Копія                                     Справа № 2-3426/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого – судді – Таргоній Д.О.,

при секретарі – Фоменко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення участі у вихованні дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просить винести рішення, яким зобов’язати відповідача – ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у спілкуванні з сином – ОСОБА_3 та визначити порядок його спілкування з сином наступним чином: кожну суботу та неділю з 10:00 год. ранку суботи до 18:00 год. вечора неділі, а також в період літніх канікул з 10 червня по 20 серпня кожного навчального року з правом вивезення дитини для оздоровлення та відпочинку.

В обгрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини.

23.11.1995 року між ним та відповідачкою був зареєстрований шлюб.

26.10.2009 року згідно рішення Солом’янського районного суду м. Києва шлюб розірвано.

Від шлюбу вони мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу залишився проживати разом з матір’ю.

Влітку 2009 року, коли подружні стосунки між ними вже були фактично припинені, відповідачка почала чинити йому перешкоди у спілкуванні з сином, змінила телефонний номер, щоб він не міг з ним зв’язатись, не повідомляє йому нову адресу проживання, психологічно тисне на дитину, шляхом зведення на батька наклепу. Наразі він може бачитися з сином тільки коли приїздить до нього в школу після уроків.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали у повному обсязі позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на наступне.

Починаючи з весни 2009 року, коли сторони почали проживати окремо, позивач не цікавився життям сина, не надавав будь-якої матеріальної допомоги, не відвідував батьківські збори в школі, не намагався провести час з сином, тобто, не приймав ніякої участі у його вихованні.

Відповідачка в судовому засіданні пояснила також, що позивач ніколи не звертався до неї особисто з питанням стосовно виховання сина або спілкування з ним. Натомість, він приходив до сина в школу, де, при спілкуванні з дитиною, ображав її, як матір,  негативно відзивався про неї.

Відповідачка зазначила також, що їх син, якому вже 12 років, з власної ініціативи не бажає спілкуватись на даний час з батьком, оскільки травмований розлученням батьків і ображений на батька  через те, що той залишив сім’ю і знайшов собі іншу жінку.

Представник відповідача зауважила, що той порядок участі у вихованні, який запропоновано позивачем, не відповідає інтересам дитини та відповідачки, порушує їх права. Даним порядком не враховано, що дитина є членом збірної футбольної команди, тренування відбуваються майже кожен день, крім того трапляються часті виїзди для участі футбольної команди у змаганнях.

Представник третьої особи – Органу опіки та піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, в судовому засіданні підтримав частково вимоги позивача, вказуючи на те, що Комісією з прав дитини виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради, як органом опіки та піклування, складено висновок  щодо визначення способу участі батька – ОСОБА_1 у вихованні сина, оскільки між батьками згоди досягнуто не було. При цьому, орган опіки та піклування, затверджуючи вказаний висновок, враховував рівність батьків щодо участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.    

Заслухавши сторін по справі, їх представників, свідків, пояснення спеціаліста – психолога, дослідивши та оцінивши в сукупнсоті докази по справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 23 листопада 1995 року, який було розірвано рішенням суду 26.10.2009 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народився син ОСОБА_3  (а.с.5).

На даний час хлопчик проживає спільно з матір’ю - відповідачкою по справі за адресою: АДРЕСА_1, де створені для дитини належні умови виховання, навчання та розвитку.  

Позивач ОСОБА_1 звертався в досудовому порядку до Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації для вирішення питання про визначення його участі у вихованні сина.  

У відповідності до Висновку Комісії з прав дитини, виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської РДА), як органу опіки та піклування, від 26.08.2010 року визначено порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні свого сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, наступним чином: спілкуватись з сином щосуботи або щонеділі з 10:00 год. до 15:00 год.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні позивач не надав суду належних доказів стосовно тієї обставини, що відповідачка ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином. Крім того, відсутність перешкод з боку матері для спілкування батька з сином в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5

Допитана в судовому засіданні психолог Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, пояснила суду, що в ході проведеної нею бесіди з ОСОБА_3, з’ясовано, що він на даний час займає має позицію відстороненості та нейтральності щодо конфлікту, який виник між батьками. ОСОБА_6 зазначав, що йому важко на даний час спілкуватись з батьком, оскільки замість прояву цікавості щодо його особистого життя, успіхів у навчанні, здоров’я, батько лише постійно ображає матір, а темою таких спілкувань завжди є скарги на матір та негативне ставлення батька до неї.

Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.  

Згідно ч. 1 ст. 159 Сімейного Кодексу України, якщо  той  із  батьків,  з  ким  проживає  дитина,  чинить перешкоди тому з батьків,  хто проживає окремо,  у  спілкуванні  з дитиною  та  у  її  вихованні,  зокрема  якщо  він  ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування,  другий  із  батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

В даному випадку, на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом, ні органом опіки та піклування, ні судовим рішенням, не було визначено порядок участі батьків у вихованні сина – ОСОБА_6, тому не може йти мова про те, що відповідачка чинила перешкоди позивачу у спілкуванні з сином, ухиляючись від виконання такого рішення.

Частиною 2 зазначеної статті визначено, що суд  визначає  способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку,  відвідування  дитиною  місця  його  проживання тощо), місце  та  час  їхнього спілкування.

За таких підстав, з урахуванням висновку, наданого Органом опіки та піклування, а також виходячи з того, що позивач має рівні права на участь у вихованні сина, враховуючи складні обставини: негативне ставлення, на даний час, ОСОБА_6 до батька;  вік дитини; те, що минув значний проміжок часу після останнього спілкування батька з сином та втрачено  тісний зв’язок між ними; те, що для налагодження стосунків між ними потрібні певні зусилля та час, а також, враховуючи вкрай негативні стосунки між самими батьками, суд вважає можливим задовольнити позов частково та визначити порядок спілкування позивача з дитиною у вигляді періодичних побачень за місцем проживання позивача ОСОБА_1 два рази на місяць, а саме кожної першої та третьої суботи або неділі кожного місяця з 10 год. до 19 год., та два тижні спільного відпочинку з дитиною у період літніх канікул

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 157, 159 Сімейного Кодексу України,               ст. ст. 10, 15, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд –  .

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з  дитиною – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3,  у вигляді періодичних побачень за місцем проживання позивача два рази на місяць, а саме кожної першої та третьої суботи або неділі кожного місяця з 10 год. до 19 год., а також два тижні спільного відпочинку з дитиною у період літніх канікул.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 27 (двадцять сім) гривень.

У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через  Оболонський районний суд  м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення.

Суддя:             (підпис)

З оригіналом згідно,

Суддя:                         Таргоній Д.О.