У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 серпня 2006 року                                                                                                м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

            головуючого                                                                Григор'євої Л.І.,

суддів:                                                             Гуменюка В.І., Романюка Я.М.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом  прокурора Снігурівського району Миколаївської області в інтересах ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” до ОСОБА_1 про стягнення збитків, 

в с т а н о в и л а :

У грудні 2003 року прокурор Снігурівського району Миколаївської області в інтересах ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” звернувся в суд із вказаним позовом, в якому зазначав, що при проведенні перевірки було виявлене безоблікове споживання відповідачем електроенергії.

Посилаючись на викладене, прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 1804 грн. 18 коп. на відшкодування заподіяних збитків.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14.01.2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 09.03.2004 року, позов задоволено частково. З ОСОБА_1 на користь ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” стягнуто 800 грн., а на користь держави 51 грн. мита.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з постановленими судовими рішеннями, просить про їх скасування і ухвалення нового рішення про відмову в позові. Вказує на те, що при вирішенні спору були неправильно застосовані норми матеріального права і порушені норми процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Передбачені ст. 338 ЦПК України підстави, які б тягли за собою їх обов'язкове скасування, відсутні.

Керуючись статтями 331, 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14.01.2004 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 09.03.2004 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                         Л.І.Григор'єва

Судді:                                                                                   В.І.Гуменюк

           Я.М.Романюк