ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року вересня 27 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:
Головуючим –
за участі особи, яка подала скаргу,
захисника
потерпілого
ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.09.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює, мешкає на АДРЕСА_1, –
підданий стягненню за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в сумі 425 гривень, –
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 26.06.2010 о 09 год. 00 хв. на перехресті автодороги до м. Дніпропетровська і автодороги сполученням с. Старі Кодаки – с. Дніпрове, керуючи автомобілем «Фольксваген», д/н НОМЕР_1, під час зустрічного роз’їзду з автомобілем «Лексус», д/н НОМЕР_2, обрав інтервал без врахування дорожньої обстановки, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, спричинивши ушкодження автомобілів внаслідок їх зіткнення.
Апелюючи, ОСОБА_2 посилається на порушення його права на захист за ст. 268 КУпАП заочним розглядом справи, внаслідок чого суддя не врахувала докази щодо місця контакту автомобілів, яке сукупно з іншими доказами спростовує версію потерпілого про їх траєкторію руху і розташування на дорозі до зіткнення.
В судовому засіданні за клопотанням захисника долучені фотографії з місця пригоди після зупинки автомобілів, а, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384 КК України, допитаний потерпілий ОСОБА_4 свідчив перед апеляційним судом, що габаритна ширина його автомобіля «Лексус» складає 1,82 м, і на ньому він повертав на цьому перехресті ліворуч у бік аеропорту, тоді як автомобіль «Фольксваген» їхав за напрямком від аеропорту з поворотом праворуч на перехресті, свій підпис під схемою до протоколу огляду місця події не заперечував.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, його захисника, який підтримав скаргу, заперечення потерпілого ОСОБА_4, який наполягав на порушенні водієм автомобіля «Фольксваген» п. 16.12 Правил дорожнього руху, вивчивши матеріали справи і дослідивши нові докази, перевіривши в межах апеляційної скарги законність і обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.
Суддею перелічені зібрані у справі докази без мотивування усунення між ними протиріч щодо розташування місця зіткнення та його першопричини, а також щодо механіки утворення пошкоджень. Звідси, не мотивуючи спростування заперечень ОСОБА_2 про рух автомобіля «Лексус» з виїздом на смугу зустрічного для нього руху, суддя поклав в основу своїх висновків виключно версію потерпілого, не переконавшись в її істинності, внаслідок відсутності оцінки зібраних доказів на їх достатність і надання доказам обвинувачення в порушення ст. 252 КУпАП заздалегідь встановленої сили.
Проте, з досліджених в судовому засіданні апеляційним судом фотографій з місця події у взаємозв’язку з протоколом огляду місця пригоди ( а.с. 2-3 ) вбачається, що за ширини дороги у 6,2 м після зіткнення передня і задня вісі автомобіля «Фольксваген» знаходилися від правого краю проїзної частини за ходом руху автомобіля «Лексус» на відстані 3,86 м і 3,75 м, відповідно, тобто на своїй смузі руху без виїзду на смугу руху автомобіля «Лексус», за напрямком руху якого т-образне перехрестя утворено з примиканням дороги сполученням с. Старі Кодаки – с. Дніпрове під гострим кутом до дороги на аеропорт у м. Дніпропетровську.
Осип розбитого переднього покажчика лівого повороту на автомобілі «Фольксваген» також знаходиться на смузі за напрямком руху цього автомобіля, а не на смузі для зустрічного руху, що безспірно підтверджено фотографіями.
З урахуванням конфігурації проїзної частини доріг на перехресті та габаритів автомобіля «Лексус» його розташування до правого краю передньою і задньою віссю на відстані 1,44 м і 1,6 м, відповідно, об’єктивно підтверджує залишення його частково на смузі для зустрічного руху, навіть, після намагань відворотом праворуч після контакту повернутися на смугу свого напрямку руху, у зв’язку з чим суд апеляційної інстанції оцінює критично пояснення потерпілого на місці пригоди щодо напрямку свого слідування ( а.с. 5 ) як спосіб приховати дійсну траєкторію руху автомобіля «Лексус» до контакту автомобілів.
Даючи оцінку запереченням потерпілого проти апеляції, суд апеляційної інстанції наголошує, що, у всякому випадку, за версіями потерпілого про напрямок слідування автомобілів їх траєкторії руху на перехресті не повинні були перетинатися, а тому правила п. 16.12 Правил дорожнього руху до такої дорожньої обстановки застосуванню не підлягають.
За з’ясованих обставин і досліджених версій у справі належить дійти висновку, що фактично ОСОБА_2 ставилося за вину порушення правил виконання правового повороту за п. 10.5 зазначених Правил з виїздом на смугу зустрічного руху, що об’єктивно добутими фактичними даними не підтвердилося, а інтервал під час зустрічного роз'їзду його діями не визначався, оскільки керований ним автомобіль весь час залишався на смузі свого напрямку руху, на якій за визначенням п. 1.10 цих Правил були відсутні перешкоди для руху, а від автомобіля «Лексус» виходила небезпека для руху.
Таким чином, суддя дійшов хибного висновку про порушення правил безпеки руху, які в цій справі не встановлені, чим виключається наявність протиправної дії з об’єктивної сторони складу проступку за ст. 124 КУпАП, на підставі чого апеляційний суд згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє скасувати необґрунтовану постанову судді із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 7, 247, 252, 294 КУпАП, судова палата, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.09.2010 про накладення адміністративного стягнення скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити через відсутність складу проступку – за п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.
Суддя апеляційного суду