Справа № 22ц-4671/2010 Головуючий у першій інстанції
Гордійко Ю.Г.
Категорія – цивільна Доповідач – Шарапова О.Л.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2010 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого-судді Ливиненко І.В.
суддів: Шарапової О.Л., Заболотного В.М.
при секретарі Штупун О.М.
з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про поділ майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В :
В квітні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила провести поділ спільного майна подружжя, виділивши їй квартиру, а ОСОБА_4 меблі, транспортні засоби та побутову техніку.
Позовні вимоги мотивувала тим, що вона перебувала з ОСОБА_4 в зареєстровному шлюбі з 19 вересня 2003 року, від цього шлюбу вони мають сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між ними було розірвано 21 серпня 2009 року. За час перебування в зареєстрованому шлюбі за спільні кошти ними були придбані квартира АДРЕСА_1 вартістю 104 000 грн.; телевізор „LG” вартістю 1500 грн.; музичний центр „JVS” вартістю 1500 грн.; пральна машина „INDESIT” вартістю 1700 грн.; комп”ютер „ PHILIPS” ( системний блок та монітор „ SAMSUNG” ) вартістю 3500 грн.; меблева стінка вартістю 3000 грн.; комп”ютерний стіл вартістю 750 грн.; відеокамера „SONI” вартістю 2500 грн.; автомобіль ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1 вартістю 8000 грн.; автомобіль ГАЗ 33021, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 40 000 грн.; ДВД програвач „BBK” вартістю 200 грн.; пилесос „LG” вартістю 300 грн.; фотоапарат цифровий „ CENON” вартістю 1200 грн.; холодильник „ NORD” вартістю 1600 грн.; диван вартістю 2500 грн.; плита газова „Грета” вартістю 500 грн.; дві тумби навісні вартістю 300 грн.; стіл кухонний вартістю 200 грн.,; 5000 грн. Згоди про добровільний поділ майна не досягнуто. Розмір аліментів, які вона отримує на утримання малолітнього сина, є недостатнім для забезпечення фізичного і духовного розвитку дитини та для його лікування , а тому її частка при поділі майна має бути збільшена.
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06 серпня 2010 року позовні вимоги задоволені частково: визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 право вланості на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 за кожним; виділено ОСОБА_2 телевізор „LG” , музичний центр „JVS”, пральну машину „INDESIT”, комп”ютер „ PHILIPS” ( системний блок та монітор „ SAMSUNG” ), комп”ютерний стіл, відеокамеру „SONI”, ДВД програвач „BBK”, пилесос „LG”, фотоапарат цифровий „ CENON”; виділено ОСОБА_4 меблеву стінку, автомобіль ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1, холодильник „ NORD”, диван, плиту газову „Грета”, дві тумби навісні, стіл кухонний; стягнуто з ОСОБА_4 та користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 1475 грн. та судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржуване рішення скасувати.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що суд вийшов за межі позовних вимог, виділивши їй частину побутової техніки, оскільки вона просила при поділі майна виділити їй лише квартиру. Апелянт вказує на те, що судовим рішенням на її користь стягнута грошова компенсація без її згоди, відповідна грошова сума не внесена на депозитний рахунок. Апелянт зазначає, що суд не з”ясував коли ОСОБА_4 був придбаний автомобіль НОМЕР_3 , оскільки 25 вересня 2008 року останній вже зареєстрував своє право власності на вказаний транспортний засіб. Апелянт посилається на те, що після розірвання шлюбу вони з ОСОБА_4 проживали однією сім”єю і автомобіль НОМЕР_3 придбаний саме у цей період. Апелянт вказує на те, що звертаючись до суду з позовом про розірвання шлюбу, вона зазначила про припинення шлюбних відносин з лютого 2007 року, але відповідний зразок позовної заяви розміщений в приміщенні місцевого суду. Апелянт зазначає, що ОСОБА_4 майже не дбав про матеріальне забезпечення сім”ї, але вказаним обставинам суд не дав належної правової оцінки. Апелянт посилається на те, що факт перебування її та ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу та факт витрати останнім спільних 5000 грн. підтверджується змістом постанов про відмову у порушенні кримінальної справи. Апелянт вказує на те, що суд безпідставно при поділі майна не відступив від засад рівності часток сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що позивачка та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 вересня 2003 року, від цього шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюб між сторонами розірвано згідно з рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 липня 2008 року.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що за сторонами слід визнати право власності на Ѕ частину спірної квартири за кожним, оскільки жодна із сторін не згодна на отримання грошової компенсації замість частки у цьому майні; при поділі іншого майна, набутого сторонами за час перебування в зареєстрованому шлюбі, частки майна ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є рівними та відсутні підстави для відступу від рівності часток подружжя; автомобіль ГАЗ 33021, державний номерний знак НОМЕР_2 не є спільним сумісним майном подружжя, оскільки придбаний після припинення фактичних шлюбних відносин та розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 Сімейного кодексу України присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Як вбачається з матеріалів справи, за час перебування в зареєстрованому шлюбі за спільні кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_2 була придбана квартира АДРЕСА_1 вартістю 104 000 грн.
В ході розгляду справи ОСОБА_4 не погодився на отримання грошової компенсації замість його частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1
За таких обставин, апеляціний суд знаходить, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що за сторонами слід визнати право власності на Ѕ частину спірної квартири за кожним, а доводи апеляційної скарги щодо незаконності судового рішення в цій частині апеляційний суд вважає необгрунтованими.
Апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відступу від рівності часток подружжя при поділі майна, що є спільною сумісною власністю, оскільки позивачкою не надано належних доказів на підтвердження заявлених вимог в цій частині, а доводи апеляційної скарги щодо незаконності судового рішення в цій частині є безпідставними.
Апеляційний суд знаходить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що автомобіль ГАЗ 33021, державний номерний знак НОМЕР_2 не є спільним сумісним майном подружжя, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль ГАЗ 33021 був придбаний ОСОБА_4 на підставі біржової угоди від 25 вересня 2008 року, а шлюб між сторонами було розірвано згідно з рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 липня 2008 року ( а.с. 86). Вказане судове рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося , що підтвердили сторони під час апеляційного розгляду справи. Зі змісту даного судового рішення вбачається, що звертаючись до суду з позовом про розірвання шлюбу, ОСОБА_2 зазначала про те, що шлюбні відносини з ОСОБА_4 припинилися у лютому 2007 року, спільне господарство не ведеться. В ході розгляду справи ОСОБА_2 не надано доказів, які б свідчили про те, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_4 вони продовжували проживати однією сім”єю. Та обставина, що після розірвання шлюбу сторони мешкали в одній квартирі не підтверджує, що між ними склалися відносини, що притаманні подружжю.
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині поділу рухомого майна з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Як вбачається з матеріалів справи, за час перебування в зареєстрованому шлюбі за спільні кошти ними було придбане рухоме майно: телевізор „LG” вартістю 1500 грн.; музичний центр „JVS” вартістю 1500 грн.; пральна машина „INDESIT” вартістю 1700 грн.; комп”ютер „ PHILIPS” ( системний блок та монітор „ SAMSUNG” ) вартістю 3500 грн.; меблева стінка вартістю 3000 грн.; комп”ютерний стіл вартістю 750 грн.; відеокамера „SONI” вартістю 2500 грн.; автомобіль ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1 вартістю 8000 грн.; ДВД програвач „BBK” вартістю 200 грн.; пилесос „LG” варістю 300 грн.; фотоапарат цифровий „ CENON” вартістю 1200 грн.; холодильник „ NORD” вартістю 1600 грн.; диван вартістю 2500 грн.; плита газова „Грета” вартістю 500 грн.; дві тумби навісні вартістю 300 грн.; стіл кухонний вартістю 200 грн.,.
В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зазначили, що автомобіль ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1, був проданий ними ще до розірвання шлюбу.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що автомобіль ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1, не може бути включений до обсягу спільного нажитого майна, яке підлягає поділу.
Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 пояснила, що телевізор „LG”, музичний центр „JVS”, пральна машина „INDESIT”, комп”ютер „ PHILIPS”, комп”ютерний стіл, відеокамера „SONI”, ДВД програвач „BBK”, пилесос „LG”, фотоапарат цифровий „ CENON” ОСОБА_4 вивезені з квартири, що підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи, а шлюбні відносини припинилися у квітні 2009 року.
ОСОБА_4 в ході апеляційного розгляду справи пояснив, що вказане майно забрала позивачка, будь-які докази на підтвердження цих обставин у нього відсутні, а шлюбні відносини припинилися у лютому 2007 року.
З матеріалів справи вбачається, що 08 квітня 2010 року ОСОБА_2 зверталася до органів внутрішніх справ з приводу того, що ОСОБА_4 вивіз з квартири спільне майно , а саме: телевізор „LG”, музичний центр „JVS”, пральну машину „INDESIT”, комп”ютер „ PHILIPS”, комп”ютерний стіл, відеокамеру „SONI”, ДВД програвач „BBK”, пилесос „LG”, фотоапарат цифровий „ CENON” . В ході перевірки, проведеної співробітниками Чернігівського міського відділу УМВС в області, був опитаний ОСОБА_4, який підтвердив, що майно знаходиться у нього і повертати його він не збирається.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстнації слід змінити в частині поділу рухомого майна, виділивши ОСОБА_2 меблеву стінку вартістю 3000 грн.; холодильник „ NORD” вартістю 1600 грн.; диван вартістю 2500 грн.; плиту газову „Грета” вартістю 500 грн.; дві тумби навісні вартістю 300 грн.; стіл кухонний вартістю 200 грн., а всього на суму 8100 грн. та виділивши ОСОБА_4 телевізор „LG” вартістю 1500 грн.; музичний центр „JVS” вартістю 1500 грн.; пральну машину „INDESIT” вартістю 1700 грн.; комп’ютер „ PHILIPS” ( системний блок та монітор „ SAMSUNG” ) вартістю 3500 грн.; комп’ютерний стіл вартістю 750 грн.; відеокамеру „SONI” вартістю 2500 грн.; ДВД програвач „BBK” вартістю 200 грн.; пилесос „LG” вартістю 300 грн.; фотоапарат цифровий „ CENON” вартістю 1200 грн., а всього на суму 13150 грн. При цьому з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 слід стягнути грошову компенсацію в сумі 2525 грн. ( 8100 грн. + 13150 грн. = 21 250 грн. 21 250 грн. /2 = 10 625 грн. 10 625 грн. – 8100 грн. = 2 525 грн. ).
Та обставина, що сума 2 525 грн. не внесена ОСОБА_4 на депозитний рахунок не є перешкодую для стягнення вказаної суми під час виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 липня 2009 року ОСОБА_2 зверталася до органів внутрішніх справ з приводу зникнення грошових коштів. В ході перевірки, проведеної співробітниками Чернігівського міського відділу УМВС в області, був опитаний ОСОБА_4, який пояснив, що взяв грошові кошти в сумі 5 000 грн., які були зароблені спільно з ОСОБА_2 та витратив ці грошові кошти на власні потреби, що не заперечувалося ОСОБА_4 під час апеляційного розгляду справи.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 слід стягнути грошову компенсацію в сумі 2500 грн. ( 5 000 грн./2 = 2 500 грн.).
З урахуванням приписів ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 підлягають частковому відшкодуванню судові витрати, пов’язані з розглядом апеляційної скарги, в сумі 322 грн. 88 коп. ( 120 грн. втрати на ІТЗ + 325.75 грн. судовий збір + 200 грн. витрати представника по явці на засідання апеляційного суду = 645 грн. 75 коп. 645 грн. 75 коп. /2 = 322 грн. 88 коп.
Питання про відшкодування витрат, пов”язаних з явкою представника позивачки до суду першої інстанції в сумі 360 грн., мало вирішуватися судом першої інстанції. Відсутні дані про те, що підтверджуючі документи не були подані до суду першої інстанції з поважних причин.
Керуючись ст.ст. 70, 71 Сімейного кодексу України, ст.ст. 88, 209, 218, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд-
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 серпня 2010 року в частині поділу рухомого майна – змінити.
ОСОБА_2 виділити меблеву стінку вартістю 3000 грн.; холодильник „ NORD” вартістю 1600 грн.; диван вартістю 2500 грн.; плиту газову „Грета” вартістю 500 грн.; дві тумби навісні вартістю 300 грн.; стіл кухонний вартістю 200 грн., а всього на суму 8100 грн.
Виділити ОСОБА_4 телевізор „LG” вартістю 1500 грн.; музичний центр „JVS” вартістю 1500 грн.; пральну машину „INDESIT” вартістю 1700 грн.; комп’ютер „ PHILIPS” ( системний блок та монітор „ SAMSUNG” ) вартістю 3500 грн.; комп’ютерний стіл вартістю 750 грн.; відеокамеру „SONI” вартістю 2500 грн.; ДВД програвач „BBK” вартістю 200 грн.; пилесос „LG” вартістю 300 грн.; фотоапарат цифровий „ CENON” вартістю 1200 грн., а всього на суму 13150 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 5025 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування судових витрат, пов’язаних з розглядом апеляційної скарги, 322 грн. 88 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді