ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-4180/10/2370
29.09.2010 р. м. Черкаси
08 год. 25 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Смілянця Е.С.,
при секретарі Шалько І.П.,
за участю:
представника відповідача: ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Каневі про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось управління Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області, в якій просить:
- визнати неправомірними дії виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Каневі, щодо відмови у прийнятті до відшкодування суми коштів на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги за період квітень - липень 2010 року в розмірі 59293 грн. 64 коп.
- стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Каневі не прийнятих до заліку 59293 грн. 64 коп., які були виплачені позивачем як державна адресна допомога.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак при подачі позовної заяви до суду позивачем заявлено клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідно до положень частини 4 статті 122 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу без участі позивача.
Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнав, мотивуючи це тим, що відповідно до законодавства, яке регулює спірні правовідносини, відшкодування щомісячної державної адресної допомоги не належить до виплат, що підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України. Крім того ОСОБА_1 пояснив, що спори, які виникають мім позивачем та відповідачем щодо відшкодуванню коштів, повинні вирішуватися між їх центральними органами, тому просить суд повністю відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши доводи представника відповідача та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає із нижчезазначених підстав.
Управління Пенсійного фонду України в Канівському районні в квітні –липні 2010 року подало до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Каневі акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. В даних актах позивач зазначив до відшкодування також витрати пов’язані з виплатою щомісячної державної адресної допомоги, передбачені постановою КМУ «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян»№ 265 від 26.03.2008 року. Такі витрати складали 59293 грн. 64 коп.
Не погоджуючись з відшкодуванням витрат пов’язаних з виплатою та доставкою щомісячної державної адресної допомоги, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Каневі, складено таблиці розбіжностей у яких зазначено, що ним не враховані суми витрат на виплату та доставку даної державної адресної допомоги на вище зазначену суму. Таблиці розбіжностей підписані представниками обох фондів.
Відповідно ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплат здійснюється органами Пенсійного фонду України. Ця норма стосується і призначення та виплат пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Починаючи з 1 квітня 2001 року з набранням чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 22.09.1999 року №1105-XIV (далі –ЗУ №1105) на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсії по інвалідності в зв’язку з втратою годувальника.
Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
У відповідності до п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві»від 22.02.2001 року, який набув чинності з 01.04.2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Статтею 21 ЗУ № 1105 визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
Постановою КМУ «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян»№ 265 від 26.03.2008 року визначено, що:
- у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів (п.1 Постанови);
- у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму (п.2 Постанови);
- виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога (п. 4 Постанови).
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаною з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року №5-4/4 (далі –Порядок).
Відповідно п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складають акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Акт), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню. На підставі Акту узгоджується Довідка про відшкодування (Головним управлінням Пенсійного фонду та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування»), згідно якої на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України (це передбачено пунктами 6 та 7 Порядку).
Таким чином, зазначеним Порядком передбачено перерахування відповідних коштів на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, тобто даний спір повинен вирішуватися за позовом центральних органів сторін.
Щодо визнання дій відповідача неправомірними суд зазначає, що з урахуванням неналежного складу сторін, а також віднесення питань щодо відшкодування оспорюваних витрат до компетенції центральних органів відповідних фондів, вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 17, 19, 49, 51, 71, 79, 86, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 257 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову поданого управлінням Пенсійного фонду України в Канівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Каневі, щодо відмови у прийнятті до відшкодування суми коштів на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги за період квітень - липень 2010 року в розмірі 59293 грн. 64 коп. та стягнення даних коштів відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду відповідно до положень статей 185 –187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Е.С. Смілянець
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 4 жовтня 2010 року.