Справа №    2 – 5147/10

2010рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  12 жовтня 2010 року                                          м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого –           судді   Малиновського О.М.

при секретарі –                      Стояновій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №   15, у місті Одесі, цивільну справу за позовом публічного  акціонерного товариства „ УкрСиббанк”  до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про  стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 – про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки,  зобов’язання провести перерахунок, виключення даних із реєстру заборони відчуження, за участю третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Комінтернівського нотаріального округу Одеської області Марченко О.М.,  -

ВСТАНОВИВ

 ПАТ «Укрсиббанк» звернувся до суду з позовними вимогами в  яких просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму боргу за кредитним договором № 64-384 ДОУ 1Н від  03.02.2006р. в розмірі 1 416 779,20 гривень, який складається: з 1 004 933,04 гривень, як заборгованість за кредитним договором, 237520,66гривень - сума боргу за відсотками за користування кредитом, 49 690,65 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 124 634,85 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам, а також понесені судові витрати.  

             Свої вимоги представник  позивача обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконала прийняті на себе зобов’язання по кредитному договору, надані за кредитом грошові кошти не повернула, проценти за користування кредитом в повному обсязі не сплатила,  внаслідок чого у неї  станом на 29.06.2010р. виникла перед ПАТ „Укрсиббанк” заборгованість у розмірі зазначеному вище. ОСОБА_3о., ОСОБА_4, як поручителі також не виконали прийняті на себе зобов’язання, щодо повернення виниклого боргу у ОСОБА_2 В зв’язку з чим, на думку позивача відповідачі повинні нести солідарну відповідальність.  Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.  

             У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, просить задовольнити.

 ОСОБА_2 пред’явлені позовні вимоги не визнала в повному обсязі та пред’явила зустрічні позовні вимоги, в яких просить визнати недійсним кредитний договір № 64-384ДОУ1 від 03.02.2006р., визнати недійсним договір іпотеки від 03.02.2006р., зобов’язати ПАТ «Укрсиббанк» зробити перерахунок та прийняти від неї остаток боргу з розстрочкою платежів на 120 місяців, за таких умов, що оплата буде проводиться за курсом НБУ на день укладання договору, тобто 5,05 гривень за 1 долар США, просить зобов’язати приватного нотаріуса виключити з реєстру іпотеки та заборони відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки від 03.02.2006р. Зустрічний позов обґрунтований тим, що банк не мав права надавати ОСОБА_2 кредит в іноземній валюті, як фізичній особі резиденту без індивідуальної ліцензії, в зв’язку з чим з боку ПАТ «Укрсиббанк» були порушені норми чинного законодавства в частині валюти договору. На думку позивачки умови кредитного договору в частині визначення валюти зобов’язання є несправедливими. А саме, вона вимушена сплачувати кредит та відсотки в доларах США, розмір якого по відношенню до гривні збільшився з 5,5 гривень за 1 долар США до 7,93 гривень. ОСОБА_2 зазначала, що в порушення умов іпотечного договору ПАТ «Укрсиббанк» не вжив належних заходів, щодо збереження заставного нерухомого майна, переданого нею Банку в рахунок належного виконання прийнятих на себе кредитних зобов’язань. Так, її сусід ОСОБА_5 самочинно захопив належну їй земельну ділянку на якій збудував будинок. В наступному  їй стало відомо, що Банком було видано кредит ОСОБА_5 із внесенням ним застави збудованого на її земельній ділянці будинку. На даний час Комінтернівським районним судом Одеської області з цього приводу розглядається цивільна справа за її позовними вимогами. Посилаючись на зазначені обставини та на ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України, ОСОБА_2 просить задовольнити її зустрічні позовні вимоги.

ОСОБА_3.о., ОСОБА_4 , повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не явились без поважних на те причин.

 Приватний нотаріус Комінтернівського нотаріального округу Одеської області Марченко О.М. в судове засідання не явилась без поважних на те причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.  

            Розглянувши і дослідивши матеріали справи і надані документи в сукупності, заслухавши доводи викладені сторонами, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд  прийшов до наступного.

    Матеріалами справи встановлено, що відповідно до п.1.1 кредитного договору № 64-384 ДОУ 1 Н від 03.02.2006р. АКІБ ?Укрсиббанк” , яке згідно до протоколу загальних зборів акціонерів від 27.10.2009р. змінило назву на публічне акціонерне товариство „Укрсиббанк”, надало ОСОБА_2 кредит в розмірі 145 000  доларів США . ОСОБА_2 отримавши кредит в розмірі зазначеному вище,  що підтверджується заявою на видачу готівки № 123 від 03.02.2006р., прийняла на себе зобов’язання повернути кредит, сплатити відповідно до п.1.3.1 кредитного договору проценти за його користування в розмірі 12,5% річних.  Додатком до кредитного договору (графік погашення кредиту) були визначені щомісячні платежі (грошові кошти), що мають бути сплачені позичальником банку в сумі, яка включає в себе погашення частини заборгованості за кредитом та відсотками.

              Відповідно до умов кредитного договору, у випадку порушення  позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, кредитор має право  достроково стягувати заборгованість  за  кредитом, нараховані  проценти та неустойку.

      Згідно п.7.1. кредитного договору, за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим Договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Д оговорами поруки № 64-384 від 03.02.2006р. ОСОБА_3.о., ОСОБА_4 як  поручителі, прийняли  на себе  зобов’язання відповідати перед позивачем по справі за неналежне виконання прийнятих на себе зобов’язань ОСОБА_2 по кредитному  договору № 64-384 ДОУ 1 Н від 03.02.2006р. в повному обсязі. Зазначеними договорами була встановлена солідарна відповідальність боржника і поручителів перед кредитором,  що відповідає вимогам  ч.2 ст. 554 ЦК України.

      Додатково між позивачем та ОСОБА_2 03.02.2006р. було укладено договір іпотеки, який був посвідчений в нотаріальному порядку, за яким ОСОБА_2 в рахунок належного виконання згаданого вище кредитного зобов’язання, передала АКІБ  «Укрсиббанк» придбані нею у приватну власність земельну ділянку, площею 0,100га, та житловий будинок з господарчими спорудами, які розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Врожайна,26.  

  Як було встановлено судом ОСОБА_2 умови кредитного договору  належним чином не виконала, внаслідок чого перед банком за договором кредитування станом на 29.06.2010р. у неї виникла заборгованість в розмірі : 1 004 933,04 гривень, як заборгованість за кредитним договором, 237520,66гривень - сума боргу за відсотками за користування кредитом, 49 690,65 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 124 634,85 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.  

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти  (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст.525 ЦПК України, одностороння відмова від виконання договірного зобов’язання не допускається.

На підставі викладеного, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності,  виходячи з встановленого в судовому засіданні неналежного виконання  ОСОБА_2 кредитних зобов’язань та неналежного виконання поручителями прийнятих на себе зобов’язань, суд дійшов висновку, що пред’явлені позовні вимоги є обґрунтованими та законними. В зв’язку з чим з відповідачів по справі в солідарному порядку слідує стягнути на користь позивача виниклу заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 1 416 779,20 гривень.

    Задовольняючі первісні позовні вимоги, суд вважає, що у задоволенні зустрічного позову слідує відмовити з наступних підстав.

    Відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.  

    Частина 2 ст.524 ЦК України, визначає, що сторони можуть визначити грошовій еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Згідно ст.2, п.1 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ч.2 ст.533 ЦК України банки мають право на здійснення операцій і угод з валютними цінностями.

    Таким чином посилання ОСОБА_2 про невідповідність визначення валюти сторонами в кредитному договорі вимогам закону не відповідають дійсності та спростовуються зазначеними вище нормами.

    Щодо вимог передбачених п.п.«в» п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то законодавець до теперішнього часу не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Тому операції з надання або одержання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

    Отже посилання ОСОБА_2 на відсутність індивідуальної ліцензії на надання та отримання іноземної валюти є неспроможні та судом відхиляються (лист НБУ від 07.12.2009р. № 13-201/7871-22612 про правомірність укладання кредитних договорів в іноземній валюті). З зазначених підстав суд не може погодитися із твердження ОСОБА_2 щодо несправедливості умов кредитного договору в частині визначення валюти зобов’язання.

    Крім того, слідує звернути увагу на ту обставину, що ОСОБА_2  власноруч підписала кредитний договір, не яких заперечень проти отримання іноземної валюти не заявляла, отримавши в повному обсязі грошові кошти, використала їх для придбання земельної ділянки та житлового будинку, які використовує на даний час для власних потреб,  тим самим повинна була  розуміти  наслідки та ризики, які можуть виникнути в неї в зв’язку з неможливістю повернути кредитні грошові кошти.  

    Судом відхиляються посилання ОСОБА_2 на визнання недійсним іпотечного договору з підстав не забезпечення збереження ПАТ «Укрсиббанк» іпотечного майна, так як предметом розгляду даної справи є неналежне виконання кредитних зобов’язань, як основного договору, а не зобов’язань за іпотечним договором, який є забезпеченням основного зобов’язання. Крім того, на думку суду таке ставлення ПАТ «Укрсиббанк», в межах визначених договором,  щодо невжиття заходів для збереження іпотечного майна, з урахуванням відсутності винних дій з боку ОСОБА_2, в наступному погіршить можливість Банку проводити стягнення виниклої заборгованості за рахунок іпотечного майна.

    Приймаючи до уваги зазначені вище факти, суд дійшов висновку, що пред’явлені зустрічні позовні вимоги є безпідставні та задоволенню не підлягають в повному обсязі.

    Відповідно до ст.88 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам суд стягує з відповідачів в рівних частках  на користь  ПАТ «Укрсиббанк» судові  витрати пов’язанні з розглядом справи, які складаються з сплаченого державного мита в розмірі 1700 гривень та з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а саме по 606,66 гривень з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст.10,11,57,64,88,209,212-215,218 ЦПК України , -

ВИРІШИВ

          Позов публічного  акціонерного товариства „ Укрсиббанк”  – задовольнити.

    Стягнути  в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь публічного  акціонерного товариства „Укрсиббанк”  заборгованість  за кредитним договором в розмірі  1 416 779 гривень 20 копійок.

    Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь публічного  акціонерного товариства „Укрсиббанк” в рівних частках понесені судові витрати в розмірі по 606,66 гривень з кожного.

    В задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя –