ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2007 р.                                                            Справа № 05/122-07

вх. № 2845/6-05

Суддя господарського суду Ольшанченко В.І. 

при секретарі судового засідання Єрьоміна О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Шерстка Р.В. (довіреність від 17.09.07 р.), 3-ї особи на стороні позивача - не з’явився, відповідача - юр. Коваленка А.О. (довіреність від 17.09.07 р.), 3-ї особи на стороні відповідача – Казаков В.Г. (паспорт МК № 458915, виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області 23.04.97 р.),

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна”, м. Київ

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Безуглий Максим Володимирович, м. Харків

до  Товариства з додатковою відповідальністю „Міжнародна страхова компанія”, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Казаков Володимир Геннадійович, м. Харків

про стягнення 8874,10 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь в порядку регресу виплачене позивачем страхове відшкодування в сумі 8528,50 грн., витрати на оплату експертних послуг в сумі 345,60 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує вимогами ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України „Про страхування” та ст.37 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, посилаючись при цьому на звіт № 72 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 05.04.06 р.

Відповідач проти позову заперечує. Свої заперечення обґрунтовує тим, що регресні вимоги згідно ст.993 ЦК України можуть пред’являтися страховиком тільки до особи, відповідальної за заподіяні збитки, якою ТДВ "МСК" не є, а позивач не є потерпілим, як передбачено в ч.4 ст.37 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Крім того, відповідач не погоджується з розміром виплаченого позивачем страхового відшкодування, посилаючись на рецензію № 9697, складену 29.11.06 р. Харківським НДІСЕ на висновок автотоварознавчого дослідження № 72 від 05.04.06 р.

17.09.07 р. представники сторін з’явилися в судове засідання без належних повноважень.

17.09.07 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 18.07.09 р. о 10-00 год.

Представник позивача надав клопотання, в якому просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Закрите акціонерне товариство Український центр післяаварійного захисту „Експерт – Сервіс”.

Розглянувши надане клопотання, суд вважає за необхідне відхилити його як необґрунтоване яким чином рішення по справі може вплинути на права та обов’язки ЗАТ УЦППЗ „Експерт – Сервіс” щодо однієї з сторін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача надала клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних документів.

Розглянувши надане клопотання та вислухавши міркування представника позивача, суд вважає за можливе задовольнити це клопотання.

18.09.07 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 19.07.09 р. о 14-00 год.

Позивач надав клопотання про проведення повторної судової експертизи, проведення якої доручити Київському НДІСЕ та поставити питання: яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Daewoo Lanos реєстраційний № АХ3293АВ, 2005 року випуску, кузов №SUPTF696D5W226209 без та з урахуванням відсотків зносу? Своє клопотання обґрунтовує тим, що в експертному висновку не враховано усіх особливостей справи та суттєво знижено оцінку вартості ремонту пошкодженого транспортного засобу.

Розглянувши надане клопотання та вислухавши міркування представника відповідача та третю особу, суд вважає за необхідне відхилити його, оскільки позивач не вказав яких саме особливостей справи не враховано експертом у висновку та внаслідок чого суттєво знижено експертом вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу.

Відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи засвідченої копії повідомлення Казакова В.Г. про настання події, що має ознаки страхового випадку.

Розглянувши надане клопотання та вислухавши міркування представника відповідача та третю особу, суд вважає за можливе задовольнити це клопотання.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Казаков В.Г. надав письмові пояснення по справі, в яких вказує, що позивач звертався до нього з претензією, яку він не задовольнив, та надав копію цієї претензії.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Згідно довідки Фрунзенського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області № 59/1830 від 02.03.06 р., 24.02.06 р. в 22-35 год. в місті Харкові на перехресті вулиць Рибалка та Ощепкова сталося зіткнення двох автомобілів: Daewoo Lanos TF696 державний номер АХ 3293 АВ, який належить Безуглому Максиму Володимировичу, та ВАЗ-21099 державний номер 012-39 ХК, що належить Казакову Анатолію Геннадійовичу, яким керував Казаков Володимир Геннадійович на підставі запису в свідоцтві про реєстрацію ТЗ серії ХАС № 430021 від 28.01.2000 р., внаслідок порушення Казаковим В.Г. пункту 8.4 Правил дорожнього руху України.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.04.06 р. по справі № 3-1982/06, яким Казакова В.Г. притягнуто до адміністративної відповідальності по ст.124 КУАП, встановлено, що ДТП сталося внаслідок недотримання водієм Казаковим А.Г. п. 8.4 Правил дорожнього руху в Україні. В діях водія Безуглого М.В. порушень вимог ПДД України не встановлено, вини в настанні ДТП немає. Факт здійснення правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АЗ № 0554019 від 25.02.06 р., протоколом огляду місця ДТП, схемою до протоколу огляду місця ДТП, поясненнями учасників ДТП.

Автомобіль Daewoo Lanos TF696 державний номер АХ 3293 АВ, який належить Безуглому Максиму Володимировичу, був застрахований позивачем за договором № 02/45/2.1.5.1 страхування наземного транспорту (автомобільного) від 28.10.05 р. на страхову суму 61500,00 грн.

Позивач має ліцензію державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України серії АБ № 123968 від 27.04.2005 р. на здійснення страхової діяльності у формі добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного).

Відповідно до п.9.2.2 договору № 02/45/2.1.5.1 страхування наземного транспорту (автомобільного) від 28.10.05 р. громадянин Безуглий М.В. звернувся до позивача з письмовою заявою № 238/217 від 28.02.06 р. про настання страхового випадку.

За заявою позивача Харківською філією ЗАТ „Український центр після аварійного захисту „Експерт-Сервіс” була виконана оцінка вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Daewoo Lanos TF696 державний номер АХ 3293 АВ в наслідок ДТП. Представник відповідача був присутнім на огляді пошкодженого транспортного засобу.

Згідно звіту № 72 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 05.04.06 р. матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Daewoo Lanos TF696 державний номер АХ 3293 АВ в наслідок ДТП, становить 8836,00 грн. За умов ремонту на СТО „Авто престиж”, так як ціни цього СТО найбільш наближені до цін в Харківському регіоні.

За проведення автотоварознавчого дослідження позивач сплатив Харківській філії ЗАТ „Український центр після аварійного захисту „Експерт-Сервіс” 345,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 14.03.06 р.

11.05.06 р. позивачем складено страховий акт № 217 про виплату Безуглому М.В. страхового відшкодування, з урахуванням безумовної франшизи, в сумі 8528,50 грн.

Платіжним дорученням № 1031 від 16.05.06 р. страхове відшкодування було перераховане Безуглому М.В. через Харківську філію АКБ „Мрія” в сумі 8528,50 грн.

Згідно полісу № ВА/4927173 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 01.09.05 р. автомобіль Казакова А.Г. ВАЗ-21099 д.н. 012-39 ХК був застрахований відповідачем на суму 25000,00 грн.

Відповідач має ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України серії АБ № 123679 на страхову діяльність у формі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24.01.05 р.

27.02.06 р. Казаков В.Г. письмово повідомив відповідача про ДТП (а.с.132-133).

06.10.06 р. позивач надіслав відповідачу листа № 1121 від 06.10.06 р. про компенсування йому в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 8528,50 грн. та вартості експертних послуг в сумі 345,60 грн. До свого листа додав всі необхідні документи.

Відповідач у відповіді № 660 від 14.12.06 р. на лист позивача відмовив йому у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що відповідно статті 993 ЦК до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, тобто відповідальною за збитки є Казаков В.Г., а не відповідач. При цьому відповідач посилається на те, що Безуглий М.В. не звертався до нього з заявою про виплату страхового відшкодування, а тому у відповідача не виникло зобов’язання перед Безуглим М.В. по виплаті страхового відшкодування.

Відповідач не погодившись з розміром виплаченого позивачем Безуглому М.В. страхового відшкодування, замовив Харківському НДІСЕ рецензію на висновок автотоварознавчого дослідження № 72 від 05.04.06 р.

В рецензії Харківського НДІСЕ № 9697 від 29.11.06 р. зроблено висновок, що звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

Ухвалою суду від 04.04.07 р. за клопотанням відповідача була призначена судова автотоварознавча експертиза по матеріалам справи, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса, та зупинено провадження у справі.

Харківський НДІСЕ провів судову автотоварознавчу експертизу і надіслав суду висновок № 3569 від 16.07.07 р., згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Daewoo Lanos TF696 д.н. АХ 3293 АВ, в наслідок ДТП 24.02.06 р., з урахуванням втрати товарної вартості складає 6194,72 грн.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є видом обов’язкового страхування згідно пункту 9 статті 7 Закону України „Про страхування”.

Пункт 3 частини 1 статті 988 ЦК України встановлює обов’язок страховика у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Стаття 990 ЦК України зазначає, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтею 512 ЦК України встановлено, що крім випадків, визначених в цій статті, кредитор у зобов’язанні може бути замінений і в інших випадках, встановлених законом.

Одним із таких випадків є суброгація - перехід від страхувальника до страховика прав кредитора до боржника, відповідального за настання страхового випадку.

Суброгація встановлена статтею 993 ЦК України та ст.27 Закону України „Про страхування”, згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, позивач, сплативши Безуглому М.В. страхове відшкодування в сумі 8528,50 грн. за договором № 02/45/2.1.5.1 страхування наземного транспорту від 28.10.05 р., набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто відбулася заміна сторони в зобов’язанні.

Згідно ст.37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже після виконання своїх зобов’язань за договором № 02/45/2.1.5.1 страхування наземного транспорту від 28.10.05 р. позивач набув право вимоги до страховика цивільної відповідальності (відповідача) стосовно компенсації сплаченого Безуглому М.В. страхового відшкодування, оскільки страховик цивільної відповідальності взяв на себе відповідальність за заподіяні збитки по страховому полісу № ВА/4927173 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 01.09.05 р. та відповідно до Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до ст.35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Посилання відповідача на те, що Безуглий М.В. не звертався до нього з заявою про виплату страхового відшкодування, а тому у нього не виникло зобов’язання по виплаті страхового відшкодування, суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до статей 35, 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування до страховика може звернутися особа, яка має право на відшкодування, а позивач набув таке право внаслідок заміни третьої (потерпілої) особи в зобов’язанні (суброгація), яка сталася відповідно до ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України „Про страхування”, є установою, яка надає послуги по відшкодуванню збитків і надав суду докази звернення до відповідача з заявою про виплату йому страхового відшкодування.

Заперечення відповідача про те, що він не є відповідальною особою за заподіяні збитки, до якої можуть бути пред’явлені страховиком вимоги згідно ст.993 ЦК України, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та страхового полісу № ВА/4927173 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 01.09.05 р. відповідач взяв на себе зобов’язання по відшкодуванню збитків, заподіяних транспортним засобом Казакова А.Г. життю, здоров’ю та майну третіх осіб внаслідок ДПТ, в межах страхової суми.

Отже відповідач взяв на себе відповідальність за завдані збитки, в межах страхової суми, яка згідно страхового полісу № ВА/4927173 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 01.09.05 р. становить 25500,00 грн. і повинен відшкодувати позивачу реальну вартість втраченого майна, розмір якого підлягає доказуванню.

Суд вважає помилковим посилання відповідача та те, що вимоги позивача є регресними, оскільки регресні вимоги виникають при перекладенні боржником, який виконав зобов’язання, свого боргу на третю особу, яка у відповідності до закону або договору могла або повинна була стати боржником. В такому випадку боржник становиться кредитором, а третя особа – боржником по регресному зобов’язанню. Але ж у даному випадку такого не відбувається, оскільки зобов’язання по відшкодуванню шкоду є деліктним, яке виникло на підставі юридичного факту – порушення Казаковим В.Г. Правил дорожнього руху України, а не з договору.

Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Реальною вартістю втраченого майна є визначена у висновку № 3569 судової автотоварознавчої експертизи від 16.07.07 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Daewoo Lanos TF696 д.н. АХ 3293 АВ в наслідок ДТП 24.02.06 р., з урахуванням втрати товарної вартості, яка становить 6194,72 грн. і складається із вартості відновлювального ремонту в сумі 4245,65 грн. та втрати товарної вартості в сумі 1949,07 грн.

Суд не приймає висновок автотоварознавчого дослідження Харківської філії ЗАТ „Український центр після аварійного захисту „Експерт-Сервіс” № 72 від 05.04.06 р. як належний та допустимий доказ реальної вартості втраченого майна, оскільки він має значні недоліки, які вказані в рецензії Харківського НДІСЕ № 9697 від 29.11.06 р. та синтезуючій частині висновку Харківського НДІСЕ № 3569 судової автотоварознавчої експертизи від 16.07.07 р., що вплинули на достовірність оцінки, та зроблений на замовлення зацікавленої сторони, а оцінювач, який проводив це дослідження, не був попереджений про кримінальну відповідальність.

До реальної вартості втраченого майна також не можна віднести і витрати на оплату експертних послуг в сумі 345,60 грн., оскільки згідно ст.27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, Безуглий М.В. не мав таких фактичних затрат по оплаті експертних послуг (вимог до особи, відповідальної за заподіяний збиток).

Отже позовні вимоги в частині стягнення витрат на оплату експертних послуг в сумі 345,60 грн. суд вважає необґрунтованими і не підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про страхування” та ст.12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, крім випадків відшкодування шкоди, завданої життю та/або здоров’ю потерпілих.

Відповідно до ст.32 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу

Отже, сума реальної вартості втраченого майна, тобто матеріальної шкоди, визначеної у висновку Харківського НДІСЕ № 3569 судової автотоварознавчої експертизи від 16.07.07 р., яка становить 6194,72 грн., підлягає зменшенню на суму франшизи, яка згідно п.2 страхового полісу № ВА/4927173 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 01.09.05 р. становить 510,00 грн., та на суму втраченої товарної вартості, яка згідно висновку Харківського НДІСЕ № 3569 судової автотоварознавчої експертизи від 16.07.07 р. становить 1949,07 грн.

Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачу 3735,65 грн. (6194,72 – 1949,07 – 510,00 = 3735,65). Решту суми, якої недостатньо до повного відшкодування завданої шкоди (франшиза, втрата товарної вартості та експертні послуги), позивач може вимагати від Казакова В.Г. в порядку статті 1194 ЦК України за окремим позовом.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню частково – в сумі 3735,65 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.512, 979, 988, 990, 993, 1166, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст.7, 9, 27 Закону України „Про страхування”, ст.ст.12, 32, 35, 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Міжнародна страхова компанія” (61023 м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ- А3. Код ЄДРПОУ № 31236795) на користь Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” (04176 м. Київ, вул. Електриків, 29А. Код ЄДРПОУ 20842474) страхове відшкодування за страховим полісом № ВА/4927173 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 01.09.05 р. в сумі 3735,65 грн., державне мито в сумі 37,36 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 49,67 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Ольшанченко В.І.

Повний текст рішення підписаний 20.09.07 р.