СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
31 серпня 2006 року | Справа № 2-24/1868.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Котлярової О.Л.,
Градової О.Г.,
за участю представників сторін:
позивача: Лагозінської Віталії Леонідівни, довіреність № 038-Д від 03.01.2006;
відповідача: Юрій Володимира Ілліча, довіреність № 37 від 17.05.2005; Совєтське районне споживче товариство;
відповідача: не з'явився; Совєтське госпрозрахункове роздрібно-торгівельне підприємство;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 13.02.2006 у справі №2-24/1868.1-2006
за позовом відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)
до Совєтського районного споживчого товариства (вул. Первомайська, 9,Совєтський,97200)
Совєтського госпрозрахункового роздрібно-торгівельного підприємства (вул. Первомайська, 9,Совєтський,97200)
про стягнення 17732,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2004 року позивач, відкрите акціонерне товариство "Крименерго", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, Совєтського районного споживчого товариства, третя особа - Совєтське госпрозрахункове роздрібно-торгівельне підприємство, про стягнення вартості електроенергії у розмірі 17732,00 грн., недорахованої внаслідок порушення останніми Правил користування електричною енергією шляхом обладнання прихованої проводки –безоблікового вводу.
В процесі розгляду справи позивач уточнював свої вимоги та просив суд стягнути з відповідача 15762,40 грн.
Справа неодноразово розглядалась судовими інстанціями.
Після скасування Вищим господарським судом України постановою від 22.09.2005 постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.05.2005 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2005 у справі № 2-14/1239-2005 та направлення справи на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим, ухвалою господарського суду від 12.12.2005 Совєтське госпрозрахункове роздрібно-торгівельне підприємство залучено у справі другим відповідачем.
За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.02.2006 у справі № 2-24/1868.1-2006 в частині стягнення 1970,30 грн. провадження у справі припинено. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з цим рішенням, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов в частині стягнення суми 15762,40 грн. задовольнити.
Обґрунтування апеляційної скарги полягає у тому, що суд неповно з’ясував обставини справи та не врахував положення пункту 4.4.1 договору № 6 від 01.01.2004, відповідно до якого орендодавець має право контролювати стан, мету і ефективність використання основних засобів, переданих в операційну оренду, вимагати від орендаря усунення порушень договору.
Крім того, заявник у скарзі посилається на неможливість укласти акт про порушення Правил користування електричної енергії у присутності представника Совєтського районного споживчого товариства, оскільки об’єкт, на якому проводилася перевірка, був переданий в оренду інший юридичній особі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.04.2006 у справі № 2-24/1868.1-2006 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.02.2006 залишено без змін, апеляційна скарга без задоволення.
Востаннє, постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2006 у справі № 2-24/1868.1-2006 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.04.2006 скасовано, справу направлено до Севастопольського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 у зв’язку із зайнятістю в іншому судовому процесі судді Латиніна О.А. та судді Щепанської О.А. здійснено їх заміну на суддів Котлярову О.Л. та Градову О.Г.
Представник відповідача - Совєтського госпрозрахункового роздрібно-торгівельного підприємства не скористався наданими йому законодавством процесуальними правами, в судове засідання свого представника не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, судова колегія вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника Совєтського госпрозрахункового роздрібно-торгівельного підприємства.
На підставі та за правилами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Взаємовідносини сторін з енергопостачання врегульовані договором на поставку електричної енергії № 40 від 08.07.2002, відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов’язання при виконанні умов договору керуватися діючим законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
Відповідно до пункту 9.4 договору, він укладений на строк до 31.12.2002, набирає сили з дня його підписання і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку жодна сторона не заявить про бажання розірвати цей договір або внести в нього відповідні зміни і доповнення.
За результатами перевірки дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією, представниками позивача було складено акт № 458 ЭИ від 04.08.2004, яким встановлено порушення Правил користування електричною енергією шляхом обладнання прихованої проводки - безоблікового вводу у магазині № 70 за адресою: с. Некрасівка, вул. Совєтська, 31 (том 1, а.с. 11).
За вказані порушення Правил користування електричною енергією позивачем здійснений розрахунок вартості недооблікованої електроенергії згідно з Методикою вирахування об'єму електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем-юридичною особою, згідно Правил користування електричною енергією, за 3 роки, що з урахуванням уточнень позовних вимог становить 15762,40 грн.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, нежиле приміщення - магазин № 70 за адресою: с. Некрасівка Совєтського району Автономної Республіки Крим передане Совєтським районним споживчим товариством в операційну оренду Совєтському госпрозрахунковому роздрібно-торгівельному підприємству за договором № 6 від 01.01.2004 згідно акту прийому-передачі від 01.01.2004 (том 1, а.с. 113-115).
Водночас, між Совєтським районним споживчим товариством та Совєтським госпрозрахунковим роздрібно-торгівельним підприємством 02.01.2004 укладений договір № 6/1 про загальне використання технологічних мереж загального споживача (том 1, а. с. 111).
Договір між відкритим акціонерним товариством "Крименерго" та Совєтським госпрозрахунковим роздрібно-торгівельним підприємством на надання електричної енергії на вищевказаний об’єкт не був укладений, що представниками сторін не заперечується.
У відповідності з пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 і зареєстрованих Міністерством юстиції України 02.08.1996 № 417/1442, основний споживач – це споживач електричної енергії або власник електричних мереж, мережі якого безпосередньо підключені до мереж електропередавальної організації або до магістральних (міждержавних) електромереж та який передає частину електроенергії своїми електромережами субспоживачам.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що споживачем електричної енергії, є Совєтське районне споживче товариство за договором № 40 від 08.07.2002.
Крім того, згідно з пунктом 7.31, 7.32 Правил користування електричною енергією, у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою. Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.
На підставі акта порушень, погодженого споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначаються обсяг недорахованої електроенергії та/або сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Кошти за недораховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом. Сума збитків перераховується споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії або електропередавальної організації.
Зважаючи на те, що акт № 458 ЭИ від 04.08.2004 складений у присутності фізичної особи, господарський суд вірно зазначив, що Совєтське районне споживче товариство не є представником споживача, а акт не може бути доказом у розумінні статті 43 Господарського кодексу України.
Посилання позивача на положення пункту 4.4.1 договору № 6 від 01.01.2004, відповідно до якого орендодавець має право контролювати положення, мету і ефективність використовування основних засобів, переданих в операційну оренду, вимагати від орендаря усунення порушень договору, судовою колегією не приймається до уваги, оскільки сам факт порушення не представляється можливим встановити.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, на думку судової колегії, позивач не обґрунтував свої вимоги належним чином, тому вимоги позову та апеляційної скарги не підлягають задоволенню, як не доведені.
За таких обставин судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи і всебічному дослідженні наданих сторонами доказів, у зв'язку з чим рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.02.2006 у справі № 2-24/1868.1-2006 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді О.Л. Котлярова
О.Г. Градова