Судове рішення #11312241

Справа № 33-1153/10                                                                                   Головуючий у першій інстанції: Маймур Г.Я.                                                                    

Категорія: ч. 2 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                  2010 року жовтня сьомого дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

                                          Головуючим     –     Москальцем П.П.,

             

за участю                              захисника            ОСОБА_2,

                                                    свідків             ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу                       ОСОБА_5 на постанову судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –

                                    ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України,

                                   не працюючого, мешкає на  АДРЕСА_1, раніше

                                   21.12.2009 притягувався до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,  

підданий стягненню за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки з оплатним вилученням транспортного засобу, –

В СТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що, діючи повторно, 18.07.2010 о 01 годині 30 хвилин на вул. Г. Сталінграда у м. Дніпропетровську, керуючи з явними ознаками наркотичного сп’яніння автомобілем «Шевролет», д/н НОМЕР_1, від проходження медичного огляду на вимогу працівника міліції відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, ухилившись від проходження такого огляду.

Обґрунтовуючи апеляцію, ОСОБА_5 заперечує вчинення 18.07.2010 о 01 год. 30 хв. адміністративного проступку, оскільки він в той день і в той час не керував вищезазначеним автомобілем і взагалі не перебував на тому місці, де по матеріалам складеним працівниками ДАІ зафіксоване правопорушення, у зв’язку з чим  порушує питання про скасування постанови судді з закриттям провадження у справі.

Судовий розгляд 17.09.2010 відкладався для виклику свідків та правопорушника до 24.09.2010, після чого відкладався до 07.10.2010. 07.10.2010 у судовому засіданні захисник                  ОСОБА_2 пояснив суду, що ОСОБА_5 захворів і не може бути присутнім на судовому засіданні, але документально це не підтвердив. Свідок ОСОБА_3 пояснив, що був свідком того, як водій ОСОБА_5 відмовився від проходження медичного огляду на вимогу працівника міліції, а також від написання пояснень і підпису в протоколі про адміністративне правопорушення. Після того, як в судове засідання прибув свідок ОСОБА_4, у якого при собі не було документа, який би засвідчував його особу, свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що саме цей чоловік, вказавши на ОСОБА_4, 18.07.2010 о 01 год. 30 хв. керував автомобілем «Шевролет» та відмовився від проходження медичного огляду на вимогу працівника міліції.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи захисника ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_5, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.

За розгляду справи під час проведення засідання допущених суддею порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не вбачається, і докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, правильно кваліфікувавши вчинене особою за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Обираючи вид і міру основного стягнення, суддя врахував нехтування обов’язками водія, що свідчить про явно зневажливе ставлення порушника до правил користування наданим спеціальним правом, здійснення правопорушення повторно на протязі року, характеризуючи вчинене як грубе, що є підставами для призначення визначеного ст. 30 КУпАП виду стягнення, а також врахував суспільну небезпечність адміністративного проступку, необхідний виховний вплив та всі інші зазначені ст. 33 КУпАП обставини та наклав відповідно до ст.ст. 30, 130 КУпАП стягнення, яке відповідає вимогам ст. 23 КУпАП і є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обгрунтовно, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7, 252, 294 КУпАП,  судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – залишити без задоволення , а постанову судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2010 про накладення стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП – без змін .

  Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду                                                                                 П.П. Москалець  

 

                                                                                                                              П.П. Москалець  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація