Справа № 11-510/10 Головуючий в 1 інстанції Каліновська В.С.
ст. 368 ч.2 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Міліщук С.Л.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 12 жовтня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді – Міліщука С.Л.,
суддів – Опейди В.О., Оксентюка В.Н.
за участю прокурора – Кухарука В.В.,
захисника – ОСОБА_2,
засудженої – ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи, та адвоката ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 08 червня 2010 року, яким
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Мизове Старовижівського району Волинської області, раніше не судима, одружена, непрацююча, депутат Ківерцівської районної ради,
- засуджена за ст. 368 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбуття основного покарання, якщо вона протягом 2 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї згідно ст. 76 КК України обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти дану інспекцію про зміну місця роботи, проживання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишено попередній – підписку про невиїзд.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 в користь держави судові витрати по справі в сумі 4343 грн. 67 коп. за проведення експертиз.
Арешт, накладений постановою слідчого від 01 грудня 2006 року на майно засудженої ОСОБА_3, а саме: двохповерховий будинок за адресою: м. Ківерці Ківерцівський району, вул. Сагайдачного,18, автомобіль ВАЗ 21140 ДНЗ НОМЕР_1, телевізор «THOMSON» 32WM402, супутникову антену Globo5000, DVD-плеєр «DIMARSON», холодильник ATLANT, мікрохвильову піч «SAMSUNG», - знято, а грошові кошти в сумі 1200 грн., - звернуто в погашення судових витрат.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_3 визнана винною та засуджена за те, що, будучи службовою особою – заступником голови правління Волинської обласної спілки споживчих товариств з питань ринку 23.09.2006 року у своєму службовому кабінеті шляхом вимагання, за виконання в інтересах підприємців ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та приватного підприємства «Ніл» певних дій, а саме своєчасний та повний розрахунок з приватними підприємцями та приватним підприємством «Ніл» за надані послуги в серпні 2006 р., сприянні у їхній підприємницькій діяльності отримала хабар у розмірі 24 000 грн.
В своїх апеляціях:
- прокурор , який брав участь в суді першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи, вказує на призначення ОСОБА_3 надто м’якого покарання. Посилається на неврахування судом тяжкості вчиненого засудженою злочину, розміру хабара, відсутність обставин, які пом’якшують покарання.
Просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_3 6 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на 3 роки з конфіскацією всього майна;
- захисник ОСОБА_2 вважає вирок незаконним та необґрунтованим, оскільки висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. В обґрунтування зазначає, що на досліджуваній експертами фонограмі № 2, на якій зафіксована розмова між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка мала місце 23 вересня 2006 року є ознаки монтажу. Фрагмент розмови, яка відбулась 23 вересня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під час передачі грошей і зафіксована на аудіофайлі № 4 апарату цифрового запису «Олімпус» починається словами «я сьогодні пів години туфлі чистив» та закінчується словами «до побачення» має тривалість 2 хв. 0,4 сек., а фрагмент аналогічної розмови, зафіксований на касетному диктофоні « Соні», на фонограмі № 2 має тривалість 3 хв. 17 сек.. Судом у вироку не наведено переконливих мотивів, чому він поклав в основу вироку одні докази і відхилив інші.
Вважає, що ні органами досудового слідства, ні судом не доведено вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, оскільки вона хабара у ОСОБА_4 не вимагала, будь-якого тиску на нього не чинила, а гроші останній їй приніс щоб передати їх в касу в рахунок погашення його і членів сім’ї боргів за використання електроенергії і водопостачання, оренду приміщення.
Просить вирок суду скасувати та закрити провадження по справі в зв’язку з недоведеністю вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, прокурора, який підтримав свою апеляцію та заперечив апеляцію захисника, засуджену ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_2, які підтримали свою апеляцію та заперечили апеляцію прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати в кримінальних справах дійшла висновку, що апеляції до задоволення не підлягають з наступних підстав.
Вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання та невиконання в інтересах підприємців ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та приватного підприємства «Ніл», з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням хабара, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:
- постановою правління Волинської обласпоживспілки № 8к від 29.11.2005 р. ОСОБА_3 призначена на посаду в.о. заступника голови правління з питань ринку з 01 грудня 2005 року, а постановою №32/1 від23.02.2006 р. обрана на дану посаду ( т.4 а.с. 190,191);
- показаннями свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на досудовому слідстві (відповідно т.1 а.с. 115-117, 118-119 та т.1 а.с. 120-123, т.6 а.с. 27-28), що бухгалтер ОСОБА_7 безпосередньо була підлеглою ОСОБА_3. Рішення про перерахування коштів на рахунок ОСОБА_4 за надані послуги приймалися ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_7, крім того, показала, що 50% заборгованості, тобто 32 тисячі гривень, 21 вересня 2006 року перерахувала ОСОБА_4 і його сину саме за вказівкою ОСОБА_3, яку вона дала їй в своєму службовому кабінеті в присутності ОСОБА_4;
- показаннями свідків ОСОБА_8 та касирів ринку ОСОБА_9, ОСОБА_10, що в каси ринку сплачувались кошти за використані комунальні послуги. Свідок ОСОБА_8, крім того, показала, що плату за оренду торгових місць підприємці вносили тільки через банківські установи, тому що в касовому апараті не були введені відповідні розцінки;
- показаннями свідка ОСОБА_11, що вона проводила ревізію фінансової діяльності Луцького госпрозрахункового ринку і по деяких питаннях облспоживспілки за період з 2002 року по 01 жовтня 2006 року. Заборгованість ОСОБА_4 перед облспоживспілкою була відсутня. Станом на 01 жовтня 2006 року йому були проведені поточні нарахування оплати за використанні комунальні послуги в сумі приблизно 2000 грн., а заборгованість облспоживспілки перед ОСОБА_4 на 01 жовтня 2006 року складала 64 тисячі гривень. По бухгалтерському обліку встановлено, що ОСОБА_4 своєчасно щомісячно сплачував нараховані йому платежі. Документально оренда приміщень, які на ринку використовував ОСОБА_4, на момент проведення ревізії, не була оформлена. Якщо не було проведено оплату за використання приміщень у випадку відсутності, укладених договорів оренди, то це втрачена вигода, а не заборгованість. Без договору оренди не наступають розрахунки і ОСОБА_4 не міг сплатити платежі в касу. Такі суми грошових коштів неможливо провести по бухгалтерському обліку. На рахунку облспоживспілки були гроші і вона мала можливість погасити заборгованість ОСОБА_4;
- показаннями свідка ОСОБА_7 в стадії досудового слідства ( т.1 а.с. 120-123, т. 6 а.с. 27-28) в частині того, що станом на 01 вересня 2006 року заборгованість ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ПП « Ніл» перед облспоживспілкою мала місце в сумі приблизно 2000 грн. за оренду туалетів, витрат по електроенергії і воді, а облспоживспілки перед вищезазначеними підприємцями в сумі 64 тисячі гривень і на рахунку облспоживспілки були достатні кошти, щоб погасити повністю дану заборгованість;
- повідомленнями в.о. голови правління Волинської облспоживспілки від 27.02.2007 року, згідно яких 22 вересня 2006 року на рахунку спілки в «Укрінбанку» на початок робочого дня дійсно знаходилось 109 752, 19 грн.( т.4 а.с. 86), а залишок на кінець робочого дня – 108 441,23 грн. ( т.4 а.с. 88), що підтверджує можливість здійснення повної оплати наданих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ПП « Ніл» послуг в сумі 64 000 грн.;
- повідомленням заступника голови правління Волинської облспоживспілки від 01.02.2007 р. станом на 01.09.2006 року заборгованості перед облспоживспілкою ОСОБА_4 та ПП « Ніл» не мали ( т.4 а.с. 84)
- актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Волинської обласної спілки споживчих товариств № 050-22 від 17.11.2006 р. ( т.3 а.с. 48-51), з якого вбачається, що між даною спілкою та приватними підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ПП « Ніл» 02 січня 2006 року було укладено три договори про надання послуг по прибиранню територій Завокзального та Центрального ринків, оплата яких здійснювалась після підписання актів виконаних робіт до 5 числа наступного місяця. Станом на 01 вересня 2006 року заборгованість ринку облспоживспілки перед вказаними підприємцями була в сумі 64 тисячі грн., а кошти на рахунку спілки були в наявності в сумі 201 594,82 грн.;
- платіжними дорученнями №№735,681 ( т.2 а.с. 249, 252), вилученими відповідно в ТзОВ КБ « Західінкомбанк» та Луцькій філії АТ « Укрінбанк» та протоколом їх огляду в якості речових доказів (т.2 а.с. 253), із яких вбачається, що з рахунків Волинської облспоживспілки 22 вересня 2006 року були перараховані на рахуноки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно 5000 грн. та 27000 грн.;
- протоколом огляду місця події ( т.1 а.с. 11-15) із застосуванням відеозапису та демонстрації даного відеозапису ( т.1 а.с. 16), протоколом його огляду ( т.6 а.с. 51-53), якими зафіксовано, що 23 вересня 2006 року в службовому кабінеті підсудної ОСОБА_3 в приміщенні адміністративної будівлі Завокзального ринку на полиці під столом виявлено газету « Вісті…» в загорнутому вигляді, в якій знаходились дві пачки грошових купюр по 100 грн. в сумі 24 000 грн. При цьому ОСОБА_3 пояснила, що їй нічого не відомо про ці гроші, вона їх від ОСОБА_4 не отримувала, а він їх підкинув, коли вона виходила з кабінету;
- протоколом огляду в якості речових доказів, вилучених під час огляду місця події в кабінеті засудженої: грошових коштів ( т.2 а.с. 27-32), номери та серії яких відповідають врученим ОСОБА_4 згідно протоколу ( т.1 а.с. 22-28) та газети « Вісті центральної спілки споживчих товариств України» ( т.2 а.с. 58-59), які при освітленні лампою ультрафіолетового випромінення відсвічували кольором, характерним для препарату «Промінь-1», балончик з яким був вилучений в приміщенні УБОЗ УМВС України у Волинській області і який застосовувався для обробки грошових купюр, вручених ОСОБА_4 ( т.2 а.с. 219);
- протоколом огляду в якості речового доказу ( т. 2 а.с. 230-231), вилученого згідно протоколу виїмки ( т. 2 а.с. 229) в ОСОБА_3 піджака зеленого кольору, в який вона була одягнена 23 вересня 2006 року і при освітленні якого лампою ультрафіолетового випромінення в нижній частині рукава і рук виявлено сліди спеціальної речовини, яка відсвічується світло-зеленим кольором;
- висновком технічної експертизи документів ( т.1 а.с. 238-240), згідно якої представлені на дослідження та вилучені в ході проведення огляду місця події 240 банкнот номіналом 100 грн. являються аналогічними тим, які знаходяться в офіційному обігу;
- висновками експертиз спеціальних хімічних речовин, згідно яких виявлені на грошових купюрах, вилучених під час огляду місця події, зовнішній сторінці газети «Вісті…» (т. 1 а.с. 247-250) та на частинах піджака, вилученого в засудженої (т.1 а.с. 257-259) нашарування речовини, яка в ультрафіолетових променях має люмінесценцію яскраво-жовтого кольору однорідна зі зразком препарату « Промінь-1»;
- протоколами проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням технічних засобів для негласного аудіозапису на підставі постанови Апеляційного суду № 234т від 21 вересня 2006 року( т.4 а.с. 78-80) та огляду аудіокасети «VS» E-90( т.2 а.с. 224-227), яка була вручена з диктофоном «Соні» ОСОБА_4 згідно протоколу ( т.1 а.с. 20) з метою документування факту отримання хабара ОСОБА_3 і вилучена згідно протоколу ( т.2 а.с. 223), якими зафіксовано факт зустрічі 23 вересня 2006 року в службовому кабінеті, який розміщений в адмінприміщенні ринку по вул. Карпенка-Карого,1 в м. Луцьку, гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_3, під час якої остання отримала в якості хабара 24000 грн., який вимагала за проведення розрахунків та продовження дії договору про надання послуг. До протоколу долучено стенограму розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з якої вбачається, що ОСОБА_4 зайшов в кабінет ОСОБА_3 зі словами, що сьогодні півгодини чистив туфлі, сказав, що приніс обумовлену суму грошей і попросив, щоб його до Нового року «не мучили»;
- протоколом огляду в якості речового доказу – цифрового диктофону « Олімпус» VN-480РС, який був вилучений в ОСОБА_4 згідно протоколу ( т.2 а.с. 39) і який він використовував для запису розмов з ОСОБА_3, з якого вбачається, що на диктофоні містяться звукові файли, записані 12 вересня 2006 року, 18 вересня 2006 року та 23 вересня 2006 року. Прослуховуванням звукозапису від 12 вересня 2006 року та від 18 вересня 2006 року встановлено, що відбувається розмова між чоловіком та жінкою, голоси яких схожі на голоси ОСОБА_4 та ОСОБА_3 При цьому в службовому кабінеті ОСОБА_3, останньою ставиться умова - спочатку ОСОБА_4 перерахують 50%, а після передачі їй 24 000 грн. – буде перераховано другу половину заборгованості. В розмові від 23 вересня 2006 року зафіксовано факт передачі ОСОБА_4 грошей в сумі 28 тисяч гривень, як він сказав помилково, що потім виявилось, для ОСОБА_3 за те, щоб йому дали можливість спокійно працювати до Нового року;
- висновком криміналістичних експертиз матеріалів та засобів відеозвукозапису № 3827/3828/186/356 від 31 січня 2007 року ( т.1 а.с. 211-230), згідно якого на досліджуваних фонограмах, записаних на цифровому диктофоні « Олімпус» зафіксована усна розмова ОСОБА_4 та ОСОБА_3, запис якої проводився в закритому акустичному середовищі, висловлювання співрозмовників спонтанні, непідготовлені. Крім того, встановлено, що зміст розмов тематично виважений, висловлювання послідовні, кількісно та якісно визначені і завершені. Не співпадання змісту розмови та пропадання фраз всередині аудіозапису не виявлено;
- протоколом огляду речових доказів ( т.2 а.с. 224-227), в ході якого було відтворено на касетному програвачі, вчинений на аудіокасеті «VS» E-90 запис розмови 23 вересня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і який відповідає змісту даної розмови і запису її на диктофоні «Олімпус» у відповідності до вищезазначеного висновку експертизи.
Факт перебування ОСОБА_4 наодинці з ОСОБА_3 в її службовому кабінеті зранку 23 вересня 2006 року підтверджується показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14.
Твердження захисника ОСОБА_2 про те, що його підзахисна хабара у ОСОБА_4 не вимагала, будь-якого тиску на нього не чинила, а гроші останній їй приніс щоб передати їх в касу в рахунок погашення його і членів сім’ї боргів за використання електроенергії і водопостачання, оренду приміщення, не заслуговує на увагу.
Як вбачається з матеріалів справи, засуджена неодноразово змінювала свої покази стосовно джерела походження грошей в сумі 24 000 грн. і мети їх отримання. Так, зокрема, в ході огляду місця події 23 вересня 2006 року ОСОБА_3 взагалі заперечила факт отримання грошових коштів від ОСОБА_4, в т.ч. і в якості « боргу»; отримані гроші в сумі 24 тис. грн. при проведені даної слідчої дії добровільно не видала, приховуючи їх. Після виявлення даних грошових коштів ОСОБА_3 заперечила будь-яке своє відношення до них. В ході розгляду справи за скаргою про її затримання за підозрою у вчиненні злочину ( т.4 а.с. 94) і оглянутої судом першої інстанції справи за № 4с-154/2006 р., ОСОБА_3 заперечувала також отримання від ОСОБА_4 грошей, стверджуючи, що гроші, виявлені в її службовому кабінеті, були підкинуті та показала, що підписала дану скаргу, не читаючи, однак, підтримала її при розгляді в Луцькому міськрайонному суді, а потім в апеляційному суді Волинської області. Допитана в якості обвинуваченої 16 листопада 2006 року ОСОБА_3 показала, що вона подумала, що ОСОБА_4 приніс їй гроші в погашення боргу перед облспоживспілкою з метою їх передачі в касу. І разом з тим, підтвердила, що вона не видала ці гроші на прохання працівників міліції, а запропонувала їм шукати їх.
Судом першої інстанції дано належну оцінку фактичним даним, що містяться в протоколі огляду місця події від 23 вересня 2009 року, проведеного із застосуванням відеозапису, згідно з яким 24 000 гривень, які ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_4, були виявлені слідчим загорнутими в газету та захованими в дальньому лівому кутку середньої полиці, розташованої під кришкою стола службового приміщення.
За показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19 на руках ОСОБА_3 були виявлені сліди препарату “Промінь-1”, яким оброблялись гроші, що були передані їй ОСОБА_4 До того ж, будь-яких намірів добровільно видати ці гроші з боку ОСОБА_3 не було.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що такі дії свідчать про умисел ОСОБА_3 приховати і привласнити отримані від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 24 тис. грн.
Такі переконання суду ґрунтуються на тих поясненнях очевидців і учасників події, які послідовні в своїй основі, детальні і не містять будь-яких істотних протиріч, доповнюють одне одного і узгоджуються між собою, а також з доказами по справі і зокрема показами ОСОБА_4, допитаного в якості свідка, щодо вимагання в нього ОСОБА_3 хабара і передачі його їй в сумі 24 тисячі грн.
Сам ОСОБА_4 під час досудового слідства і в судовому засіданні давав одні й ті ж показання щодо вимагання у нього з боку ОСОБА_3 хабара та передачі їй хабара в сумі 24 000 гривень.
Є вірним і висновок суду про те, що ОСОБА_3 мала повноваження на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків.
Так, відповідно до п.34 Статуту Волинської обласної спілки споживчих товариств заступник голови правління облспоживспілки, а саме цю посаду обіймала ОСОБА_3, може одноосібно приймати рішення і видавати розпорядження з питань діяльності облспоживспілки. Коло цих питань встановлюється рішенням правління.
Постановою правління облспоживспілки від 19 квітня 2006 року № 62 було визначено коло питань та напрямок роботи, за які мала відповідати ОСОБА_3
Отже, в межах повноважень, наданих їй Статутом, ОСОБА_3 здійснювала діяльність з визначених їй як заступнику голови правління питань, а тому завдяки своєму службовому становищу вона могла вживати заходи та впливати на службовців облспоживспілки.
Доводи апеляції з посиланням на висновок криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відеозвукозапису за № 3206/3207 від 31 жовтня 2007 року ( т.5 а.с. 65-70) про те, що на досліджуваній фонограмі № 2, на якій зафіксована розмова між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка мала місце 23 вересня 2006 року є ознаки монтажу колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони спростовується тим же висновком, який був підтриманий в судовому засіданні експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_20, який проводив дану експертизу, зокрема, п. 2.3., в якому зазначено, що досліджувані фонограми 1 та 2, якщо є оригіналами, то вони не мають механічного монтажу.
Крім того, посилання сторони захисту на те, що фрагмент розмови, яка відбулась 23 вересня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під час передачі грошей і зафіксована на аудіофайлі № 4 апарату цифрового запису «Олімпус» починається словами « я сьогодні пів години туфлі чистив» та закінчується словами « до побачення» має тривалість 0,2 хв. 0,4 сек., а фрагмент аналогічної розмови, зафіксований на касетному диктофоні « Соні», на фонограмі № 2 має тривалість 0,3 хв. 17 сек . , що встановлено вищезазначеним висновком експертизи, спростовується показаннями свідка ОСОБА_21 про те, що при проведені даної експертизи аудіокасета відтворювалась на вивіреній техніці з дотриманням стандартної швидкості, а диктофон «Соні» старий, вичерпнув свій ресурс, неодноразово піддавався ремонту і саме цим пояснюється різниця в тривалості часу вищезазначених розмов, тобто в швидкості відтворення запису.
Твердження захисника в апеляції на те, що висновки суду, викладені в вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, також не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції всебічно проаналізував наявні у справі докази, при цьому, навівши у вироку переконливі мотиви, чому він поклав в основу вироку одні докази і відхилив інші.
Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання. При цьому воно повинно бути необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
При призначенні ОСОБА_3 покарання судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, відсутність обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання, особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, тяжко хворіє (онкозахворювання), а також і те, що після вчинення злочину пройшов тривалий час.
Враховуючи вищенаведене, суд першої прийшов до правильного висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням до неї ст. 75 КК України та без конфіскації майна на підставі ст.77 КК України
Підстав для зміни чи скасування вироку по обставинах, викладених в апеляціях, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції прокурора та захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 08 червня 2010 року щодо ОСОБА_3 – без зміни.
Головуючий підпис С.Л. Міліщук
Судді підпис В.Н. Оксентюк
підпис В.О. Опейда
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Волинської області С.Л.Міліщук