Справа № 2-13297    2010   рік

                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 вересня  2010 року            Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання  Вангородській О.С. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті  Білій Церкві справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України у м.Білій Церкві про визнання права на проведення перерахунку доплати до пенсії і  зобов’язання відповідача провести нарахування і виплату доплати до пенсії,-

                                          В С Т А Н О В И В:

       Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  вона має право як непрацюючий  пенсіонер  на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але відповідачем вказана доплата проводиться в значно нижчому розмірі, провести перерахунок відповідач відмовляється.  А тому позивач просила суд визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку вказаної доплати до її пенсії, визнати за нею право на проведення перерахунку доплати в розмірі мінімальної заробітної плати та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату доплати до пенсії за ст.39 Закону в розмірі мінімальної заробітної плати з 01.01.2008 року.

      В судовому засіданні позивач  підтримала позовні вимоги.

      Представник відповідача до суду не з’явився, але суду надано письмові заперечення відповідача на позов та лист щодо розгляду справи без участі представника управління ПФУ.

       Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

        Законом України від 18.02.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних  із соціальними виплатами», який набув чинності з 10.03.2010 року,  було внесено зміни до ч.1 ст.15 ЦПК України стосовно того, що  спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат суди розглядають у порядку  цивільного судочинства.  

          Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України серед способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання незаконними  рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

         Так, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в  управлінні ПФУ у м.Білій Церкві як непрацюючий  пенсіонер, та одержує пенсію за віком,  що стверджується поясненнями позивача, копією пенсійного посвідчення, не заперечується відповідачем.

         З матеріалів справи також вбачається, що позивач  зареєстрована і постійно проживає в м.Білій Церкві, яке згідно постанови КМ України   за №  106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/  віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, належить до числа потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, що слідує з копії посвідчення, виписки з паспорта.

        Відповідно до ч.2  ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» /в редакції до 01.01.2008 року/  пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення , підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

         А згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

      -у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.

      Отже, непрацюючі пенсіонери  відповідно до Закону мали право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

     Судом також встановлено, що вказана доплата до пенсії позивача проводиться відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп.,  передбаченому постановою КМ України  від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що вбачається з відмови відповідача при зверненні позивачки з вимогою провести відповідний перерахунок.

   При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

    Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

    Розмір доплати до пенсії, визначений вказаною вище постановою КМ України, суперечить вимогам ст.39 Закону та іншим нормам Законів.

   Але, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то виходячи з загального принципу пріоритетності нормативноправових актів, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст.39 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та положення Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанови КМ України .

  Так, в разі колізії між нормативно-правовими актами КМ України та Законами України застосуванню підлягають саме  положення Законів України, які є актами вищої юридичної сили.

Слід зазначити, що дію положень ст.39 вказаного Закону було зупинено на 2006 рік і на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законами  України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.

 За рішенням  Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

  Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Крім того, в п.5 зазначеного рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

 Відповідно до п.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у Закон  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було внесено наступні зміни, а саме:  частину першу та другу статті 39 замінено однією частиною такого змісту: громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених КМ України, у зв’язку з цим частину третю вважати частиною другою.

   Тобто, відповідно до цих змін виплата доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам за проживання на території радіоактивного забруднення з 01.01.2008 року не передбачена.

    Але за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 визнано неконституційними деякі положення Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в т.ч. і п.28 розділу 2 Закону, відповідно до якого були внесені зміни до ст.39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто, після цього стаття 39 діє в старій редакції, яка була чинною до вказаних змін.

 Згідно ст.76 Закону України «Про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визначено такий розмір мінімальної заробітної плати: з 1 січня -400 грн., з 1 квітня -420 грн., з            1 липня-440 грн., з 1 грудня -460 грн.

  Згідно ст.59 Закону України«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визначено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2008 року-515 грн., з 1 квітня -525 грн., з 1 жовтня -545 грн., з 1 грудня -605 грн.

   За ст.55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  установлено з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 грн., з 1 квітня -625 грн., з 1 липня -630 грн., з 1 жовтня-650 грн., з 1 грудня -669 грн. на місяць.

 Але Законом України від 06.11.2009 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» внесено зміни до ст.55 вказаного Закону, а саме: слова і цифри «з 1 грудня 2009 року-669 гривень» замінено  словами і цифрами «з 1 листопада 2009 року-744 гривні».

Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року встановлено такий розмір мінімальної заробітної плати: з  1 листопада 2009 року-744 грн., з 1 січня 2010 року-869 грн., з 1 квітня -884 грн., з 1 липня-888 грн., з     1 жовтня-907 грн., з 1 грудня-922 грн.

Ст.53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» визначено такі ж розміри мінімальної заробітної плати.

  Отже, з врахуванням всього наведеного суд приходить до висновку, що позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно.

  Суд вважає, що право на доплату до пенсії на рівні однієї мінімальної заробітної плати позивач набула  з 22.05.2008 року, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом вказаного вище рішення, оскільки за ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто, в 2008 році до 22.05.2008 року вказана доплата до пенсії позивача здійснювалася відповідно до чинного законодавства, оскільки Закони про Державний бюджет України, якими було внесено відповідні зміни, та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є актами одного органу законодавчої влади-Верховної Ради України  і  актами однакової юридичної сили, а діюче законодавство не містить норм, які б встановлювали пріоритетність одних Законів над іншими, але загальновизнаним є принцип, згідно якого при наявності двох різних Законів, які регулюють спірні правовідносини, застосуванню підлягає той, який прийнятий пізніше.

Отже, з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року доплата до пенсії позивача в розмірі 5 грн.20 коп.  проводилася органами ПФУ у відповідності з вимогами законодавства.

Таким чином, з врахуванням всього наведеного вище, виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що позивач має право на одержання вказаної доплати до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати згідно ст.39 Закону з 22.05.2008 року по 30.11.2008 року та з 01.01.2009 року,  оскільки з 01.12.2008 року по 30.12.2008 року позивач працювала, дія норм ст.39 вказаного вище Закону на 2009-2010 роки не зупинялася.

 При цьому суд вважає, що посилання на відсутність коштів для  фінансування  вказаних виплат, на що вказує відповідач в письмових запереченнях,  не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки принцип верховенства права, закріплений в  Конституції України, означає, що якщо держава схвалила певну концепцію, то дії державних органів вважатимуться протиправними, якщо вони відступатимуть від такої політики.

                    Крім того, у рішеннях Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання  щодо реалізації права громадян на соціальний захист, зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і  складовою конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, а тому звуження змісту та обсягу цього права не допускається.

Оскільки  з 10.03.2010 року  справи із соціальних правовідносин підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, то при розгляді цих справ застосовуються положення про позовну давність, визначену нормами ЦК України.

За ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

                   За ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність  застосовується судом лише за заявою сторони  у спорі,  зробленою до винесення ним рішення.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене суд вважає за можливе визнати за позивачем право на проведення такого перерахунку за період з 22.05.2008 року по 30.11.2008 року та з 01.01.2009 року і зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплату цієї доплати за вказаний період , виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

На підставі ст.4 п.18  Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнена  від сплати держмита /судового збору/ на користь держави, відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі п.34 ст.4 цього Декрету.

 Керуючись ст.ст.19, 113 Конституції України, ст.ст.16, 257 ЦК України, ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішеннями Конституційного Суду України  від 09.07.2007 року № 6-рп, від 22.05.2008 року  № 10-рп,  Законами  України «Про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України від 06.11.2009 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст.10,60,79,88, 212-215 ЦПК України, суд,-

                                      В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України в м.Білій Церкві щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22 травня 2008 року по 30 листопада 2008 року та з                   1 січня 2009 року.

                   Визнати за ОСОБА_1 право на проведення перерахунку доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, встановленої ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  в розмірі мінімальної заробітної плати з 22 травня 2008 року по 30 листопада 2008 року та з 1 січня 2009 року.

                    Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України у м.Білій Церкві провести перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення, встановленої ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  в розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно в розмірах, визначених в Законах про державний бюджет України на  відповідний рік, за період з 22 травня 2008 року по 30 листопада 2008 року та з 1 січня 2009 року  з врахуванням виплачених сум.

 Від сплати судового збору сторони  звільнити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                                             Суддя                              Дмитренко А.М.