Справа № 2-180/2010 р .

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    08 жовтня 2010 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Гнипа О. І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

за участю:

представників позивача Прозорової О. С., Белянка О. П.,

відповідача ОСОБА_3,

співвідповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, співвідповідач – ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В :

    Позивач, публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» , подав до Семенівського районного суду Чернігівської області позов до відповідача, ОСОБА_3 , у якому просив стягнути з даного відповідача на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/1437/82/069781 від 09 червня 2008 року у розмірі 9020 гривень 43 копійки. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позові зазначив про те, що 09 червня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 010/1437/82/069781 про надання кредиту (кредитної лінії) у сумі 12000 гривень 00 копійок строком на 24 місяці з 09 червня 2008 року по 09 червня 2010 року, зі сплатою 26,9 процентів річних за користування кредитними коштами. Згідно законодавства за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, зобов’язання має виконуватися сторонами належним чином у встановлені строки, а договір є обов’язковим для виконання. Позивач свої зобов’язання за кредитним договором № 010/1437/82/069781 від 09 червня 2008 року виконав і надав позичальнику кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується випискою з історії руху коштів по рахунку. Відповідно до положень кредитного договору позичальник зобов’язався до 20 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отриманого кредиту, сплачувати не менше 5 процентів від залишку заборгованості за кредитом до повного погашення та сплачувати проценти,  нараховані за останній процентний період. Станом на 27 квітня 2010 року загальна сума заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № 010/1437/82/069781 від 09 червня 2008 року становить 13008 гривень 25 копійок (прострочена сума боргу –  9765 гривень 15 копійок). ОСОБА_4 належним чином не виконує умови кредитного договору № 010/1437/82/069781 від 09 червня 2008 року,  не   сплачує у встановлений строк суму боргу протягом значного періоду. 16 червня 2008 року у забезпечення виконання кредитного договору № 010/1437/82/069781 від 09 червня 2008 року був укладений договір поруки № 26 з фізичною особою ОСОБА_3. Відповідно до укладеного договору поручитель на добровільних засадах взяла на себе зобов’язання у повному обсязі відповідати за зобов’язаннями позичальника перед банком. Згідно із положеннями договору поруки і приписів закону позичальник і поручитель несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, відсотків та пені. Порука діє до повного виконання боргових зобов’язань за кредитним договором. При солідарному обов’язку відповідачів кредитор вправі вимагати виконання як від усіх відповідачів разом, так і від кожного з них окремо. Законодавством установлено, що відповідач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання і повинен сплатити грошову суму кредитору.

    Ухвалою суду у попередньому судовому засіданні до участі у справі як співвідповідача було залучено ОСОБА_4 (а.с. 24).

У ході судового розгляду даної цивільної справи позивач зменшив розмір позовних вимог, подавши до суду відповідну заяву (а.с. 52), у якій через зменшення заборгованості (за липень 2010 року сплачено 1000 гривень, за серпень 2010 року – 700 гривень) просив стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість станом на 14 вересня 2010 року за кредитним договором №010/1437/82/069781 від 09 червня 2008 року у розмірі 7913 гривень 78 копійок.

    Представники позивача за нотаріально посвідченими довіреностями Прозорова Олена Сергіївна та Белянко Олександр Петрович у судовому засіданні позов підтримали повністю та пояснили суду про те, що, на їх думку, позов підлягає задоволенню із стягненням заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_4 до цього часу заборгованість за кредитним договором не погасив.

    Відповідач ОСОБА_3  у судовому засіданні позов по суті визнала, проте пояснила суду, що заборгованість за кредитним договором, на її думку, має бути стягнута лише з ОСОБА_4.

    Співвідповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов визнав та пояснив суду про те, що він погашає заборгованість виходячи зі своїх можливостей.

    Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали цивільної справи, при наявних доказах вважає за необхідне вирішити позов за  наступних встановлених судом обставин.

    09 червня 2008 року ОСОБА_4 уклав з позивачем кредитний договір №010/1437/82/069781 про надання кредиту (кредитної лінії) у сумі 12000 гривень 00 копійок строком на 24 місяці з 09 червня 2008 року по 09 червня 2010 року, зі сплатою 26,9 процентів річних за користування кредитними коштами (а.с. 4-6). Заборгованість ОСОБА_4 перед позивачем за вказаним кредитним договором станом на 25 червня 2010 року становила 9020 гривень 43 копійки (а.с. 7), а станом на 14 вересня 2010 року внаслідок її часткового погашення ОСОБА_4 становить 7913 гривень 78 копійок (а.с. 52).

    ОСОБА_3 є поручителем належного виконання зобов’язань ОСОБА_4  за кредитним договором, про що свідчить укладений між ОСОБА_3 та позивачем договір поруки № 26 від 16 червня 2008 року (а.с. 12-13).

    З ОСОБА_4 вже стягувалася заборгованість за кредитним договором у розмірі 3226 гривень 95 копійок в ідповідно до судового наказу Семенівського районного суду Чернігівської області, виданого 22 липня 2009 року  (а.с. 39). Цей судовий наказ пред’являвся позивачем до примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області і на підставі нього державним виконавцем 18 вересня 2009 року відкривалося виконавче провадження (а.с. 40), яке було закінчене 09 грудня 2009 року з поверненням стягувачеві виконавчого документа через не виявлення майна боржника та самого боржника у Семенівському районі Чернігівської області (а.с. 41, 70-79). 30 вересня 2010 року позивачем згаданий судовий наказ повторно поданий на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області і на підставі нього державним виконавцем 04 жовтня 2010 року повторно відкрите виконавче провадження (а.с. 66). За вищенаведеним судовим наказом коштів позивач не одержував зовсім і наказ на даний час залишається не виконаним (а.с. 67-79).

Виходячи з таких наведених обставин суд убачає за потрібне позов задовольнити частково з таких підстав.

    Всупереч вимог п. п. 2.3, 5.1 кредитного договору № 010/1437/82/069781 від 09 червня 2008 року та положень ст. ст. 526, 530, 612, 629, 1054 Цивільного кодексу України ОСОБА_4 умови кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати процентів позивачу порушуються.

Відповідно до умов п. п. 2.2, 3.1, 4.1 договору поруки № 26 від 16 червня 2008 року та правил ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення ОСОБА_4 зобов’язання, забезпеченого порукою, ОСОБА_3  та ОСОБА_4 відповідають перед позивачем (кредитором) як солідарні боржники.

Згідно з частинами 1, 2, 4 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов’язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов’язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Отже, за викладеним, ураховуючи те, що відповідно до вказаного вище судового наказу кошти позивач зовсім не одержував, він має право пред’явити вимоги про стягнення повністю або частково наявної заборгованості за кредитним договором у розмірі 7913 гривень 78 копійок як до кожного з відповідачів окремо, так і до обох відповідачів разом.

Вирішуючи питання до кого саме з відповідачів і яким чином слід пред’являти вимоги, позивач повинен був керуватися принципами добросовісності, розумності та справедливості, закріпленими у положеннях п. 6 ч.1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України.

Проте, заявляючи вимоги у розглядуваній цивільній справі про стягнення заборгованості лише з ОСОБА_3 позивач вказані принципи порушив, позаяк припустився несправедливого вимагання сплати заборгованості одним лише поручителем при наявному частково платоспроможному боржнику за кредитним договором (про це свідчить динаміка погашення заборгованості, яка зменшилася, як вказано вище, з 9020 гривень 43 копійки станом на 25 червня 2010 року до 7913 гривень 78 копійок станом на 14 вересня 2010 року) .

З таких підстав, у контексті встановлених обставин справи, керуючись приписами ст. ст. 3, 13, 509, 543, 554, 526, 530, 612, 629, 1054 Цивільного кодексу України, суд убачає за потрібне покласти обов’язок сплатити не погашену заборгованість за кредитним договором у розмірі 7913 гривень 78 копійок не тільки на одну ОСОБА_3, а на обох боржників разом, тобто на ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно, таким чином задовольнивши заявлені вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості частково.

Спираючись на сутність правил, закладених у норми ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову шляхом звернення вимог до обох відповідачів, суд вважає за необхідне розподілити стягнення судових витрат за даним рішенням суду окремо з кожного відповідача, стягнувши як з ОСОБА_4 так і з ОСОБА_3 по половині від суми сплаченого позивачем при подачі позову згідно платіжних доручень державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи (а.с. 1-2), виходячи з присудженої суми позову (7913 гривень 78 копійок).

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, співвідповідач – ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 7913 (сім тисяч дев’ятсот тринадцять) гривень 78 копійок заборгованості за кредитним договором № 010/1437/82/069781 від 09 червня 2008 року.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» частку оплачених при подачі позову витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов’язаного з розглядом цивільної справи, в розмірі 60 (шістдесят) гривень 00 копійок.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» частку сплаченого при подачі позову   державного мита в розмірі 39 (тридцять дев’ять) гривень 57 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» частку оплачених при подачі позову витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов’язаного з розглядом цивільної справи, в розмірі 60 (шістдесят) гривень 00 копійок.

    Стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» частку сплаченого при подачі позову   державного мита в розмірі 39 (тридцять дев’ять) гривень 57 копійок.

В решті позову – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                 О. І. Гнип