Справа № 2-а-83/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

5 жовтня  2010 року

Борщівський районний суд Тернопільської області  

в складі: головуючого                                    Чир П.В.

за участі:  секретаря                                       Шимків  Н.І.

позивача                                                          ОСОБА_1

представника позивача                                  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Борщеві адміністративну справу за  позовом ОСОБА_1  до  інспектора ДПС 1- го взводу ДПС  УДАІ УМВС України в Чернівецькій області Штефанича Василя Васильовича  про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ,  

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом  до   інспектора  ДПС 1-го взводу ДПС УДАІ УМВС в Тернопільській області Штефанича Василя Васильовича про скасування постанови серія СЕ № 152715 від 12 вересня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення,  вказуючи, що 12.09.2010  року о 10 год. 38 хв. в с.Суховерхів Кіцманського району Чернівецької області керував автомобілем марки «ДЕО», державний номерний знак НОМЕР_1, та  був зупинений інспектором  УДПС 1-го взводу ДПС  УДАІ УМВС України в Чернівецькій області Штефанич В.В., який  склав  протокол про  адміністративне  правопорушення  і  його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 300 грн. Вважає, що складений на нього протокол та накладення  штрафу  є незаконним, так як дійсно  у зазначений час на вказаному автомобілі він  проїжджав с.Суховерхів Кіцманського району і рухався із дозволеною в населеному пункті швидкістю біля 60 км/год. Попереду та позаду нього рухалися інші автомобілі  і  обганяли його.  Просить постанову інспектора  ДПС 1-го взводу ДПС УДАІ УМВС в Тернопільській області Штефанича В.В. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  позов підтримав і суду пояснив,  що дійсно 12.09.2010 року  він  їхав через село Суховерхів Кіцманського району Чернівецької області, рухався із дозволеною в населеному пункті швидкістю, біля 60 км/год. Попереду та позаду нього рухалися інші автомобілі  і  обганяли його, тобто він рухався у потоці транспортних засобів. Коли працівник ДАІ, в званні прапорщика, зупинив його то єдиним доказом про вчинення правопорушення у вигляді перевищення швидкості, на який він посилався був показник приладу «Радість». Він повернувся до автомобіля щоб взяти окуляри і подивитися на показники приладу, однак коли повернувся то інспектор сказав,  що не буде нічого показувати і сказав сідати в службовий автомобіль. Він  присів в автомобіль де був інспектор в званні лейтенанта, який вже почав складати протокол. Намагався пояснити, що швидкість не порушував, однак інспектор в грубій формі сказав, що раз ти з Тернопільської області то вже буде протокол. В протоколі і в постанові вказано, що їх виносив прапорщик, однак це не відповідає дійсності.

Відповідач інспектор  ДПС 1-го взводу ДПС УДАІ УМВС в Тернопільській області Штефанич Василь Васильович в зал судового засідання не прибув. Про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений. Причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

Згідно протоколу,  серія СЕ1 № 045718  від  12 вересня 2010 року, ОСОБА_1  цього  числа  о 10  год. 38 хв. керував автомобілем марки «ДЕО»,   державний номерний знак  НОМЕР_1, в с.Суховерхів Кіцманського району  рухався із швидкістю 89 км/год.,  чим  порушив  п. 12.4  ПДР  за що передбачена  відповідальність згідно  з  ч. 1 ст 122 КУпАП  і місце  розгляду  зазначено с.Суховерхів Кіцманський район Чернівецька обл. Швидкість вимірювалася приладом «Радість» №0643.

В протоколі записано, пояснення порушника,  що  рухався зі швидкістю 60 км/год.  

З    постанови,  серія  СЕ № 152715  від 12.09.2010 року  слідує,  що  інспектор  ДПС 1-го взводу Штефанич В.В. розглянувши  матеріали про  адміністративне правопорушення скоєне ОСОБА_1  встановив,  що  водій,  12.09.10 року о 10 год. 42 хв.  в с.Суховерхів Кіцманського району  керуючи  автомобілем НОМЕР_2   рухався із швидкістю  89 км/год.,   чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене   ч. 1 ст. 122  КУпАП   і  на нього  накладено  штраф  в  розмірі  300 грн.  Швидкість вимірювалася приладом «Радість» №0643.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

            Проте у розглядуваній справі зазначені вимоги закону  не були дотримані.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор ДПС   допустив неповноту та порушення приписів процесуального закону, тому його рішення не можна вважати обгрунтованим.

Як вбачається зі змісту постанови, що оскаржується, у відповідності до ст.280 КУпАП, відповідачем не з’ясовано,  якими доказами доводиться  вина правопорушника, чи підлягає він до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 немає даних, необхідних для встановлення істини по справі. Так, в протоколі зазначено, що швидкість вимірювалась приладом  «Радість» №0643, що викликає сумнів чи такий прилад взагалі є, немає його технічних характеристик, не зазначено  допустимі розміри похибки відповідно до технічних характеристик даного прилада.

У відповідності до вимог ст.11 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися тільки тоді, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Ці засоби дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли провірку або державну метрологічну атестацію.  

В поясненні ОСОБА_1 вину не визнавав, а зазначив, що рухався зі швидкістю 60 км/год.  

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що перебував в автомобіля з ОСОБА_1, як пасажир і підтаердив, що водій не перевищував швидкості руху.  

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач  заперечення  проти позову не подав і не прибув в судове засідання, тобто не надав доказів правомірності свого рішення, а докази, які надав ОСОБА_1  підтверджують, що він не вчиняв адміністративного правопорушення.

 Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП,  а тому постанову про накладення  стягнення  слід  скасувати,  а   справу  закрити.

Керуючись  ст.ст. 245, 246, 247, 280, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 7, 11, 17, 71, 159-162,167 КАС України, суд

                                                              постановив:

            Позовні  вимоги ОСОБА_1     задовол ьнити.

      Постанову інспектора ДПС 1- го взводу ДПС  УДАІ УМВС України в Чернівецькій області Штефанича Василя Васильовича   від  12 вересня  2010  року (серія СЕ  № 152715)  про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1     за   ч. 1 ст.122  КУпАП   в сумі  300  грн.  скасувати.

        Справу про адміністративне правопорушення на  ОСОБА_1 ч. 1 ст.122  КУпАП  закрити за відсутністю в  його діях складу адміністративного правопорушення.

            Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

            Головуючий: підпис.

            З оригіналом згідно.

            Суддя Борщівського районного суду:                                                                                     Чир П.В.