СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
29 серпня 2006 року | Справа № 20-3/135 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Голика В.С.,
Градової О.Г.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Хавінсон Євгенія Едуардівна, довіреність №14/3148 від 28.08.06;
Анікеєва Ірина Анатоліївна, довіреність №01/82 від 10.01.06;
відповідача: Новікова Інна Василівна, довіреність №15/10-011 від 25.04.06;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 20.06.2006 року у справі № 20-3/135
за позовом Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" (вул. Рибаків, 5,Севастополь,99014)
до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)
про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000012320/0 від 29.12.2005р., № 0000012320/1 від 13.03.2006р.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Севастопольський морський рибний порт" звернулось до господарського суду міста Севастополя до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000012320/0 від 29.12.2005 року, № 0000012320/1 від 13.03.2006 року про застосування штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в частині штрафних санкцій у розмірі 804,76 грн..
Постановою господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 20.06.2006 року у справі № 20-3/135 позов задоволено повністю. Суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством про зовнішньоекономічну діяльність не заборонено зарахування контрагентами зустрічних однорідних вимог.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що, на думку податкової інспекції, у даному випадку було неможливе зарахування, оскільки суднове постачання не може виконувати однакові функції та бути взаємозамінною послугою з послугою по наданню суден у тайм-чартер.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою адміністрацією у місті Севастополі спільно з Державною податковою інспекцією в Гагарінському районі міста Севастополя у період з 01.11.2005 року до 05.12.2005 року було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства у період з 01.10.2004 року до 30.09.2005 року. По результатах перевірки був складений акт №20623/23-00-23 від 12.12.2005 року.
Перевіркою зокрема було виявлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме, позивач не забезпечив надходження валютних коштів відповідно до законодавчо встановлених строків з 16.03.05 до 13.06.05 у розмірі 25,00 доларів США (кількість прострочених днів з 14.06.05 до 25.06.05 - 12 днів), та відповідно встановлених строків з 24.08.05 по 21.11.05 у розмірі 3790,54 доларів США (кількість прострочених днів з 22.11.05 до 05.12.05 - 14 днів).
На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято рішення №0000012320/0 від 29.12.2005 року про визначення Державному підприємству „Севастопольський морський рибний порт" на підставі статті 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 809,31 грн.
Позивач не погодився з зазначеним рішенням податкової інспекції у частині визначення пені в сумі 804,76 грн. та оскаржив його у порядку адміністративного оскарження. Рішенням начальника Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя №1810/10/25-020 від 13.03.2006 року скарга позивача залишена без задоволення, оскаржуване податкове рішення залишено без змін та було прийнято нове рішення за №0000012320/1 від 13.03.2006 року. По результатах подальшого адміністративного оскарження рішенням голови Державної податкової адміністрації у місті Севастополі скаргу позивача було залишено без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2005 року за №110 між Державним підприємством „Севастопольський морський рибний порт" та компанією COWEN MANAGEMENT S A (Багами) укладений договір тайм-чартеру по танкеру „Восточный", та за №90 укладений тайм-чартер по танкеру „Южный". Відповідно до додаткових, угод від 24.11.2005 року строк дії тайм-чартерів №90 та №110 від 01.04.2005 року продовжувався до кінця 2006 року.
23.08.2005 року позивач та компанія COWEN MANAGEMENT S A (Багами) уклали між собою угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої зі сторони судновласника –Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" –виставлені вимоги про сплату фрахту за серпень 2005 року за рахунком №240 від 23.08.05 на суму 69440,00 доларів США, та у свою чергу компанією COWEN MANAGEMENT S A (Багами) виставлені рахунки по витратам судновласника за рахунками на загальну суму 3790,54 доларів США. Відповідно до вищеназваної угоди між сторонами за їх взаємною згодою і відбулося зарахування однорідних вимог саме на суму 3790,54 доларів США.
Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з апеляційної скарги податкової інспекції, відповідач не оспорює право позивача на припинення зобов’язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог у зовнішньоекономічній діяльності, термін виконання яких не наступив, а також вимог, термін виконання яких визначений моментом пред’явлення вимоги. Однак, податкова інспекція посилається на підпункт 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, яким визначено поняття однорідних товарів (робіт, послуг), та вважає, що оскільки угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.09.2005 року, укладеною між позивачем та компанією COWEN MANAGEMENT S A, передбачено зарахування зустрічних однорідних вимог по забезпеченню судновласником (позивачем) суднового постачання та послугу по наданню суден у тайм-чартер для перевезення наливних вантажів за межами кордону України, тому відсутня, на думку відповідача, ознаки однорідності зустрічних вимог.
Однак, судова колегія вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги податкової інспекції у зв’язку з наступним.
Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Згідно з Узагальнюючим податковим роз'ясненням, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації від 03.08.2006 року №450 припинення дебіторської та кредиторської заборгованості між суб'єктами при проведенні розрахунків за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог можливе за обов'язкової наявності певних умов зокрема вимоги повинні бути однорідними (грошові кошти).
Таким чином, висновок податкової інспекції про те, що однорідність зустрічних вимог при припиненні зобов’язань зарахуванням передбачає однорідність товарів (робіт, послуг), є необґрунтованим та не заснованим на законі.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає вимоги апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя безпідставними та не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови господарського суду першої інстанції.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 20.06.2006 року у справі № 20-3/135 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.С. Голик
О.Г. Градова