СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
01 вересня 2006 року | Справа № 20-3/215 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Голика В.С.,
Градової О.Г.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 24.07.2006 року у справі № 20-3/215
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня і К" (пр. Ген. Острякова 15,Севастополь,99029)
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000382310/2 від14.06.06
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 24.07.2006 року у справі № 20-3/215 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня і К" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000382310/2 від 14.06.2006 року.
Не погодившись з рішенням суду Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні 29.08.2006 року оголошувалась перерва. Після оголошеної перерви 01.09.2006 року представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд апеляційної скарги у відсутності сторін за наявними у справі доказами, оскільки згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України Севастопольський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя у період з 26.12.2006 року до 30.01.2006 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Добриня і К" вимог податкового і валютного законодавства за період 01.07.2004 року до 30.09.2005 року. По результатах перевірки був складений акт №13/23-01/16328694/3278/10 від 04.02.2006 року.
Перевіркою було встановлено порушення підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме, у періоді, який перевірявся, Товариством з обмеженою відповідальністю "Добриня і К" неправомірно було застосовано нульову ставку податку на додану вартість до операцій по продажу товарів без факту їх експорту, який підтверджується належним чином оформленою вантажною митною декларацією, що призвело до заниження бази оподаткування за ставкою 20%, що у свою чергу призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму: за листопад 2004 року –120411,88 грн., за січень 2005 року –109402,87 грн.
Податковою інспекцією також виявлено в окремих податкових періодах заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а в інших періодах його завищення: листопад 2004 –заниження основного платежу в сумі 120442,00 грн., штрафна санкція в сумі 180663,00 грн.; грудень 2004 –завищення основною платежу в сумі 6667,00 грн.; січень 2005 –заниження основного платежу в сумі 80074,00 грн., штрафна санкція в сумі 104096,20 грн.; лютий 2005 –завищення основного платежу в сумі 55994,00 грн.; березень 2005 –завищення основного платежу в сумі 189040,00 грн.; квітень 2005 –завищення основного платежу в сумі 67811,00 грн.; травень 2005 –завищення основного платежу в сумі 68829,00 грн.; червень 2005 –заниження основного платежу в сумі 178541,00 грн., штрафна санкція в сумі 142833,00 грн.; липень –2005 заниження основного платежу в сумі 72226,00 грн., штрафна санкція в сумі 50558,20 грн.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000382310/0 від 16.02.2006 року про донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 62942,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 225641,50 грн.
В результаті апеляційного узгодження податкового зобов’язання рішенням Державної податкової адміністрації міст Севастополя про результати розгляду скарги від 14.06.2006 податкове повідомлення-рішення №0000382310/0 від 16.02.2006 року частково скасовано в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 53930,80 грн., в іншій частині залишено без змін. На підставі зазначеного рішення Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя 14.06.2006 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000382310/2 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку н додану вартість у розмірі 234462,70 грн., з яких 62942,00 грн. - сума основного боргу, 171710,70 грн. - штрафні санкції.
Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковою інспекцією невірно було визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість щодо необхідності підтвердження повного переліку і вартості матеріалів і послуг, використаних у процесі ремонту суден нерезидентів, у вантажної митної декларації.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у листопаді 2004 року та січні 2005 року здійснювало судноремонтні роботи на іноземних судах по контрактах з нерезидентами України: контракти №12/390-189 від 10.08.2004 року та №12/390-192 від 07.09.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Добриня і К" і товариством з обмеженою відповідальністю „Невська Судноплавна Компанія" (Росія, м. Санкт-Петербург); контракт №235/04-ПШ від 22.09.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Добриня і К" і Товариством з обмеженою відповідальністю „Баррен Энерджи Шипинг & Транспортейшн Лимитед" (Росія, м.Самара); контракт №80 від 20.10.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Добриня і К" і Компанією „Taka Shipping Ltd" (Республіка Ліберія).
Відповідно до підпункту 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону України „Про податок на додану вартість” податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.
З зазначених вище контрактів позивача вбачається, що надані ним послуги по ремонту суден призначені для споживання за межами митної території України, оскільки судна належать нерезидентам України.
Згідно з пунктом 1 статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, у період перевірки відповідачу були надані всі документи, які погоджені сторонами контрактів: ремонтні відомості, акти виконаних робіт, акти списання матеріалів.
З аналізу наведених норм не вбачається обов’язку з боку підрядника щодо необхідності підтвердження повного переліку і вартості матеріалів та послуг, використаних у процесі ремонту судна нерезидента України, у вантажній митній декларації. Таким чином, судова колегія дійшла висновку про правомірність застосування з боку позивача нульової ставки податку на додану вартість при надані послуг з ремонту суден, які належать нерезидентам України, та вважає помилковим висновок податкової інспекції щодо застосування до цих правовідносин норм підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України „Про податок на додану вартість”, згідно з якою факт експорту товарів підтверджується вантажною митною декларацією.
Тому неправомірним, на думку суду апеляційної інстанції, є визначення податкового зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня і К" з податку на додану вартість за листопад 2004 року –120411,88 грн., за січень 2005 року –109402,87 грн. Виключення зазначених сум при розрахунку податкового зобов'язання з податку на додану вартість приводить до неправильного визначення податкового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість і тягне недійсність у цілому податкового повідомлення-рішення №0000382310/2 від 14.06.2006.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя та вважає рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 24.07.2006 року у справі № 20-3/215 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.С. Голик
О.Г. Градова