Судове рішення #11326356

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   11/220а-2007                                   Головуючий у 1-й інстанції:   Бобров Ю.М.  

Суддя-доповідач:  Заяць В.С.


У Х В А Л А

Іменем України

"16" вересня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                   Зайця В.С.,

                  Суддів:                                                     Земляної Г.В.,

                                                                                   Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області на постанову Господарського суду Чернігівської області від 02 жовтня 2007 року по справі за позовом відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок»про стягнення суми санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок»про стягнення 9 008,88 грн. адміністративно-господарських санкцій за недотримання у 2006 році передбаченого законодавством нормативу робочих місць інвалідів та 198,90 грн. пені за порушення терміну сплати санкцій.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 02 жовтня 2007 року в задоволені позову відмовлено.

На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.

З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок»створене 23.12.1991 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Згідно форми державної статистичної звітності № 10 –ПІ поштова –річна “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2006 рік, поданої відповідачем до Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) СТОВ „Світанок” складала 90 осіб. Річний фонд оплати праці штатних працівників –202,7 тис. грн. Кількість інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону № 875, становить 4 особи. Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –0 осіб

Також судом встановлено, що СТОВ „Світанок” протягом 2006 р. щомісячно надавало інформацію про наявність вакансій за формою № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій” (копії долучені до матеріалів справи) та повідомляло про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач на протягом 2006 року здійснив передбачені чинним законодавством заходи щодо створення  умов для працевлаштування інвалідів та заходи щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів. Суд також врахував, що відповідно до законодавства України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладено на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія вважає за можливе погодитись з огляду на слідуюче.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 2 даної статті, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Частиною 3 даної статті передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч. 3 ст. 18 вказаного Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 Положення  про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 року, підприємства інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Пунктом 14 зазначеного Положення також передбачено, що підприємства, зокрема, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 року затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)», яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій звітів про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках, які були подані відповідачем до Куликівського районного центру зайнятості  Черкаської області за станом на січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2006 року, СТОВ «Світанок» повідомляло про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для такої категорії громадян як інваліди.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, відповідно до листа Куликівського районного центру зайнятості, протягом 2006 р. за послугами з працевлаштування інваліди, які б відповідали вимогам вказаних вакансій, до центру зайнятості не звертались. Центром зайнятості з метою працевлаштування до СТОВ „Світанок” інваліди не направлялись.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскільки, відповідач здійснив всі передбачені законодавством заходи щодо інформування про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів, а відповідно до листа Куликівського районного центру зайнятості особи з обмеженими фізичними можливостями до центру зайнятості з питань працевлаштування на підприємстві відповідача не звертались та на обліку не перебували, то підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду –без  змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254  КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 02 жовтня 2007 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                            _____________________В.С. Заяць

                      Судді:                                                                   _____________________Г.В. Земляна

                                                                                                    _____________________Ю.І. Цвіркун


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація