ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "22" серпня 2007 р.  

12 год. 20 хвил.              Справа № АС-27/57-07

вх. № 2002/1-27

Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.

представників сторін :

позивача – Пономаренко О.О. – представник (за дорученням)

першого відповідача – Марченко Г.А. – головний державний податковий інспектор (за дорученням)

другого відповідача – Горбатенко І.М. – головний державний податковий інспектор (за дорученням)

по справі за позовом  ПП "Три А", м. Балаклія Харківської області   

до  ДПІ у Балаклійському районі Харківської області

та до ДПА у Харківській області, м. Харків  

про скасування рішення  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне підприємство „Три А” звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати неправомірними дії ДПА у Харківській області щодо проведення перевірки від 06.10.2006 р. та визнати недійсним рішення від 31.10.2006 р. № 0003012301/0.

До участі у справі в якості другого відповідача було залучено Державну податкову адміністрація у Харківській області.

Відповідачі у відзивах на позовну заяву та представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на матеріали перевірки. Представники відповідачів вказують, що перевірку проведено у відповідності до приписів діючого законодавства, висновки перевірки ґрунтуються на документах податкового обліку позивача, зроблені на підставі ретельного документального аналізу податкової звітності позивача. Представники відповідачів зазначають, що оскаржене рішення також цілком відповідає вимогам законодавства України, у зв'язку з чим прохають в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 06.10.2006 р. головними державними податковими ревізорами-інспекторами Мастилко І.С. та Бєлушко С.М. на підставі направлень на проведення перевірки № 4573 та № 4574 була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу підприємства позивача.

За результатами перевірки був складений акт № 20401800/2380 від 06.10.2006 р.

На підставі висновків, викладених в Акті, Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області було складено рішення про застосування фінансових санкцій від 31.10.2006 року № 0003012301/0.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення ч. 6 ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а саме – роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.

Позивач в позовній заяві та в судовому засіданні вказує на те, що Державна податкова адміністрація порушила ч. 4 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу”, згідно якого підрозділ повинен був направити письмове повідомлення про проведення планової виїзної перевірки замовленим листом з відміткою про вручення платника податку не пізніше ніж 10 днів до початку вказаної перевірки.

Але суду зазначає, що вимоги ч. 4 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу” передбачають, що письмове повідомлення про проведення перевірки за десять днів направляється лише в разі проведення планової документальної перевірки платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів та не можуть бути поширені на перевірки з питань дотримання положень Закону України „Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Також суд вважає за необхідне відмітити, що ч. 7 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачає, що позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Перевірки органами державної податкової служби суб’єктів господарювання з питань дотримання вимог Закону України „Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” мають певну специфіку в предметі перевірки та процедурі її проведення, внаслідок чого можливо дійти висновку про те, що деякі вимоги ст. 11-1 та 11-2 Закону України „Про державну податкову службу” на такі перевірки не поширюються.

Матеріалами справи підтверджено, що акт перевірки працівником підприємства позивача був підписаний без зауважень. Опис наявних купюр та монет було складено власноручно та підписано працівником ПП „Три А”.

Рішення про застосування фінансових санкцій було отримано керівником підприємства.

Слід зауважити, що ч. 6 ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” зазначає, що роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можу здійснюватися суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності у них ліцензії. Але у позивача не було відповідної ліцензії, таким чином рішення про застосування фінансових санкцій № 0003012301/0 від 31.10.2006 р. винесено правомірно та відповідає чинному законодавству України.

За таких обставин, позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного,

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 50, 94, 161- 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони та інші особи, якіберуть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанови суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 23.08.2007р. о 17-00 год.

Суддя                                                                                            Мамалуй О.О.