У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 17 серпня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за  касаційною скаргою ОСОБА_2 на вирок Корецького районного суду Рівненської області від 25 червня 2005 року, яким

                                  ОСОБА_1,

15 вересня 1948 року народження,

несудимого,

засуджено за ч.2 ст.367 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади без сплати штрафу.

            На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік і на підставі ст.76 КК України судом на нього покладені певні обов'язки.

            На підставі ст.1 п.”є” Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнено.

            За ч.1 ст.15, ч.1 ст.190 КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

            Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10600 грн. - як безпідставно отримані кошти.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним і засуджено за те, що він у період з травня 2003 року, працюючи на посаді голови СВК “Крилів” с.Крилів Корецького району Рівненської області, будучи посадовою особою, на яку покладено адміністративно-господарські обов”язки, та виконуючи роботу голови майнової комісії по розпаюванню майна господарства, не виконав їх своєчасно, а саме, неналежним чином проводив розпаювання майна СВК “Крилів”,що призвели до тяжких наслідків. Жителі с.Крилів почали в кінці березня 2004 року масово розбирати та розтягувати майно господарства.ОСОБА_1, як керівник господарства, не усунув даної ситуації, а також не забезпечив техніку безпеки на території СВК “Крилів”.

26 березня 2004 року під час самовільного розбирання приміщення комори зерносховища селянами ОСОБА_3,який був власником майнового паю в господарстві, був привалений балками, в результаті чого сталася його смерть.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 13 вересня 2005 року вирок залишений без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування постановленого вироку в частині стягнення з нього коштів на користь ОСОБА_4 і провадження в цій частині просить закрити, оскільки вважає таке рішення суду незаконним, таким, що не відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Вважає, що ОСОБА_1 сплатив йому кошти добровільно як потерпілому у справі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дав вірну кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1., що у скарзі ОСОБА_2 не оспорюється.

Що стосується доводів ОСОБА_2 про незаконність вироку в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_1. 10600 грн., то вони є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких матеріальних чи моральних збитків ОСОБА_2 через діяльність чи бездіяльність ОСОБА_1. не поніс, ОСОБА_1 в обвинуваченні за ст.ст.15 ч.1,190 ч.1 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, тому суд дійшов обгрунтованого рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. коштів, як безпідставно отриманих від засудженого, а апеляційна інстанція погодилася з таким рішенням суду.

Даних про порушення під час досудового або судового слідства норм кримінально-процесуального чи матеріального закону, які б могли бути підставою для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

                                                     у х в а л и л а:

У задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 відмовити.

                                                              Судді:

     Кравченко К.Т.                    Самелюк П.О.              Пивовар В.Ф.