СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
31 серпня 2006 року | Справа № 2-21/8815-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Видашенко Т.С.,
Горошко Н.П.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
позивача Бондарчук В.В., дов. б/н від 15.05.2006,
відповідача Балбек Ф.У. голова сільської Ради
3-ої особи Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища Велиєв Р.Ш., дов. б/н від 20.02.2006,
3- ої особи Феодосійська територіальна рада по управлінню курортами Профспілок не з'явилася
розглянувши апеляційну скаргу Привітненської сільської Ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 16.05.-06.06.2006 у справі № 2-21/8815-2006А
за позовом Гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції "Феодосіякурорт" (вул. Галерейна, 14, місто Феодосія,98100)
до Привітненської сільської Ради (вул. Леніна, 13,Привітне, Кіровський р-н, 98521)
3-тя особа Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, місто Сімферополь,95022)
3-тя особа Феодосійська територіальна рада по управлінню курортами Профспілок ( місто Феодосія, вул. Земська,4)
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.-06.06.2006 у справі №2-21/8815-2006 А позов задоволено, рішення №16/292 від 12.11.2004 Привітненської сільської Ради визнано недійсним.
Постанова суду мотивована тим, що позивач підтвердив його права на свердловину мінеральної води "Айвазовська" в с. Айвазавське Привітненської сільської Ради, яке виникло у результаті передачі йому свердловини як правонаступнику, надано паспорт свердловини, а також надані платіжні доручення на підтвердження плати за користування надрами на 2005 рік. Стаття 329 Цивільного кодексу України визначає, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах не заборонених законом. Відповідач не надав доказів неправомірного володіння позивачем майном свердловиною мінеральної води "Айвазовська" (аркуш справи 128-134).
Не погодившись з постановою суду Привітненська сільська Рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що позивачем не надано жодного із допустимих законом доказів, які засвідчили б право позивача на використання земельної ділянки, на якій розташована свердловина мінеральної води "Айвазовська", наявність ліцензії на використання свердловини мінеральної води (водокористування), так як Гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція Феодосійського об'єднання санаторно-курортних організацій профспілок "Феодосіякурорт" та Гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція ТОВ "Феодосіякурорт" є різними юридичними особами. Відповідно до листа вих. №367 від 05.06.2003 Кіровської районної адміністрації правоустановчі документи на земельну ділянку, на якій розташовано джерело мінеральної води „Айвазовська", відсутні. Факт незаконного використання надр позивачем підтверджується перевіркою по дотриманню природоохоронного законодавства в частині забору та використання мінеральних вод, за результатами якої був складений Акт від 08.09.2004 (аркуш справи 11,38-40,42).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.08.2006 до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору, Феодосійську територіальну раду по управлінню курортами Профспілок., представник якої в судове засідання не з'явився, відзив по справі не надав, причину неявки не повідомив, про час та місце слухання апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляцій скарзі, представники позивача та 3-ої особи просили постанову суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Клопотання позивача про відкладення справи відхилено, так як за його клопотанням розгляд справи відкладався 10.08.2006.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 була проведена заміна судді Лисенко В.А. та судді Заплави Л.М. на суддю Видашенко Т.С. та суддю Горошко Н.М., у зв’язку з зайнятістю у другому процесі судді Лисенко В.А. та поважних причин судді Заплави Л.М.
Розглянувши апеляційну скаргу в порядку статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, Севастопольський апеляційний господарський суд вважає її підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Привітненською сільською Радою Кіровського району Автономної Республіки Крим було прийняте рішення №16/292 від 12.11.2004 "Про дотримання законодавства України з використання природних ресурсів" (аркуш справи29).
Вказаним рішенням відповідач оголосив власністю тери торіальної громади водостічні свердловини розташовані на території Привітненької сільської Ради, а саме № 1300 в районі Індола, № 1301 в с.Айвазовське, № 1302, № 1303 (Золотий ключ); джерело мінеральної води "Айвазовська", яке розташоване в с. Айвазовське Привітненьської сільської Ради, встановив для суб'єктів підприємницької діяльності порядок користування джерелом мінеральної води "Айвазовська", іншими природними ресурсами у відповід ності з діючим законодавствам України з укладенням відповідних договорів на платне користування з Привітненською сільською Радою і оформлення сві доцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна та джерело мінеральної води "Айвазовська" на території Привітненської сільської Ради.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1499 від 11.12.1996 джерело мінеральної води "Айвазовська" зазначено, як родовище мінеральних вод і віднесено до категорії лікувальних.
Відповідно до статті 5 Кодексу України "Про надра", родовище - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів. Усі родовища корисних копалин, у томі числі техногенні, з запасами оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр.
Стаття 4 Кодексу України "Про надра" встановлює, що надра є ви ключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Уго ди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Тому судова колегія не приймає до уваги посилання позивача на договір купівлі - продажу майнових і немайнових активів підприємства від 14.12.2005, як доказ права власності позивача на джерело мінеральної води "Айвазовська".
Стаття 16 Кодексу України "Про надра" зазначає, що спеціальні до зволи (ліцензії) на користування надрами надаються Державним комітетом України по геології і використанню надр з погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
Відповідно до статті 15 Кодексу України "Про надра", надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до п'яти років) і довгостроковим (до двадцяти років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше.
Як встановлено апеляційним судом позивач ліцензії на водокористування з джерела не має, договору оренди земельної ділянки позивач також не має.
Відповідно до пункту 35 статті 26 Закону України „Про місяцеве самоврядування в Україні” №280/97-ВР від 21.05.1997 із змінами та доповненнями виключною компетенцією сільських, селищних, міських Рад є вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу.
Рішення Привітненської сільської Ради №16/292 від 12.11.2004 не є актом індивідуальної дії, воно не було націлене на встановлення, зміну або скасування прав, свобод та інтересів конкретної особи, в даному випадку Гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції ТВО "Феодосіякурорт"; цим рішенням лише вказано на необхідність дотримання законодавства України при використанні природних ресурсів.
Відповідно до пункту 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
Позивачем по справі не надано до позовної заяви, та не представлено в суді доказів, які свідчили б про порушення рішенням Привітненської сільської ради №16/292 від 12.11.2004 його прав, свобод та інтересів, а саме позивачем не представлено доказів, що джерело мінеральної води „Айвазовська" та земельна ділянка, на якій є джерело мінеральної води „Айвазовська", використовується ним на законних підставах. Докази, що земельна ділянка передана позивачу по договору оренди, на якій розташовано джерело мінеральної води "Айвазовська", також відсутні.
Таким чином, згідно зі статтями 16, 18 Кодексу України "Про надра" використання надр може вважатися таким, що відбувається на законних підставах, а саме при наданні земельної ділянки для вказаних потреб та після отримання спеціального дозволу на використання надр.
Згідно статті 18 Кодексу України "Про надра" надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві Ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Позивачем не надано жодного допустимого доказу, який засвідчив би право позивача на використання земельної ділянки. Більш того, згідно з інформацією, наданою відділом земельних ресурсів Кіровської районної адміністрації (лист вих. №367 від 05.06.2003), правоустановчі документи на земельну ділянку, на якій розташовано джерело мінеральної води „Айвазовська" у позивача відсутні.
Факт незаконного використання надр позивачем підтверджується прокурорською перевіркою по дотриманню природоохоронного законодавства в частині забору та використання мінеральних вод, за результатами якої був складений Акт від 08.09.04 (аркуш справи 38-40).
Знаходження джерела мінеральної води „Айвазовська" на балансі Гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції об'єднання санаторно - курортних установ профспілок на 01.01.2005 та купівля ТОВ "Торговий дім Якушева" 14.12.2005 майнових та немайнових прав Гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції ТОВ "Феодосіякурорт" не звільняє позивача від обов'язку отримання на своє ім'я ліцензії на водокористування та договору оренди земельної ділянки. Цим обставинам суд не дав належної оцінки у сукупності з іншими доказами і постановив помилкове рішення.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи і повноту їх встановлення, вважає, що постанова по справі прийнята з порушенням норм процесуального і матеріального закону.
Керуючись пунктом 3 статті 198, пунктом 4 статті 202, пунктом 3 статті 205, статті 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Привітненської сільської Ради задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.-06.06.2006 у справі № 2-21/8815-2006А скасувати.
3. В позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний термін.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді Т.С. Видашенко
Н.П. Горошко