Справа № 2-2644/2010

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

9 вересня  2010   р.              Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді – Глущенко Є.Д.,

при секретарі – Салій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Роменської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення разової допомоги на оздоровлення  

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, вимоги мотивував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи та має право на щорічну допомогу на оздоровлення  в розмірі  5 мінімальних заробітних плат . Але вказану допомогу він  отримувала не в повному обсязі. З огляду на зазначене просив визнати дії відповідача по недонарахуванню та невиплати вказаної допомоги протиправними та стягнути  з відповідача на його користь вказану допомогу  за 2007 – 2010 роки.  

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, заперечення мотивувала тим, що допомога позивачу виплачувалася установлених нормативними актами розмірах, своєчасно при надходженні коштів з державного бюджету, позивач отримував її особисто, знав про її розмір, вважала, що   за період з 1 січня 2007р. по 9 липня 2007р з 1 січня по 22 травня 2008р. управління не мало повноважень здійснювати виплати у розмірах, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а в 2009 р. , 2010р. – керувалося Законом України «Про Державний бюджет України на 2009р» Законом України «Про Державний бюджет України на 2010р». Просила в позові відмовити.

Суд, вислухавши позивача та представника відповідача, дослідивши надані докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи. Вказані обставини підтверджуються посвідченням  серії НОМЕР_1, вкладкою до посвідчення НОМЕР_3, посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с. 8,13).

Відповідно до листа відповідача № 2689/07 від 6 серпня 2010р. позивачу щорічна разова грошова допомога на оздоровлення виплачувалася 16 лютого 2007р. за 2007р – в розмірі 120 грн, 5 березня 2008 за 2008р. – в розмірі 120 грн, 5 лютого 2009р. за 2009р – в розмірі 120 грн. та 12 травня 2010р. в розмірі 120 грн.(а.с. 6)

 Наведені факти свідчать, що між сторонам склалися  спірні правовідносини щодо виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення, що передбачено ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», .

Що стосується виплати вказаної допомоги за 2007-2008р.

Відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку  та розмірах,встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.. 63 цього Закону фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Зазначені виплати грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право позивача на їх отримання та обов’язок відповідача здійснити такі виплати припиняється з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

При вирішенні цього питання суд вважає за необхідне застосувати законодавство, яке діяло на час їх здійснення.

Так, зокрема з 1 січня по 9 липня  2007р., до прийняття Конституційним Судом України рішення від 9 липня 2007р. № 6-рп/2007, конкретні розмірі щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок ліквідації на Чорнобильській АЕС  були встановлені нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р».

Таким чином відповідач, здійснивши у зазначений період, а саме 16 лютого 2007р. , виплату допомоги на оздоровлення у розмірах встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік діяв правомірно, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством.

Тобто з 1 січня по 9 липня 2007 р. відповідач не мав повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах, встановлених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.

Тому вимоги позивача про виплату допомоги на оздоровлення за 2007 р. задоволенню не підлягають.

Виплату допомоги на оздоровлення за 2008р. відповідач позивачу здійснив  5 березня 2008р., тобто до  прийняття Конституційним Судом України рішення  від 22 травня 2008р. № 10-рп/2008р., яким визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розміру пенсій та виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тобто з 1 січня по 22 травня 2008 р. відповідач так само не мав повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах, встановлених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.

Тому вимоги позивача про виплату допомоги на оздоровлення і за 2008р. задоволенню не підлягають.

 Що стосується виплати  допомоги на 2009р. , то в цій частині позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Законом України «Про Державний бюджет на 2009рік» та «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не зупинено.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009р.» розміри державних соціальних гарантій на 2009р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідним Законом, який встановлює виплату щорічної грошової допомоги  на оздоровлення особам, що постраждали внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином слід зобов’язати відповідача вчинити дії по нарахуванню позивачу вказаної грошової допомоги за 2009р. з врахуванням виплат, які були проведені у 2009р, та за 2010р. з врахуванням виплат , які були проведені у 2010р. , відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст.  6-14,11, 71, 86, 158-163, 167, 186 КАС України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про Державний бюджет на 2007рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2009рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2010рік», рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. № 6-рп/2007 та  від 22 травня 2008р. № 10-рп/2008р., суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково .

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Роменської міської ради нарахувати і виплатити щорічну допомогу на оздоровлення ОСОБА_1 за 2009р та за 2010р. відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням проведених виплат у 2009р. та 2010р.  

В  іншій частині позовних вимог відмовити

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, і набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.

Головуючий   - підпис -

    Копія вірна:

    Суддя Роменського

    міськрайонного суду                     Є.Д.Глущенко