ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

06 жовтня 2010 р.                       м.Вінниця          Справа № 2-а-3524/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

при секретарі судового засідання:   Балан Марині Анатоліївні  

за участю:

представника позивача :   Качурішина Олександра Васильовича

у відсутність відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Лівобережного міжрайонного центру зайнятості - робочого  органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття      

до:   ОСОБА_2  

про: стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та  вартості  наданих  соціальних послуг в сумі  1426 грн. 79 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Лівобережний  міжрайонний  центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування  України   на  випадок безробіття звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача незаконно отриманої допомоги по безробіттю та  вартості  наданих соціальних послуг в сумі  1426 грн. 79 коп.

Позов мотивований, зокрема, тим, що відповідач, перебуваючи на обліку в районному центрі зайнятості  та отримуючи допомогу по безробіттю, був працевлаштований на ТОВ "МУР", однак дану інформацію приховав. Відповідачу було запропоновано повернути отримані кошти допомоги по безробіттю, однак, кошти в сумі 1426 грн. 79 коп. залишились неповернутими, що стало підставою для  звернення з даним позовом до суду.

Представник позивача в судовому  засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач в судові засідання не з’являвся хоча про час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином,  шляхом направлення поштової  кореспонденції на адресу за якою зареєстрований відповідач (АДРЕСА_1) та за адресою наданою адресно-довідковим сектором  ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області (АДРЕСА_2, м. Вінниця). Однак,  поштові відправлення повертались до суду з відмітками поштового відділення зв’язку: «за закінченням терміну зберігання», «за зазначеною адресою не проживає».

У відповідності ж до  положень  частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно частини  4 статті 128 КАС України у  разі  неприбуття   відповідача   -   суб'єкта   владних повноважень,  належним  чином повідомленого про дату,  час і місце судового розгляду,  без поважних причин або без  повідомлення  ним про  причини  неприбуття  розгляд справи не відкладається і справуможе  бути  вирішено  на  підставі  наявних  у  ній  доказів. Ці ж наслідки  застосовуються  у  разі  повторного  неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна  справа  має  бути  розглянута і вирішена протягом  розумного  строку,  але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі,  якщо  інше  не  встановлено  цим  Кодексом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач тричі не прибув в судове засідання,   суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та  розглянувши докази в їх сукупності, суд -                                                       

                                                                 ВСТАНОВИВ:

Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно статті 12 Закону України виконують органи державної служби зайнятості.

У відповідності до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” об’єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону.

Згідно статті  2 Закону України “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.   

Як вбачається з матеріалів справи, 04 лютого 2009 року ОСОБА_2 зареєстрований в Лівобережному міжрайонному  центрі зайнятості м. Вінниці, як такий що шукає роботу.

11 лютого  2009 року відповідачем  подано заяву  про призначення  допомоги  по безробіттю та надання статусу безробітного.

Відповідно до статей 22, 23 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” відповідачу виплачувалась  допомога по безробіттю з 11.02.2009 року по 09.08.2009 року.

На  виконання  пункту 4  Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати  матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві праці та  соціальної політики України 12.03.2009 року № 232/16248 було зроблено запит  до  Державної податкової  адміністрації України, з відповіді якої вбачалось, що    громадянина ОСОБА_2 працював в  ТОВ «МУР».

Під час проведення перевірки дотримання Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, працівниками центру зайнятості  направлено запит на  підприємство для  підтвердження  або  спростування факту роботи  громадянина ОСОБА_2 в  ТОВ «МУР».

Своєю відповіддю ТОВ «МУР»підтвердило, що відповідно до наказу № 74 від  24.03.2008 року  громадянин ОСОБА_2 був прийнятий на роботу маляром –штукатуром та звільнений  з займаної посади  за власним бажанням  з 20.05.2009 року. Вказані обставини зафіксовані в  Акті  "розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно  до Закону України "Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"  № 145  від  24.03.2010 року.

23.03.2010 року директором Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці   відпоівідно до  пункту 5 частини  2 статті 12 та  пунктів 2,3 статті 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, пункту 7 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати  матеріального забезпечення безробітним та на підставі акту розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення № 145 від 24.03.2010 року було видано наказ №214/10 "Про повернення коштів, виплачених на підставі документів, що містять неправдиві відомості".

У відповідності до пункту 2 статті 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. А пунктом 3 статті 36 цього Закону передбачено, що сума   виплаченого   забезпечення   та   вартості  наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі  наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 безпідставно отримав  кошти в сумі 1426 грн. 79 коп. допомоги по безробіттю за час перебування на обліку в Лівобережному  міжрайонному  центрі зайнятості м. Вінниці.

Відповідно до  статей 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач станом на день розгляду спору добровільно заявлену суму отриманої допомоги по безробіттю не сплатив,  позовні вимоги  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки органи Фонду загальнообов’язкового  державного соціального страхування України на випадок безробіття  звільнені від їх сплати у встановленому порядку, а стаття 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даному випадку.

Керуючись ст.ст.35, 70, 71, 79, 86, 94, 122,128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_3; АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Лівобережного міжрайонного  центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (вул. Привокзальна, 28,  м. Вінниця, р/р 37178304900005 УДК у Вінницькій області, МФО 802015, код одержувача 20097728) 1426 (одна тисяча  чотириста двадцять шість) грн. 79 коп. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено:   11.10.10  

Суддя          Воробйова Інна Анатоліївна

   06.10.2010