СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
29 серпня 2006 року | Справа № 2-25/168-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Голика В.С.,
Градової О.Г.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Комунар" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 14.06.2006 року у справі № 2-25/168-2006А
за позовом Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Комунар" (вул. Кримська, 7,Молодіжне, Сімферопольський р-н,97501)
до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Бєлова, 2,Мирне, Сімферопольський р-н,97503)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Навчально-дослідне господарство "Комунар" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001852301/0 від 13.10.2005 року.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 14.06.2006 року у справі № 2-25/168-2006А відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Комунар" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державне підприємство "Навчально-дослідне господарство "Комунар" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки штрафні санкції нараховані на суму податкового боргу, який було списано. Також заявник апеляційної скарги вважає неправомірним висновок суду про те, що податкові органи мають право самостійно визначати призначення платежів платників податків.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 22.08.2006 року у зв’язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддів Дугаренко О.В. та Черткову І.В. на суддів Голика В.С. та Градову О.Г.
У судовому засіданні 22.08.2006 року оголошувалась перерва. Після оголошеної перерви представники сторін не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства державним підприємством „Навчально-дослідне господарство „Комунар” за період роботи з 01.01.2004 року до 30.12.2004 року. По результатах перевірки був складений акт №114/23-02/00487172 від 07.10.2005 року.
Перевіркою було встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині несвоєчасності сплати фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 46276,00 грн.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001852301/0 від 13.10.2005 року про застосування штрафних санкцій в сумі 46276,00 грн. за затримку на 301 календарний день граничного строку оплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 92552,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що, по-перше, підлягає списанню тільки податковий борг, що виник внаслідок обставин непереборної сили, тоді як штрафні санкції нараховані позивачу за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, які він вже сплатив, і вони не є податковим боргом; по-друге, оскільки до прийняття рішення про списання податковий борг продовжує бути, суми, які сплачуються для погашення податкових зобов’язань за інші періоди, повинні зараховуватись на погашення податкового боргу, який виник раніше.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу державного підприємства „Навчально-дослідне господарство „Комунар” на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим підлягаючою задоволенню у зв’язку з наступним.
Згідно з абзацом 3 підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, застосованих до позивача на підставі податкового повідомлення-рішення №0001852301/0 від 13.10.2005 року, у період з 30.09.2003 року до 15.12.2004 року сума штрафних санкцій складає 46276,00 грн. При цьому відповідно до даних особового рахунку платника податку у позивача недоїмка по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку станом на 31.12.2004 року відсутня.
У матеріалах справи містяться рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції №224/24-0 від 16.12.2004 року про списання безнадійного податкового боргу, який виник станом на 03.04.2004 року у зв’язку з форс-мажорними обставинами, а саме фіксованого сільськогосподарського податку на суму 56027,00 грн.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з підпунктом 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 цього Закону підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що оскільки податковий борг позивача було списано, тому безпідставним є застосування податковою інспекцією до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату фіксованого сільськогосподарського податку у сумі 46276,00 грн.
Стосовно висновку господарського суду першої інстанції про те, що оскільки до прийняття рішення про списання податковий борг продовжує бути, суми, які сплачуються для погашення податкових зобов’язань за інші періоди, повинні зараховуватись на погашення податкового боргу, який виник раніше, то судова колегія вважає можливим зазначити наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Закону України „Про державну податкову службу України” посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Діючим законодавством не передбачено право податкового органу самостійно без згоди платника податків або відповідного рішення суду визначати призначення платежу.
Враховуючи викладене, судова колегія знаходить апеляційну скаргу державного підприємства „Навчально-дослідне господарство „Комунар” підлягаючою задоволенню, а постанову господарського суду першої інстанції - скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 195, пунктом 3 статті 198, статтею 202, статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Комунар" задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2006 року у справі № 2-25/168-2006А скасувати.
3. Позов задовольнити.
4. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції №0001852301/0 від 13.10.2005 року.
5. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31111095500002 УДК в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код ОКПО 22301854) на користь Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Комунар" (вул. Кримська, 7,Молодіжне, Сімферопольський р-н,97501; 22301854 МФО 384685, п/р 26007134051002 у ОАО МКБ КРД, м. Сімферополь) державне мито в сумі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту оголошення.
Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.С. Голик
О.Г. Градова