Справа №2-924/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2010 року       Богородчанський районний суд Івано-Франківської області                                        в складі      головуючого судді    Битківського Л.М.,

                    з участю секретаря    Пилипонюк К.С.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в смт. Богородчани, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади с.Старі Богородчани  в особі  Старобогородчанської сільської ради про визнання права власності на будинковолодіння, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до територіальної громади с.Старі Богородчани про визнання за ним права власності на будинковолодіння, що знаходиться в с.Старі Богородчани по вул.  Тихій, 102.

            Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 померла його тітка ОСОБА_3, якій при житті належало зазначене будинковолодіння. Він є спадкоємцем всього майна покійної, в тому числі житлового будинку, оскільки 22.05.1995 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла йому. Свідоцтва про право власності на житловий будинок заповідачка при житті не виробила. Тому, в даний час, через відсутність правовстановлюючих документів, в нотаріальній конторі отримати свідоцтво про право власності на належне йому спадкове майно не може, з вказаних причин постановою державного нотаріуса ОСОБА_4 від 15.09.2010 року йому у видачі свідоцтва відмовлено.

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з викладених підстав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Старобогородчанської сільської ради в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечила проти визнання права власності на будинковолодіння за позивачем, вказала, що будь-яких інших спадкоємців на вказане будинковолодіння немає.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які подані у розпорядження суду, з’ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно заповіту ОСОБА_3, посвідченого 22.11.1995 року Старобогородчанською сільською радою, спадкоємцем всього належного їй майна являється ОСОБА_1 (а.с.4). ОСОБА_3, яка за життя була єдиним власником будинковолодіння в АДРЕСА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3). Заповіт покійної не змінювався і не скасовувався. Позивач звернувся в нотаріальну контору з приводу оформлення спадкових прав, однак, в зв'язку з тим, що правовстановлюючі документи на будинок спадкодавцем належно не оформлені, свідоцтво про право власності на житловий будинок позивач в державній нотаріальній конторі отримати не може.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на нерухомість у відповідності до ст.182 ЦК України підлягає державній реєстрації.

На підставі викладеного, ст.ст.328, 392, 1274 ЦК України, керуючись ст.213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити. Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 власником будинковолодіння по АДРЕСА_2. Право власності на будинковолодіння  підлягає державній реєстрації.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий