Справа № 2-а-898/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 року    Солом’янський  районний суд м. Києва

в складі:  головуючого  судді                     Калініченко О.Б.

при секретарі :                                             Кучерявець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Вишгородського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області  Панасюка Юрію Миколайовичу про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

25.08.2010 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови від 13.08.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Свої вимоги мотивує тим, що 13.08.2010 року відносно нього інспектором Вишгородського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області  Панасюком Ю.М. був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до відповідальності за перевищення швидкості руху, яка вимірювалась вимірювачем швидкості «Беркут» № 0801082.

У постанові зазначено, що він рухався зі швидкістю 90 км/год., перевищивши швидкість на 30 км/год. Зазначеною постановою на нього накладено адміністративний штраф у розмірі 340,00 грн.

Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що суперечить нормам діючого законодавства та порушує його права і зазначає, що він рухався по автодорозі Київ-Чоп з допустимою швидкістю, про що також свідчать його пояснення в протоколі. Однак доказів, що заміряна інспектором швидкість належить саме його транспортному засобу, окрім зазначених пояснень інспектора, в протоколі немає, а тому просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення щодо порушення ним правил дорожнього руху – перевищення швидкості.

Позивач у судове засідання не з’явився, надавши до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату і час судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.  

Дослідивши матеріали справи,  суд  вважає, що  адміністративний позов підлягає  задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.08.2010 інспектором Вишгородського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області  Панасюком Ю.М.  винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості руху та накладено штраф у розмірі 340,00 гривень.

Інспектор Вишгородського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області  Панасюк Ю.М. виніс щодо позивача постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, проте не врахував всіх вимог закону.

Вимірювач швидкості «Беркут» фактично не є таким, який працює в автоматичному режимі. Його використання з метою фіксування правопорушень здійснюється безпосередньо працівником ДАІ, він працює від акумуляторної батареї, відповідно до технічних характеристик має можливості вибору спеціальних режимів роботи.

За таких обставин цей прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобіля, який рухається поруч, а не того, який зупинили працівники міліції. А, отже, відсутні будь-які підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість, вказана на зображені доданого до постанови, належить саме автомобілю позивача.

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, оцінивши надані докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.  9, 11, 69-86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора Вишгородського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області  Панасюка Юрію Миколайовичу про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову серії АІ № 348930 по справі про адміністративне правопорушення від 13.08.2010 року, винесену інспектора Вишгородського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області  Панасюком Юрію Миколайовичу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: