Справа 2- 697/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 серпня 2010 року   Кагарлицький районний суд Київської  області

       в складі:      головуючого-судді                              Шевченко І.І.

                            при секретарі                                       Балакіній С.В.

        з участю прокурора                            Закаблука С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик справу за позовом  Кагарлицького міжрайонного прокурора в інтересах громадян:  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих злочином, -

в с т а н о в и в:

прокурор подав в суд в інтересах громадян:  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_5 кошти, отриманні, але не витрачені на утримання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в розмірі 27019,60 грн. та судові витрати покласти на відповідача, посилаючись на те, що згідно зі ст.121 Конституції України до основних функцій прокуратури віднесено представництво інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.361 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.

В даному випадку заявники через скрутне матеріальне становище не має можливості звернутися до послуг юриста для оформлення відповідної заяви.

У зв'язку з цим, Кагарлицький міжрайонний прокурор звертається в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Вироком Кагарлицького районного суду від 17 листопада 2009 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 167 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. в дохід держави.

Зокрема вказаним вироком було встановлено наступне, що ОСОБА_4 30.05.07, на підставі власної заяви та рішення виконавчого комітету Черняхівської сільської ради Кагарлицького району № 19 від 30.05.07, призначена піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_1 - 1991 року народження та опікуном над малолітніми ОСОБА_2 - 1994 року народження та ОСОБА_3 - 1998 року народження, у зв'язку зі смертю їх батьків - ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Неповнолітній ОСОБА_1 та малолітні ОСОБА_3 і ОСОБА_2 проживали окремо від опікуна, а саме: разом зі старшою сестрою ОСОБА_8 та братами ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у будинку, що розташований в АДРЕСА_1.

Починаючи з 25 червня 2007 року, сиротам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 04.04.07 "Про проведення експерименту з призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які перебувають під опікою (піклуванням) і проживають у сім'ях опікунів (піклувальників), за принципом "гроші ходять за дитиною" та постанови Кабінету Міністрів України № 199 від 19.03.08 року "Про продовження у 2008 році проведення експерименту з призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які перебувають під опікою (піклуванням) і проживають у сім'ях опікунів (піклувальників), за принципом "гроші ходять за дитиною", а також постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.01 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", була призначена матеріальна допомога, яку з серпня 2007 року відповідач отримувала у відділенні Ощадного банку с. Черняхів Кагарлицького району Київської області, та починаючи з 15 червня 2007 року на підставі Закону України № 1058-ІV від 09.07.03 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначено пенсію по втраті годувальника, яку з серпня 2007 року відповідач отримувала у поштовому відділенні "Пошта" с. Черняхів Кагарлицького району Київської області.

Однак, незважаючи на вимоги ст. 249 Сімейного кодексу України, згідно з яким опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти, та ст. 69 Цивільного кодексу України, згідно з якою піклувальник над неповнолітньою особою зобов'язаний дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток, і п. 4.9 спільного Наказу Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26.05.99, відповідно до якої суми, які належать підопічним у вигляді пенсій, допомоги чи аліментів, інших поточних надходжень або прибутків від належного їм майна, переходять у розпорядження опікуна і витрачаються на утримання підопічних, відповідач, на утримання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрачала не всі кошти, які отримувала на їх утримання та розвиток.

Всього за період з 30.05.07 по 27.01.09 на утримання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідачем отримано матеріальної допомоги та пенсії на загальну суму 74936 грн. 44 коп. При цьому на утримання неповнолітнього та малолітніх протягом зазначеного періоду відповідачем щомісячно витрачалася не вся сума, а решту відповідачка привласнювала та використовувала у корисних цілях на свій власний розсуд, а саме: у серпні 2007 року вона отримала матеріальної допомоги та пенсії на суму 10548 грн.57 коп., із якої залишилися невикористаними та привласнені нею 2148 грн.57 коп.; у вересні 2007 року отримала 3503 грн.05 коп., привласнила 248 грн.05 коп.; у жовтні 2007 року отримала 3564 грн.29 коп., привласнила 964 грн.29 коп.; у листопаді 2007 року отримала 3580 грн.73 коп., привласнила 875 грн.73 коп.; у грудні 2007 року отримала 3598 грн.40 коп., привласнила 1598 грн.40 коп.; у січні 2008 року отримала 4016 грн.34 коп., привласнила 414 грн. 34 коп.; у лютому 2008 року отримала 4016 грн.34 коп., привласнила 2266 грн. 34 коп.; у березні 2008 року отримала 4016 грн.34 коп. привласнила 1241 грн. 34 коп.; у квітні 2008 року отримала 4106 грн.34 коп. привласнила 501 грн. 34 коп.; у травні 2008 року отримала 4106 грн.34 коп. привласнила 1156 грн. 34 коп.; у червні 2008 року отримала 4106 грн.34 коп. привласнила 1156 грн. 34 коп.; у липні 2008 року отримала 4118 грн.34 коп. привласнила 2228 грн.34

коп.; у серпні 2008 року отримала 4118 грн. 34 коп. привласнила 618 грн. 34 коп.; у вересні 2008 року отримала 4118 грн. 34 коп. привласнила 2518 грн. 34 коп.; у жовтні 2008 року отримала 4244 грн.34 коп. привласнила 2644 грн.34 коп.; у листопаді 2008 року отримала 4244 грн.34 коп. привласнила 2394 грн.34 коп.; у грудні 2008 року отримала 3535 грн.50 коп. привласнила 3535 грн.50 коп.; у січні 2009 року отримала 1394 грн.16 коп. привласнила 1124 грн.32 коп.

Так, відповідачка, за період з 30 травня 2007 року по 27 січня 2009 року привласнила у власних корисливих цілях гроші своїх опікунів та піклувальників в сумі 27019 грн.60 коп., якими розпорядилася на свій власний розсуд.

Згідно з ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, факт завдання шкоди є доведеним судовим вироком по справі і у зв'язку з цим, не підлягає доказуванню.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно неповернення коштів призводить до погіршення майнового стану осіб, в інтересах яких прокурор звертається до суду, та неможливості нормального соціального розвитку вказаних осіб.

    Позивач ОСОБА_1 та опікун малолітніх ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилися та подали до суду заяви, в яких просять суд проводити розгляд справи у їх відсутність і позовні вимоги підтримували в повному обсязі.

    Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала в повному обсязі, оскільки вона не вважає, що суму, яку вказали в позовній заяві, вона не витратила її на себе, а тому просить у задоволенні даної заяви відмовити.

Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи,  вважає за необхідне  позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні було встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Вироком Кагарлицького районного суду від 17 листопада 2009 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 167 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. в дохід держави.

Вказаним вироком було встановлено, що ОСОБА_4 30.05.07 року, на підставі власної заяви та рішення виконавчого комітету Черняхівської сільської ради Кагарлицького району № 19 від 30.05.07, призначена піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_1 - 1991 року народження та опікуном над малолітніми ОСОБА_2 - 1994 року народження та ОСОБА_3 - 1998 року народження, у зв'язку зі смертю їх батьків - ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Неповнолітній ОСОБА_1 та малолітні ОСОБА_3 і ОСОБА_2 проживали окремо від опікуна, а саме: разом зі старшою сестрою ОСОБА_8 та братами ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у будинку, що розташований в АДРЕСА_1.

Починаючи з 25 червня 2007 року, сиротам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 04.04.07 "Про проведення експерименту з призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які перебувають під опікою (піклуванням) і проживають у сім'ях опікунів (піклувальників), за принципом "гроші ходять за дитиною" та постанови Кабінету Міністрів України № 199 від 19.03.08 року "Про продовження у 2008 році проведення експерименту з призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які перебувають під опікою (піклуванням) і проживають у сім'ях опікунів (піклувальників), за принципом "гроші ходять за дитиною", а також постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.01 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", була призначена матеріальна допомога, яку з серпня 2007 року відповідач отримувала у відділенні Ощадного банку с. Черняхів Кагарлицького району Київської області, та починаючи з 15 червня 2007 року на підставі Закону України № 1058-ІV від 09.07.03 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначено пенсію по втраті годувальника, яку з серпня 2007 року відповідач отримувала у поштовому відділенні "Пошта" с. Черняхів Кагарлицького району Київської області.

Однак, незважаючи на вимоги ст. 249 Сімейного кодексу України, згідно з яким опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти, та ст. 69 Цивільного кодексу України, згідно з якою піклувальник над неповнолітньою особою зобов'язаний дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток, і п. 4.9 спільного Наказу Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26.05.99, відповідно до якої суми, які належать підопічним у вигляді пенсій, допомоги чи аліментів, інших поточних надходжень або прибутків від належного їм майна, переходять у розпорядження опікуна і витрачаються на утримання підопічних, відповідач, на утримання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрачала не всі кошти, які отримувала на їх утримання та розвиток.

Всього за період з 30.05.07 по 27.01.09 на утримання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідачем отримано матеріальної допомоги та пенсії на загальну суму 74936 грн. 44 коп. При цьому на утримання неповнолітнього та малолітніх протягом зазначеного періоду відповідачем щомісячно витрачалася не вся сума, а решту відповідачка привласнювала та використовувала у корисних цілях на свій власний розсуд, а саме: у серпні 2007 року вона отримала матеріальної допомоги та пенсії на суму 10548 грн.57 коп., із якої залишилися невикористаними та привласнені нею 2148 грн.57 коп.; у вересні 2007 року отримала 3503 грн.05 коп., привласнила 248 грн.05 коп.; у жовтні 2007 року отримала 3564 грн.29 коп., привласнила 964 грн.29 коп.; у листопаді 2007 року отримала 3580 грн.73 коп., привласнила 875 грн.73 коп.; у грудні 2007 року отримала 3598 грн.40 коп., привласнила 1598 грн.40 коп.; у січні 2008 року отримала 4016 грн.34 коп., привласнила 414 грн. 34 коп.; у лютому 2008 року отримала 4016 грн.34 коп., привласнила 2266 грн. 34 коп.; у березні 2008 року отримала 4016 грн.34 коп. привласнила 1241 грн. 34 коп.; у квітні 2008 року отримала 4106 грн.34 коп. привласнила 501 грн. 34 коп.; у травні 2008 року отримала 4106 грн.34 коп. привласнила 1156 грн. 34 коп.; у червні 2008 року отримала 4106 грн.34 коп. привласнила 1156 грн. 34 коп.; у липні 2008 року отримала 4118 грн.34 коп. привласнила 2228 грн.34 коп.; у серпні 2008 року отримала 4118 грн. 34 коп. привласнила 618 грн. 34 коп.; у вересні 2008 року отримала 4118 грн. 34 коп. привласнила 2518 грн. 34 коп.; у жовтні 2008 року отримала 4244 грн.34 коп. привласнила 2644 грн.34 коп.; у листопаді 2008 року отримала 4244 грн.34 коп. привласнила 2394 грн.34 коп.; у грудні 2008 року отримала 3535 грн.50 коп. привласнила 3535 грн.50 коп.; у січні 2009 року отримала 1394 грн.16 коп. привласнила 1124 грн.32 коп.

Так, відповідачка, за період з 30 травня 2007 року по 27 січня 2009 року привласнила у власних корисливих цілях гроші своїх опікунів та піклувальників в сумі 27019 грн.60 коп., якими розпорядилася на свій власний розсуд.

Згідно з ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, факт завдання шкоди є доведеним судовим вироком по справі і у зв'язку з цим, не підлягає доказуванню.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а тому суд задовольняє позовні вимоги позивачів та стягує  з відповідача ОСОБА_4  кошти, отриманні, але не витрачені на утримання неповнолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в сумі 27 019 грн. 60 коп.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якої ухвалено рішення, звільнено  від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому суд стягує з відповідача судовий збір в 270 грн.20 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 15 грн. 00 коп.

На підставі  викладеного та керуючись ст. 1166  ЦК України, ст.ст. 10, 61, 62, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Кагарлицького міжрайонного прокурора в інтересах громадян:  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих злочином - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4  кошти, отриманні, але не витрачені на утримання неповнолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в сумі 27 019 (двадцять сім тисяч дев’ятнадцять) грн. 60 коп.

Стягнути з  ОСОБА_4 ГУДКУ у Київській області для Кагарлицького райсуду  за інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи  рр 3119102700324,  МФО 821018, код 23569487, банк - ГУДК у Київській області  - 15 (п’ятнадцять) грн. 00 коп. та 270 (двісті сімдесят) грн.. 20 коп. судового збору в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Київської області на протязі десяти днів з дня його проголошення.

    Суддя                                                    І.І. Шевченко