№ 2-6128/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

7 жовтня   2010 року                                                                м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого-судді                                                             Мазурик О.Ф.,

секретаря                                                                             Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Голосіївської районної в м. Києві ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика Киянка», третя особа: Комунальне підприємство «ЖЕО-103» Голосіївської районної в м. Києві ради про визнання розпорядження про надання житла та ордеру недійсним,

                                           В С Т А Н О В И В :

В серпні 2010 року позивачі звернулися з позовом про визнання розпорядження Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації   № 752 від 03.08.2005 року  в частині надання кімнати 6-а в загальній квартирі АДРЕСА_1 на родину ОСОБА_6 протиправним, визнання ордеру    № 2157 від 09.08.2005 року, виданого на ім’я ОСОБА_3 недійсним  та визнання спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ЗАТ «ТФ «Киянка» про надання житлових приміщень працівникам цього підприємства, в частині надання кімнати 6-а в квартирі АДРЕСА_1 на родину ОСОБА_3 недійсним.

 В обґрунтування позовних вимог зазначали, що  позивачі та відповідачі проживають у загальній (комунальній) квартирі АДРЕСА_1, яка  складається з двох житлових кімнат. Кімнату площею 14,8 займають позивачі, а кімнату № 6А, площею 14,7 м.кв. займають відповідачі.

До 1997р. вказаний житловий будинок мав статус гуртожитку та належав ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка». Відповідно до рішення № 1615 від 13.10.1997р. КМДА  він був переданий до комунальної власності Московського району м. Києва.

Розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації  № 52 від 03.08.2005р. «Про надання житлової площі працівникам підприємств, організацій та установ» затверджено спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету ЗАТ «ТФ «Киянка» про надання житлових приміщень працівникам цього підприємства, зокрема, кімнати № 6-а в квартирі АДРЕСА_1 родині ОСОБА_3, а кімнату № 5-а в тій же квартирі позивачам.

На підставі даного розпорядження позивачам було видано ордер № 2159 серії Б від 11.08.2005р. Відповідачам був виданий ордер № 2157 від 09.05.2005р.

Зазначили, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2010 року, залишеного в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.08.2010 року, визнано протиправним та скасовано розпорядження Голосіївської районної в м. Києві адміністрації № 752 від 03.08.2005 року в частині надання позивачам кімнати № 5-а в кв. № 56, та визнано недійсним ордер № 2159 року  від 11.08.2005 року про надання позивачам житла. Рішення ухвалено з тої підстави, що обидві кімнати є суміжними і прохідними, і жодна з кімнат не може утворювати окреме ізольоване приміщення.

В судовому засіданні позивачі  та їх представник позовні вимоги, з підстав  викладених в позовній заяві, підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі позов не визнали та просили в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідачів - Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та Голосіївської районної в м. Києві ради позов не визнав, пояснив, що житлова площа позивачам та відповідачам надавалась ЗАТ ТФ «Киянка», на той час у сторін заперечень з приводу наданого житла не виникало. Розпорядженням Голосіївської РДА №752 03.08.2005р. сторонам надано жилу площу, яку вони фактично займали. Зазначене розпорядження та ордер видано відповідачам з дотриманням законодавства. Просив у позові відмовити повністю.

Представник відповідача - Закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика Киянка» позов визнала та пояснила, що до 1997 року житловий будинок за адресою пров. Задородний, 5, корп.1 мав статус гуртожитку та належав ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка». Кімнати у цьому гуртожитку надавалися працівникам фабрики із встановленими фанерними перегородками в прохідних кімнатах, які фактично утворювали ізольоване житло. Такі кімнати були надані також і  сторонам у справі. На момент їх вселення у вказані кімнати, в прохідній кімнаті № 5-а, наданій ОСОБА_1, площею 14,8 м.кв. була встановлена фанерна перегородка, яка відділяла частину кімнати, площею 9,5 м.кв. від решти, утворюючі коридор, площею 4,6 м.кв., якій надавав прохід до кімнати № 6-а. Після передачі будинку до комунальної власності Московського району м. Києва сім’ям, що проживали в цьому будинку, районна державна адміністрація почала видавати ордери на займані ними жилі кімнати, в тому числі були видані ордери ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Після отримання ордеру, у кімнаті  № 6-а прописався ОСОБА_4, який там фактично проживав без прописки. ОСОБА_3 бажаючи отримати ізольоване приміщення в 2008 році звернулася до суду про визнання ордеру наданого позивачам недійсним. Рішенням Голосіївського суду м. Києва від 12 січня 2010 року визнано ордер виданий на сім’ю позивачки недійсним. Вважаючи такі дії відповідачів несправедливими просила позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Представник третьої особи -  Комунальне  підприємство «ЖЕО-103» в судове засідання не з’явився. Про місце, час та день  судового засідання третя особа повідомлена належним чином. Заява про згоду на участь у справі від неї не надходила.

За згодою сторін, відповідно до ст. 36 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність третьої особи.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

 З матеріалів справи вбачається, що до 1997 року житловий будинок за адресою провулок АДРЕСА_1 мав статус гуртожитку та належав ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка». Кімнати у цьому гуртожитку надавалися працівникам фабрики із встановленими фанерними перегородками в прохідних кімнатах, які фактично утворювали ізольоване житло.

Рішенням Київської міської ради від 27.12.2001р. №208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва», будинок АДРЕСА_1 було прийнято до комунальної власності. Згідно рішення 8 сесії Голосіївської в м. Києві ради від 14.03.2002р. №8/09, акту прийому-передачі майна з балансу КПЖГ, вказаний будинок з 01.10.2002р. взятий на баланс Голосіївської районної в м. Києві ради.

Розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації № 752 від 03.08.2005 року «Про надання житлової площі працівникам підприємств, організацій та установ», затверджено спільні рішення адміністрації та профкому ЗАТ ТФ «Киянка» про надання житлових приміщень працівникам цього підприємства, зокрема, надано кімнату № 5-а в загальній квартирі АДРЕСА_1 на родину з двох осіб  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ., без зняття з квартирного обліку; надано кімнату № 6-ав загальній квартирі № 56, житловою площею 14,7 кв.м. по АДРЕСА_1 на родину з трьох осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, без зняття з квартирного обліку

На підставі вказаного Розпорядження Голосіївської РДА 09.08.2005року ОСОБА_3 на сім’ю з 3 осіб - її та двох синів - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 видано ордер № 2157 серії Б на жиле приміщення, жилою площею 14.7 кв.м., що складається з 1 кімнати в комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_1 на сім’ю з 2 осіб - її та сина - ОСОБА_2 на підставі зазначеного Розпорядження Голосіївської РДА, 11.08.2005 року видано ордер № 2159 серії Б на жиле приміщення, жилою площею 14,8 кв.м., що складається з 1 кімнати в комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2010 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва, встановлено, що кімнати які займаються сторонами у справі зв’язані спільним входом.

Відповідно до ст. 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнаний недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу поліпшення житлових умов, порушення прав інших громадян, або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірні дії службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також у інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Згідно ст. 63 ЖК України, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (ч. 1 ст.48 ЖК), частина кімнати або кімната, зв’язана з іншою кімнатою спільним входом.

Отже, суд дійшов висновку, що ордер виданий відповідачам з порушенням ст. 59 ЖК України - з порушенням порядку і умов надання житлових приміщень, а саме - на жиле приміщення, яке згідно ст. 63 ЖК України не може бути предметом договору найму.

Видачею відповідачам ордеру хоча на ізольоване жиле приміщення - кімнату № 6-а, площею 14,7 м.кв.,  але яка  зв’язана спільним входом з кімнатою № 5-А, порушено права позивачів на користування наданим їм житлом.

Відповідно до ст. 59 ЖК України, вимогу про визнання ордеру недійсним може бути заявлено протягом 3 років з дня його видачі.

Суд вважає, що строк заявлення вимоги про визнання ордеру недійсним, як і строк звернення з вимогою про визнання Розпорядження №752 від 03.08.2005р. недійсним позивачами  не пропущено, оскільки про порушене право вони дізналися з моменту ухвалення Голосіївським районним судом м. Києва рішення у цивільній справі між тими самими сторонами.

Суд не застосовує наслідки визнання ордеру недійсним, передбачені ст. 117 ЖК України, оскільки відповідачі ОСОБА_6 вселилися і постійно проживали у відповідному жилому приміщенні до видачі на нього ордеру, відповідна позовна вимога не заявлялася.

У зв’язку із задоволенням вимоги про визнання ордеру недійсним, підлягає задоволенню вимога щодо визнання протиправним та скасування розпорядження № 752 від 03.08.2005р. Голосіївської РДА в частині надання відповідачам  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 кімнати № 6-а, житловою площею 14,7 м.кв., в загальній квартирі АДРЕСА_1

             Відмовляючи позивачам в задоволенні позовних вимог про визнання спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ЗАТ «ТФ «Киянка» про надання житлових приміщень працівникам цього підприємства, в частині надання кімнати 6-а в квартирі АДРЕСА_1 на родину Ніколенко недійсним суд виходив з наступного.

             Згідно вимог, передбачених статями 10, 60 ЦПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обов’язок подання доказів покладено на сторін, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Оскільки позивачами належних та допустимих доказів на підтвердження вимог до ЗАТ «ТІ «Киянка» не надано, суд вважає їх необґрунтованими, а тому вони не підлягають задоволенню.

На підставі  п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, ст. 58, 59, 63  ЖК України, керуючись  ст.ст. 3, 11, 57, 60, 212-215, 218, 223  ЦПК України, суд

                                           В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Голосіївської районної в м. Києві ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика Киянка», третя особа: Комунальне підприємство «ЖЕО-103» Голосіївської районної в м. Києві ради про визнання розпорядження про надання житла та ордеру недійсним – задовольнити частково .

Визнати Розпорядження Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 752 від 03.08.2005 року в частині надання кімнати № 6-а в загальній квартирі АДРЕСА_1, корус 1 в м. Києві на родину з трьох осіб ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 – незаконним та скасувати.

Визнати ордер № 2157 від 09.08.2005 року, виданий ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 – недійсним.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

          Суддя