Судове рішення #113329
У Х В А Л А

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого

                        Кравченка К.Т.

суддів

Пивовара В.Ф., Мороза М.А.

 

 

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 31 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на вирок Золочівського районного суду Львівської області від 12 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 28 лютого 2006 року.

 

         Вироком  місцевого суду

 

                                      ОСОБА_1,

                                      8 лютого 1989 року народження,

                                      уродженця та жителя м. Золочів

Львівської області, судимості не має,

 

засуджено за ч.2 ст.121 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на п'ять років позбавлення волі.

 

         Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 28 лютого 2006 року апеляцію потерпілої залишено без задоволення, а вирок Золочівського районного суду Львівської області від 12 грудня 2005 року - без зміни.

 

         Як визнав суд, 10 червня 2005 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на території парку “Жовтень” у м. Золочеві Львівської області, на грунті особистих неприязних стосунків, умисно завдав декілька ударів ногами, руками та дерев¢яною палицею по голові та тулубу ОСОБА_3, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, у зв´язку із неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого через м´якість. Потерпіла вважає, що суд не мав права застосовувати ст.69 КК України.

 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

 

Як убачається із матеріалів справи, суд вірно встановив фактичні обставини справи та правильно кваліфікував дій засудженого ОСОБА_1, що потерпілою не оскаржується.

 

Правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3, що стали причиною його смерті, сумнівів не викликає.

 

Доводи, наведені у касаційній скарзі потерпілої про безпідставне застосування до засудженого ст.69 КК України,  не можна визнати обгрунтованими.

 

Як убачається із вироку, суд першої інстанції, призначаючи засудженому покарання, дотримався вимог ст.65 КК України, урахував усі обставини справи, що мають значення і дійшов правильного висновку про призначення йому більш м´якого покарання, ніж передбачено законом та призначив покарання у виді позбавлення волі. Крім того, суд, відповідно до вимог ст.69 КК України, навів сукупність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що ОСОБА_1 є неповнолітнім,  раніше злочинів не вчиняв, є напівсиротою. Судом також враховано неправомірну поведінку потерпілого ОСОБА_3

 

Посилання потерпілої на те, що суд не урахував при призначенні покаранні ОСОБА_1 такі обтяжуючі обставини, як негативна характеристика винного за місцем навчання та вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, є безпідставними. Так, у ст.67 КК України, визначено вичерпний перелік обставин, що обтяжують покарання і негативна характеристика винної особи до них не відноситься. Що стосується вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, то відповідно до ч.2 ст.67 КК України, суд з урахуванням усіх обставин справи, має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати цю обставину такою, що обтяжує покарання. Суд у вироку навів мотиви прийнятого рішення, і вони є переконливими.

 

З огляду на наведене, колегія суддів знаходить, що призначене           ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і не вбачає підстав вважати, що суд призначив засудженому покарання з порушенням вимог ст.ст.65,69 КК України.

 

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть зміну чи скасування вироку  також не встановлено.

 

Не вбачаючи підстав для призначення даної кримінальної справи до розгляду за касаційною процедурою з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

 

 

у х в а л и л а:

 

у задоволенні касаційної скарги потерпілій ОСОБА_2 - відмовити.

 

 

Судді:

 

Кравченко К.Т.                    Мороз М.А.                 Пивовар В.Ф.                               

 

        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація