КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-4302/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.
Суддя-доповідач: Заяць В.С.
У Х В А Л А
Іменем України
"16" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Зайця В.С.,
Суддів: Земляної Г.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року по справі за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскрене»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за незайняті робочі місця інвалідами, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскрене»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за незайняті робочі місця інвалідами.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року в задоволені позову відмовлено.
На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Іскрене»створене 03.03.2000 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. За період з дня початку діяльності ТОВ «Іскрене»по 25.02.2009 року, день подачі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів до Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Черкаській області, на підприємстві мало працювало на умовах повного робочого дня три інваліди.
Актом перевірки виконання роботодавцями нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, та сплати ними суми адміністративно-господарських санкцій від 12.03.2009 року встановлено, що за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року в СТОВ «Іскрене»працювала одна особа –інвалід.
Також судом встановлено, що 28.02.2008 року відповідачем направлено листи Шполянському районному центру зайнятості з проханням направити для працевлаштування на підприємстві відповідача інвалідів згідно визначених в листах вакантних місць, проте інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не направлялись. Крім того, в газеті «Шполянські вісті»від 04.03.2008 року було розміщено об'яву, в якій СТОВ «Іскрене»запрошувало осіб з обмеженою працездатністю (інвалідів) на роботу, які могли б працювати охоронниками, різноробочими та доярками. Проте після виходу вказаного номеру газети «Шполянські вісті»інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не звертались.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що що відповідач на протязі 2008 року здійснив передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходи щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів. Суд також врахував, що відповідно до законодавства України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладено на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія вважає за можливе погодитись з огляду на слідуюче.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно ч. 2 даної статті, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Частиною 3 даної статті передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно з ч. 3 ст. 18 вказаного Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 5 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 року, підприємства інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Пунктом 14 зазначеного Положення також передбачено, що підприємства, зокрема, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.
Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 року затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)», яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій звітів про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках, які були подані відповідачем до Шполянського районного центру зайнятості Черкаської області за станом на січень, березень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, СТОВ «Іскрене» повідомляло про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для такої категорії громадян як інваліди.
21.03.2008 року Шполянськицй районний центр зайнятості своїм листом № 249 повідомив відповідача про те, що до них не звертались інваліди для працевлаштування і їх на обліку не має. Разом з тим, було запропоновано звернутись до 4 інвалідів, які проживають в іншому населеному пункті, проте всі вони відмовились працювати на підприємстві відповідача у зв'язку із поганим станом здоров'я, що підтверджується наданими представника відповідача заявами та копією листа Шполянського районного центру зайнятості № 249 від 21.03.2008 року.
Крім того, судом першої інстнції встановлено, що відповідно до листа Шполянського районного центру зайнятості № 1267 від 24.09.2009 року за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року до Шполянського районного центру зайнятості за послугами, пов'язаними з працевлаштування не звертались інваліди, яких влаштовувала б транспортна доступність та які виявили бажання працевлаштуватися в СТОВ «Іскрине», згідно рекомендацій, зазначених в індивідуальній програмі реабілітації особи.
Колегія суддів апеляційної інстанціїї дійшла висновку, що оскільки, відповідач здійснив всі передбачені законодавством заходи щодо інформування про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів, а відповідно до листів Шполянського районного центру зайнятості особи з обмеженими фізичними можливостями до центру зайнятості з питань працевлаштування на підприємстві відповідача не звертались та на обліку не перебували, то підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: _____________________В.С. Заяць
Судді: _____________________Г.В. Земляна
_____________________Ю.І. Цвіркун