УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-10834/2010р. Головуючий в 1 інстанції Макаров М.О.
Категорія-37 Доповідач Козлов С.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Болтунової Л.М.,
суддів: Козлова С.П., Романюк М.М..,
при секретарі: Панченко Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2009 року визнане за ОСОБА_2 право приватної власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
В апеляційній скарзі посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з’ясування ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд.
Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 26.11.1986 р. та рішення виконкому Підгородненської міської ради Дніпропетровського району від 20.08.1986 р. №159 ОСОБА_3 побудував домоволодіння АДРЕСА_1, яке за рішенням виконкому Підгородненської міської ради Дніпропетровського району від 19.04.2006 р. №77 було визнано малогабаритним житловим будинком та на яке КП «ДМБТІ» 20.11.2008 р. видало технічний паспорт (а.с.10-24).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після смерті якого відповідно до ст.ст.529,549 ЦК України (в редакції 1963 р.) спадкоємцями першої черги за законом є його дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2, який прийняв спадщину, оскільки вступив в фактичне володіння спадковим майном, чого ніхто не заперечував. Але рішенням КП «ДМБТІ» від 06.07.2006 р. було відмовлено в реєстрації права власності на спірне домоволодіння у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 за життя на нього не оформив належним чином правовстановлюючий документ (а.с.26).
За нотаріально посвідченою заявою від 09 квітня 2009 року ОСОБА_1 позов ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом визнала в повному обсязі, просила визнати за ним право власності на спірне домоволодіння та розглянути цю справу без її участі (а.с.35).
Згідно зі ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди.
Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
В судовому засіданні порушень прав інших осіб при збудові спірного домоволодіння не встановлено.
Згідно зі ст.1216 ЦК України с падкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
При таких обставинах, дійшовши правильного висновку про наявність у позивача права ставити перед судом питання про право власності на спірне самочинне будівництво суд обґрунтовано на підставі ст.ст.529,549 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.ст.376,1216-1222 ЦК України (в редакції 2003 р.) задовольнив його позовні вимоги, визнавши за ним право приватної власності на вказане домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті його батька.
Доводи скаржниці про те, що вона нотаріально посвідчену заяву від 09 квітня 2009 року не підписувала, ніякими доказами не підтверджуються. Крім того, такий підпис на цій заяві візуально не відрізняється від її підпису на інших залучених до матеріалів справи документах (а.с.39,49) та, як пояснила її представник в судовому засіданні апеляційного суду, вказані дії нотаріуса щодо посвідчення такої заяви нею не оскаржувалися.
Інших суттєвих підстав для скасування рішення суду в скарзі не наведено.
Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: