Ухвала

                                                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            9 червня  2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді:                           -Міненкової Н.О.

        – суддів:     -Ларенка В.І., Гальянової І.Г.,

при секретарі:             - Григоренко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на  рішення Київського районного суду м. Харкова від  3 березня 2010 року  по  справі за позовом  ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на дитину та на дружину до виповнення дитиною 3-х річного віку,-

                                                          ВСТАНОВИЛА:

          28.06.2009 року  позивачка ОСОБА_6  звернулася у суд з позовом до відповідача  ОСОБА_5,  в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1\4 частині зі всіх видів доходів до досягнення дитиною повноліття, та на її утримання по 250 грн. щомісячно  до виповнення дитиною 3-х річного віку.

          В обґрунтування позовних вимог вона посилалася на те, що 19.09.2008 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. Вони мають сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. В березні 2009 року відповідач пішов з сім’ї і з цього часу вони мешкають окремо. Вона    не має змоги працювати, у зв’язку з малолітнім віком сина, а відповідач ухиляється від виконання покладеного на нього обов’язку по утриманню дитині та її.

           Відповідач ОСОБА_5 проти зустрічного позов визнав частково, вчастині стягнення аліментів на дитину не заперечував, а в частині сплати коштів на утримання дружини до досягнення сином 3-х річного віку заперечував, посилаючись на те, що він має малий заробіток.

           Рішенням  Київського районного суду м. Харкова від 3 березня 2010 року позов Смоляні нової Ю.І. задоволений.

          Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6  аліменти на утримання сина – ОСОБА_8 по 1\4 частині з усіх видів заробітку до досягнення ним повноліття, але не менш ніж 25 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 липня 2009 року. Стягнуто з  ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 по 250 грн. щомісячно на її утримання починаючи з 28 липня 2009 року до виповнення сином 3-х річного віку до 24 травня 2012 року.

          В апеляційний скарзі  ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. При цьому посилається на те, що взагалі не було судових дебатів; суд не задовольнив його клопотання про допит свідків; його зустрічний позов не був розглянутий.

           Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5, його представника,  дослідивши матеріали цивільної справи, вважає апеляційну скаргу  не обґрунтованою і такою, що не підлягає  задоволенню.

           Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов ОСОБА_6 про стягнення  з ОСОБА_5  аліментів на її користь на її утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття та на її користь по 250 грн. щомісячно до досягнення дитиною 3-х років суд виходив з того, що сторони знаходяться у шлюбі, мають дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою, позивачка не працює,  знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, ОСОБА_5 є батьком дитині, проживає окремо та не  надає ніякої допомоги.  

          Судова колегія  погоджується з такими висновками суду, оскільки вони  відповідають зібраним у справі доказам, вимогам ст.ст. 10, 60 213 ЦПК України, ст.ст. 84, 180, 191 Сімейного кодексу України.

          Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають шлюбі та мають дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.  ОСОБА_6 не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не має ніяких доходів, на які могла б утримувати себе та дитину.

           Згідно до ч.2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

            Доводи, викладені в апеляційній скарзі відносно того, що  ОСОБА_5 має невеликий дохід,  були предметом розгляду суду першої інстанції, та їм дана належна оцінка.

            Для задоволення вимоги про стягнення аліментів подання доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов’язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

            Право на утримання у дружини-матері існує паралельно із правом дитини на утримання і не залежить від нього. Тобто з чоловіка – батька дитини аліменти можуть одночасно стягуватися за двома правовими підставами: на дружину як з чоловіка і на дитину – як з батька.

            Право на аліменти у дружини-матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка.

             В справі мається довідка про те, що  сума доходів ОСОБА_5 з 1 жовтня 2009 року по 1 грудня 2009 року становила 3 030 грн. (а.с.40). Суд також враховував, що відповідач має дитину від іншого шлюбу та зобов’язаний виплачувати аліменти.

            Посилання в апеляційній скарзі про те, що при розгляді справи було порушено процесуальне право, є безпідставним та спростовується журналом судового засідання, з якого вбачається, що відповідачу надавалася можливість приймати участь у дебатах, та він приймав у них участь (а.с.62-63), клопотання про допит свідків та призначення експертизи було в зустрічної позовної заяві про встановлення батьківства та усунення перепон для виховання дитини, однак  ухвалою суду від 3 березня 2010 року відмовлено у прийнятті  зустрічної позовної заяви ( а.с. 64 ).

            Інші доводи викладені в апеляційні скарзі є не суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

             Судова колегія вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

             Керуючись ст.ст.303, 304, 308,  313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

                       апеляційну скаргу  ОСОБА_5 – відхилити.

             Рішення  Київського районного суду м. Харкова від 3 березня 2010 року  залишити без змін.

             Ухвала набирає  законної сили з моменту її проголошення,  та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.  

              Головуючий:

               Судді: