Справа №2-1956/10

Р І Ш Е Н Н Я  І М Е Н Е М

 У К Р А Ї Н И

27 вересня 2010 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

              головуючого - судді Макарова М.О.

              при секретарі Ратушній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання права власності на прибудову,

в с т а н о в и в:

    Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на прибудову, посилаючись на те, що їй на підставі рішення Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 22 березня 2001 року виділено земельну ділянку АДРЕСА_1 Дніпропетровської області для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку.

    На вказаній земельній ділянці ним було побудовано будинок - А, загальною площею 375,0 кв.м., житловою площею 141,3 кв.м., допоміжною площею 201,5 кв.м., площа літніх приміщень 32,2 кв.м., господарські будівлі споруди: а1-прибудова, Б-гараж, К-колодязь, №1-огорожа, №2-хвіртка, №3-ворота, І-замощення та самочинно переобладнані: а-тарса в а-прибудову та МС-масандра.

    08 серпня 2008 року позивач в КП Дніпропетровського району «БТІ» отримав технічний паспорт, в якому зазначено, що переобладнані: а-тарса в а-прибудову, МС-масандра та загальна площа будинку А збільшена до 88,0 кв.м., а житлова площа – 67,8 кв.м. є самочинними, оскільки переобладнані без належного дозволу.

    Згідно висновку інституту «Дніпроагропроект», конструкції присадибного житлового будинку А-2, прибудов а;а1 знаходяться в нормальному та задовільному стані, можлива експлуатація будівлі присадибного житлового будинку за функціональним призначенням, а тому позивач просив визнати за ним право власності на самочинно переобладнані прибудову «а» та масандру МС у домоволодінні АДРЕСА_1

    Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

    Представник Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.  

    Суд вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

    Судом встановлено, що позивачу на підставі рішення Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 22 березня 2001 року виділено земельну ділянку АДРЕСА_1 Дніпропетровської області для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку.

    У відповідності до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

    На вказаній земельній ділянці позивачем було побудовано будинок - А, загальною площею 375,0 кв.м., житловою площею 141,3 кв.м., допоміжною площею 201,5 кв.м., площа літніх приміщень 32,2 кв.м., господарські будівлі споруди: а1-прибудова, Б-гараж, К-колодязь, №1-огорожа, №2-хвіртка, №3-ворота, І-замощення та самочинно переобладнані: а-тарса в а-прибудову та МС-масандра.

08 серпня 2008 року позивач в КП Дніпропетровського району «БТІ» отримав технічний паспорт, в якому зазначено, що переобладнані: а-тарса в а-прибудову, МС-масандра та загальна площа будинку А збільшена до 88,0 кв.м., а житлова площа – 67,8 кв.м. є самочинними, оскільки переобладнані без належного дозволу.

    Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про основи містобудування», ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій», розділів 6,9 Типових регіональних правил забудови, затверджених Міністерством юстиції України 03 січня 2002 року за № 4/6292 будівництво об’єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад (або відповідних виконавчих органів у разі делегування їм також повноважень). Крім того, необхідно також одержати дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об’єктів, розширення і технічного переоснащення, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на підставі «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», чого позивачкою зроблено не було.    

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 надала висновок інституту «Дніпроагропроект», з якого вбачається, що конструкції присадибного житлового будинку А-2, прибудов а; а1 знаходяться в нормальному та задовільному стані, можлива експлуатація будівлі присадибного житлового будинку за функціональним призначенням, але Державна архітектурно-будівельна інспекція міністерства регіонального розвитку та будівництва України листом № 22/4-3750 від 31 жовтня 2008 року роз’яснила, що такий висновок не має права готувати жодна організація, оскільки цей вид діяльності не передбачений нормативними документами, що також підтверджується ліцензією серії АБ № 204592 від 09 серпня 2005 року, з якої вбачається, що інститут «Дніпроагропроект»,  не наділений таким видом робіт провадження будівельної діяльності.

     Крім того, у відповідності до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ № 923 від 08 жовтня 2008 року – усі питання щодо прийняття в експлуатацію забудови вирішують на підставі акту готовності об’єкта до експлуатації, видається свідоцтво про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил – Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, а частина 3 статті 18 Закону України «Про основи містобудування» забороняє експлуатацію об’єктів, не прийнятих в експлуатацію у встановленому законом порядку.

     Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельні ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, а згідно ч. 2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

      На підставі наведеного, суд вважає позов не обгрутованим та таким, що не підлягає задоволенню.

     Керуючись ст.ст.10,27,31,57,88,215,223 ЦПК України, ст.376 ЦК України, ст.116 ЗК України, ст. 18 Закону України «Про основи містобудування», ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій», розділами 6,9 Типових регіональних правил забудови, затверджених Міністерством юстиції України 03 січня 2002 року за № 4/6292, Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ № 923 від 08 жовтня 2008 року , суд –

В И Р І Ш И В:

      В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання права власності на прибудову – відмовити.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

             Суддя                                           М.О.Макаров