СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ копія
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
04 вересня 2006 року | Справа № 2-24/10062-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Заплави Л.М.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
позивача: Вашеняк П.В. за довіреністю;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 19 червня 2006 року у справі № 2-24/10062-2006
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (пр. Кірова, 51-52/10-а, Сімферополь, 95017)
до Колективного підприємства "Інварибак" (вул. Пролетарська, 50/52, Керч, 98300)
про стягнення 12910,15 грн.
ВСТАНОВИВ:
07 червня 1996 року між Кримським республіканським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та колективним підприємством "Інварибак" було укладено договір про надання позики для створення (збереження) робочих місць для працевлаштування інвалідів, згідно якого відповідачу була надана позика у сумі 30 000 000 000, 00 крб. (а.с. 6-7).
Відповідно до пункту 2.1 Договору, Одержувач був зобов'язаний забезпечити повернення позики у сумі 30 000 000 000, 00 крб. не пізніше 10 липня 1997 року.
Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів 23 травня 2006 року звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом про стягнення з колективного підприємства "Інварибак" заборгованості в сумі 12910,15 грн. за позикою, наданою на підставі договору про надання позики для створення (збереження) робочих місць для працевлаштування інвалідів від 07 червня 1996 року, а також, позивач, у зв’язку з тим, що відповідачем була частково погашена заборгованість у сумі 17 089,85 грн., просив відновити строк позовної давності та стягнути з колективного підприємства "Інварибак" 12 910,15 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-24/10062-2006 від 19 червня 2006 року, у позові Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів до колективного підприємства "Інварибак" про стягнення 12910,15 грн., відмовлено.
Не погодившись з винесеним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить дане рішення суду скасувати. Вважає, що господарським судом порушено та неправильно застосовано норми матеріального права. На думку апелянту, йому незаконно відмовлено у позові на підставі прострочення строку позовної давнини, так як, на 01 січня 2004 року, коли набрав чинності Цивільний кодекс України, строк позовної давнини не скінчився.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, представник відповідача не з’явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
Позивачем до позову додане клопотання про відновлення строку позовної давності, в якому він посилався на те, що відповідачем у відповіді на претензію від 20 листопаду 1998 року суму боргу було визнано та було повернуто частину заборгованості у сумі 17089,85 грн., у зв'язку з чим, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів не зверталось до господарського суду у строки, встановлені статтею 257 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 71 Цивільного кодексу УРСР, загальний строк позовної давності встановлений в 3 роки.
Відповідно до пункту 6 Заключних та Перехідних положень Цивільного кодексу України, правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, яке діяло раніше, не закінчився до вступу в силу цього Кодексу.
Згідно статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки.
Судовою колегією встановлено, що позовна заява надійшла до господарського суду Автономної Республіки Крим 23 травня 2006 року відповідно до вхідного штемпелю на вищевказаній заяві (а. с. 2).
Як слідує із відповіді на претензію комунального підприємства „Інварибак” від 21 грудня 1998 року, кінцевий строк погашення боргу був визначений у кінці 1999 року.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк позовної давності для пред'явлення позову про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 12910,15 грн. за позикою наданою на підставі договору про надання позики для створення (збереження) робочих місць для працевлаштування інвалідів від 07 червня 1996 року, закінчився до набрання чинності Цивільним кодексом України із значним строком прострочення та необґрунтованістю заявленого клопотання.
Апелянтом не надано судовій колегії доказів поважності пропуску строку позовної давнини.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим винесеною при повному з’ясуванні усіх обставин, які мають істотне значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому, апеляційну скаргу залишає без задоволення, а рішення господарського суду залишає без змін.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2006 року у справі № 2-24/10062-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя підпис О.Л. Котлярова
Судді підпис Л.М. Заплава
підпис З.Д. Маслова