,0975 га., цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, та 0,2500 га., цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд , які розташовані в АДРЕСА_1, в порядку успадкування після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько, ОСОБА_3, що стверджується копією свідоцтва про смерть.

Про те, що ОСОБА_3 дійсно був їхнім батьком, стверджується їхніми копіями свідоцтв про народження.  Вона, позивачка ОСОБА_1, вийшла заміж в 1994 році і нею було взято прізвище чоловіка, що стверджується копією свідоцтва про шлюб.

Згідно ст.1261 ЦК України вони являються спадкоємцями першої черги за законом. А тому після смерті їхнього батька вони оформили на себе спадщину на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, який належав їхньому батькові, що стверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом.

Але крім житлового будинку у батька було спадкове майно у вигляді земельних ділянок, площами 0,0975 га,0,25 га,0,0866 га, розташованих біля спадкового житлового будинку в АДРЕСА_1 на які були виготовлені державні акти на його ім'я після його смерті 29 червня 2010 року і видані їм на руки, що стверджується копіями держаних актів.

Оскільки державні акти виготовлені після смерті батька вони не можуть на них отримати через нотаріуса свідоцтва про право на спадщину .

В зв'язку з цим вони вимушені звернутися до суду з даною заявою, оскільки іншим шляхом вони не можуть визнати право власності на земельні ділянки за собою.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причини неявки  суду не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

    Вислухавши позивачів, які не заперечують проти заочного розгляду справи, вивчивши матеріали справи, суд вважає, за необхідне позовні вимоги задовольнити.

    В судовому засіданні суд  встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів - ОСОБА_3, що стверджується копією свідоцтва про смерть.

Про те, що ОСОБА_3 дійсно був батьком позивачів, стверджується копіями свідоцтв про народження позивачів.  

Позивачка ОСОБА_1, вийшла заміж в 1994 році і нею було взято прізвище чоловіка, що стверджується копією свідоцтва про шлюб.

Згідно ст.1261 ЦК України вони являються спадкоємцями першої черги за законом. А тому після смерті батька позивачів вони оформили на себе спадщину на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, який належав батькові позивачів, що стверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом.

Але крім житлового будинку у батька було спадкове майно у вигляді земельних ділянок, площами 0,0975 га,0,25 га,0,0866 га, розташованих біля спадкового житлового будинку в АДРЕСА_1 на які були виготовлені державні акти на ім'я ОСОБА_3 після його смерті 29 червня 2010 року і видані позивачам на руки, що стверджується копіями державних актів.

Оскільки державні акти виготовлені після смерті батька позивачі не можуть на них отримати через нотаріуса свідоцтва про право на спадщину .

В зв'язку з цим позивачі вимушені звернутися до суду з даною заявою, оскільки іншим шляхом вони не можуть визнати право власності на земельні ділянки за собою, а тому суд задовольняє позовні вимоги позивачі та визнає за ОСОБА_1, ОСОБА_2  право власності на земельні ділянки площею 0,0866 га. - цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, 0.0975 га. - цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, та 0,2500 га. - цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані в АДРЕСА_1, в порядку успадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в рівних частках.

На підставі викладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст.. ст. 78, 81, 88, 116, 118, 125, 126, 152 Земельного кодексу України,  ст. 1218, 1225 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

    Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до  Управління Держкомзему у Кагарлицькому районі про визнання право власності  на земельні ділянки в порядку спадкування за законом -  задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2  право власності на земельні ділянки площею 0,0866 га. - цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, 0.0975 га. - цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, та 0,2500 га. - цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані в АДРЕСА_1, в порядку успадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в рівних частках.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом  десяти днів з дня отримання його копії.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Київської області на протязі десяти днів з дня його проголошення.

    суддя: / підпис /

    З оригіналом згідно: суддя